Використання азотних добрив – невід’ємна частина будь-якої системи застосування добрив під запланований врожай сільськогосподарських культур. Їх вартість може сягати 50–70% у структурі затрат на мінеральне живлення залежно від культури. В умовах подорожчання основних сировинних ресурсів кожне підприємство виводить власну формулу підвищення ефективності при зменшенні затратної частини.
Серед інших рішень – використання Thio-Sul® (тіосульфат амонію від Tessenderlo Kerley). Це оригінальне добриво, яке додається до КАС-32 (карбамід-аміачна суміш), покращує його ефективність і збільшує майбутні врожаї. Вже п’ятий сезон поспіль це добриво використовують у ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» (13,5 тис. га, с. Благодатне Миколаївської області). Головний агроном господарства Олександр Олійник однією з переваг називає здатність Thio-Sul® зменшувати втрати азоту при внесенні, а також пролонгувати доступність азоту з КАС, забезпечуючи рослини азотом та сіркою у найвідповідальніші періоди вегетації.
Агроном: У вашому господарстві нестандартний підхід до азотного живлення, розкажіть про це більш детально.
Олександр Олійник: Дійсно, мало хто застосовує такий підхід до внесення азотного живлення, як практикуємо ми. Зокрема, під озиму пшеницю, кукурудзу та соняшник ми даємо лише основне живлення з осені, підживлення не проводимо. Якщо говорити про озиму пшеницю, то використовуємо відповідні сівалки, щоб азотне добриво КАС-32 з тіосульфатом амонію внести одразу при посіві з нормою 200
л/га. Норму внесення з 250 л/га зменшили два роки тому у зв’язку зі здорожчанням азоту.
Що стосується соняшнику та кукурудзи, то вносимо азотне живлення перед останньою культивацією. Для цих культур попередником завжди є озима пшениця, після збору урожаю ми приорюємо площу наприкінці літа, вирівнюємо і глибокої осені, коли температура опускається нижче плюс 8°С, ми планово обприскуємо сумішшю КАС-32 з тіосульфатом, коли проводимо останню вирівнювальну культивацію. На кукурудзу даємо 200 л/га, на соняшник – 150 л/га.
Пропорція КАС-32 із тіосульфатом амонію для усіх культур – 95% на 5% відповідно. Ми відпрацювали цю пропорцію, щоб отримати економічну вигоду для підприємства і спростити процес змішування суміші на всі культури одночасно, хоча постачальник дає інші рекомендації: 90% на 10% на пшеницю і 80% на 20% на кукурудзу.
А.: Ви говорите про три культури, це основні у вашій плановій структурі?
О. О.: Ще п’ять років тому в нашій плановій структурі посівних земель домінувала кукурудза. Проте вона дуже чутлива до змін клімату. На сьогодні 50% займає озима пшениця, 25% – соняшник, ще 25% в залежності від року розділяють озимий ріпак і кукурудза. Останні два роки ріпаку немає, знову ж таки, через зміни клімату, тому цю культуру ми повністю заміщаємо кукурудзою.
А.: Ріпак ви повністю вивели зі сівозміни?
О. О.: Ми експериментуємо з озимим ріпаком, закладаючи дослідні ділянки. Оскільки ріпак у класичній схемі вирощування, яку ми практикуємо в господарстві, у нашому регіоні «не йде». Досвід висівання культури за No-till і Strip-till технологіями був успішним, тому під урожай-2026 наступного року будемо сіяти ріпак з урахуванням тих помилок, які були допущені в попередні роки за цими технологіями.
А.: Більшість аграріїв побоюються вносити азот восени, ви ж робите навпаки. Як ви прийшли до такого рішення?
О. О.: Ми сіємо пшеницю, починаючи з 10 вересня, звісно, можуть ще пройти дощі, може стояти до трьох тижнів тепла погода, азот починає працювати за таких умов, тому аграрії й побоюються вносити його з осені. Втім, саме додавання тіосульфату амонію гальмує нітрифікацію, допомагає зберігати азот, пролонгувати його дію, щоб він одразу не включався в роботу. Це розв’язує нам руки навесні: не потрібно ловити момент, щоб зайти в поле для підживлення культур.
Читати по темі: Практика використання розчинів КАС у посівах сільськогосподарських культур
Проте дієвість цієї формули гарантована в умовах півдня, де ми господарюємо. Ґрунти тут у нас представлені чорноземом південним малогумусним залишково-слабосолонцюватим важкосуглинковим на лесах, на широкому водороздільному плато. Глибина гумусового шару становить 30 см. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,5–6,8). Сприятливе співвідношення капілярної та некапілярної пористості 3:1 забезпечує добру повітро- та водопроникність. На Житомирщині ми таке не практикуємо, щоб азотне добриво не змивалося і не промивалося.
Загалом, коли ми були багатші й не звертали уваги на ці моменти, давали більше азоту, то пшениця, наприклад, його непродуктивно використовувала, виникало непродуктивне кущіння.
А.: Зараз таких проблем не виникає?
О. О.: Чотири роки тому ми також зменшили норми висіву до 2,8–2,9 млн/га схожих насінин з 4,5–5 млн/га. І урожайність, навпаки, почала зростати.
А.: Якщо говорити про урожайність пшениці, то чи можна сказати, що вона збільшилася, в тому числі, й завдяки використанню Thio-Sul®?
О. О.: По озимій пшениці впродовж п’яти сезонів, відколи ми використовуємо Thio-Sul®, відмітили стабільний урожай за класністю: 2–3 клас – це вже наша планка, і ми її дотримуємося. Зросла і середня урожайність за останні роки по підприємству з 50 ц/га до 60 ц/га, торік отримали рекордні 78 ц/га.
А.: А як щодо інших культур?
О. О.: Соняшник зібрали 31 ц/га, посуха знизила урожайність кукурудзи до 34 ц/га із планових 70 ц/га. Якщо говорити про дію Thio-Sul® на ці культури, то для нас важливо взяти втрати азоту під контроль, щоб він не летів у повітря. Ми намагаємося працювати так, щоб все було простіше технологічно, щоб виникало менше помилок і нюансів, виводячи власну формулу ефективності.
А.: Чи був у вас досвід поєднання КАС із тіосульфатом та додаванням в бакову суміш ЗЗР при внесенні?
О. О.: Ми пробували подібний мікс на дослідних ділянках, проте відмовилися від підживлення по вегетуючих рослинах, адже виникають опіки на рослинах. Щоправда, можна давати незначні дози, розмішуючи з водою, проте навіщо ранити рослини, а потім ці рани лікувати?
А.: Чи маєте досвід зберігання КАСу в зимовий період з додаванням Thio-Sul®, якщо так, то в яких пропорціях і які температури КАС витримує не замерзаючи?
О. О.: Підприємство має змогу зберігати близько 3 тис. літрів рідких добрив, це модернізовані підземні ємності. У них ми зберігаємо готову суміш для внесення: коли йде злив у ємності з вагонів, ми додаємо тіосульфат у відповідній пропорції. Мали досвід перезимівлі, проблем і замерзання не було, хоча на півдні не маємо і значного промерзання ґрунту.
Раніше ми стикалися з тим, що коли вносили КАС при температурі до -4°С, у форсунках могли спостерігати його кристалізацію. Проте з додаванням тіосульфату такого не відбувається, що також розширює діапазон внесення восени.
А.: Наскільки важливо мати надійного постачальника сьогодні, в тому числі й випробовувати нові рішення разом?
О. О.: Надійний стратегічний партнер, який надає основні матеріальнотехнічні ресурси, – це завжди перевага. У нас це компанія «Ерідон». Віддача від партнерів сильна, що ми дуже цінуємо!
Бувають невідкладні питання, як то кажуть, «на вчора», але нам завжди йдуть назустріч, проявляють гнучкість і в ціновій політиці. Коли ти розумієш, що твій партнер хоче не просто продати, а допомогти тобі ефективно працювати, то ти готовий впевнено випробовувати нові інноваційні рішення.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
