17 Травня 2022

Контроль падалиці соняшнику в посівах пшениці

Суттєвою проблемою в посівах озимої пшениці є падалиця соняшнику та його наступні хвилі, особливо ІМІ- та SULFO-гібридів.

АLS-ІНГІБІТОРИ

За механізмом дії на бур’яни гербіцид Евролайтінг і його аналоги відносяться до групи АLS-інгібіторів. Імазапір та імазамокс, що входять до складу Евролайтінга, пригнічують синтез ензиму (ферменту) ацетолактатсинтази (АLS) у дводольних і злакових бур’янів, який є каталізатором синтезу амінокислот – валіну, лейцину, ізолейцину. Після обробки гербіцидом бур’яни починають відчувати брак цих амінокислот і гинуть.

АLS присутні тільки у бактерій і рослин, але відсутні у людини і тварин. Це робить гербіциди АLS-інгібітори безпечними для теплокровних тварин і людей. До АLS-інгібіторів відносяться такі класи гербіцидів: сульфонілсечовин, імідазолінони, тріазолпірамідіни.

СТІЙКІСТЬ ДО ГЕРБІЦИДІВ

Стійкість гібридів соняшнику до дії гербіцидів з класу імідазолінонів досягається точковою мутацією, внаслідок чого в білковій молекулі ферменту ацетолактатсинтази амінокислота аспарагін змінюється на серин.

У США в 1996 році було виявлено природну стійкість до імазапіру дикого соняшнику. Це пов’язано з наявним природним геном AHAS. У соняшнику ідентифіковано три AHAS гена (AHAS1, AHAS2, AHAS3). У понад 80 видів рослин визначено природні біотипи, стійкі до AHAS-інгібуючих гербіцидів. Від дикорослих популяцій (АNN-PUR і АNN-KAAN) мутантні гени, які контролюють стійкість до імідазолінонів, шляхом традиційної селекції було перенесено в інбредні лінії культурного соняшнику з метою створення стійких гібридів. У 2003 році перші посіви соняшнику за технологією Сlearfield з’явилися у США і Туреччині.

ЗНИЩЕННЯ ПАДАЛИЦІ СОНЯШНИКУ

Для знищення класичного соняшнику в посівах озимої пшениці можна використовувати препарати з класів сульфонілсечовини і тріазолпірамідінів. В той же час для контролю ІМІ- та SULFO-гібридів через їх стійкість до гербіцидів цих класів – ні. Для знищення в озимій пшениці падалиці ІМІ- та SULFO-соняшнику потрібно вносити гербіциди, діючі речовини яких не є АLS-інгібіторами. Або застосовувати їх тільки в баковій суміші з препаратами іншого механізму дії (гормоноподібні гербіциди тощо).

В період кущіння (ВВСН 20-29) всі види падалиці соняшнику контролюють гербіциди з діючими речовинами 2,4-Д ефір, 2,4-Д сіль, дикамба, 2,4-Д + дикамба, 2,4-Д ефір + флорасулам, бентазон, бентазон + МЦПА, МЦПА, дикамби натрієва сіль + тифенсульфурон метил, триасульфурон + дикамба, клопіралід.

Через холодну весну соняшник може почати проростати в посівах озимої пшениці пізніше фази виходу в трубку (подовження стебла, ВВСН 30–39). Крім того, при температурі нижче 8–12°С гормоноподібні гербіциди вносити не можна. Ширший термін застосування – до початку появи прапорцевого листка (ВВСН 37) – для знищення всіх видів падалиці соняшнику притаманний гербіцидам галауксифен-метил + флорасулам + клоквіносет-кислоти (Квелекс), тифенсульфурон-метил + трибенурон-метил + флорасулам (Триатлон), трибенурон-метил + флорасулам (Румба), флуметсулам + флорасулам (Корвет), флорасулам (Хаммер), флуроксипір (Томіган), флуроксипір-метил (Макстар).

ВАЖЛИВО ВРАХУВАТИ

Проте серед цих гербіцидів препарати з діючими речовинами класу сульфонілсечовини та інших АLS-інгібіторів (Триатлон, Румба, Корвет, Хаммер) не можуть ефективно контролювати ІМІ- і SULFO-соняшник та наступні його хвилі.

Незважаючи на рекомендації щодо застосування цих препаратів на озимій пшениці до початку появи прапорцевого листка (ВВСН 37), їх не бажано вносити за стресових умов пізніше утворення другого вузла (ВВСН 32). При використанні цих гербіцидів при зниженні температури у ВВСН 33–36, коли відбувається інтенсивний ріст колоса, може порушитися закладення квіток і зниження рівня урожайності. Однак при виникненні наступних хвиль соняшнику на сильно забур’янених посівах інколи використовують до початку появи прапорцевого листка (ВВСН 37) другу гербіцидну обробку препаратами з діючими речовинами флорасулам, флуроксипір, флуроксипір-метил, галауксифен-метил + флорасулам + клоквіносет-кислоти.

Для контролю всіх видів падалиці соняшнику та наступних його хвиль завдяки ґрунтовій дії в період кущіння використовують препарати клопіралід (Легіон), флорасулам + амінопіралід (Ланцелот), флорасулам + амінопіралід + 2,4-Д (Пріма Форте), флуроксипір (Томіган), флуроксипір-метил (Макстар), галауксифен-метил + флорасулам + клоквіносет-кислоти (Квелекс), піроксулам + галауксифен-метил +клоквіносет-кислоти (Паллас Екстра). Також можна використати бакові суміші гербіцидів тифенсульфурон-метил + трибенурон-метил + флорасулам (Триатлон) + клопіралід (Легіон), трибенурон-метил + флорасулам (Румба) + клопіралід (Легіон), трибенурон-метил + тифенсульфурон-метил (Калібр) + клопіралід (Легіон), тифенсульфурон-метил (Канцлер) + клопіралід (Легіон).

ВИКОРИСТАННЯ СІВОЗМІНИ

Водночас може спостерігатися післядія гербіцидів на наступі культури (дводольні рослини – соняшник, соя, горох), яку можна контролювати підбором культур у сівозміні. Наприклад, після озимої пшениці залежно від зони вирощування потрібно сіяти не соняшник чи сою, а кукурудзу (кукурудза – кукурудза – соняшник – озима пшениця, соняшник – озима пшениця – кукурудза), або для півдня країни, де кількість річних опадів менше ніж 350 мм, використовувати пари. При більше ніж 350 мм річних опадів застосування парів недоцільне. Озима пшениця після пару є хорошим попередником для ярої пшениці, ячменю, вівса, в окремих випадках повторно висівають озиму пшеницю і жито.

У сівозмінах жито – жито – ріпак, жито – жито – соняшник, ячмінь ярий – пшениця озима – кукурудза на зерно – горох при розташуванні зернових культур по зернових на другий рік вирощування може спостерігатися збільшення захворювань (фузаріозу колоса, борошнистої роси), шкідників (хлібна жужелиця, хлібний пильщик) і специфічних злакових бур’янів, в тому числі змішаного типу забур’яненості.

Для контролю змішаного типу забур’яненості (злакові та дводольні бур’яни) застосовують гербіциди сульфосульфурон (Монітор Плюс), піроксулам + галауксифен-метил + клоквіносет-кислоти (Паллас Екстра), піроксулам + клоквіносет-кислоти (Паллас), пендиметалін (Панда), метрибузин + трибенурон-метил + метсульфурон-метил (Лазурит + Плуггєр). Для знищення злакових бур’янів рекомендують такі препарати: піноксаден + клоквінтосет-мексил (Аксіал), феноксапроп-П-етил + мефенпір-діетил (Пума Супер).

ДЕСИКАНТИ

На всіх зернових культурах проти однорічних і багаторічних злакових і дводольних бур’янів на сильно засмічених полях можливе використання десикантів. Препарати на основі гліфосату використоуються за 2 тижні до збирання зернових при вологості не більше ніж 30%, а диквату (на насіннєвих посівах) у фазі повної біологічної стиглості за 5–7 днів до збирання культури для підсушування зерна і зменшення засміченості врожаю насінням бур’янів.

ПІСЛЯДІЯ ГЕРБІЦИДІВ

Багато сульфонілсечовин та інші класи гербіцидів можуть мати післядію після озимої пшениці або кукурудзи на сою, класичний соняшник (крім ІМІ- та SULFO-гібридів) та інші дводольні рослини.

За швидкістю розкладання в ґрунті діючі речовини із класу сульфонілсечовин можна розмістити в такому порядку:

  •  до 50 днів (трибенурон, тифенсульфурон);
  •  від 50 до 100 днів (амідосульфурон);
  •  від 100 до 150 днів (просульфурон, метсульфурон, йодосульфурон);
  •  більше ніж 150 днів (триасульфурон, мезосульфурон, сульфосульфурон).

Допустимі періоди часу між внесенням гербіцидів, що містять певні діючі речовини, та посівом звичайного соняшнику:

  •  в будь-який час після застосування (гліфосат, флуазифоп-п-бутил, бентазон);
  •  через місяць (клетодим);
  •  через півтора місяці (трибенурон, тифенсульфурон-метил + трибенурон, тифенсульфурон-метил);
  •  через 4 місяці (квізалофоп-п-етил),
  •  через 9 місяців (імазамокс, топрамезан + дикамба);
  •  в наступному сезоні (2,4-Д, ацетохлор, пендиметалін);
  •  через один сезон (антразін, метолахлор + антразін);
  •  через 10 місяців (мезотріон, римсульфурон, римсульфурон + тифенсульфурон, нікосульфурону + тифенсульфурон-метил, клопіралід);
  •  через 12 місяців (метрибузин, метолахлор);
  •  через 18 місяців (йодосульфурон, флуметсулам, імазетапір);
  •  через 22–24 місяці (метсульфурон, триасульфурон, сульфосульфурон, триасульфурон + дикамба, просульфурон).

Сергій Хаблак, д-р біол. наук, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу AGR Group

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Чому не завжди спрацьовують бакові суміші або двокомпонентні ґрунтові гербіциди

Дуже актуальною є проблема фітотоксичності грунтових гербіцидів...

Як підвищити стійкість рослин до стресів?

Стрес у рослин – найпопулярніша тема останніх...

Стійкість бур’янів до гербіцидів та шляхи її подолання

Бур’яни – конкуренти культурних рослин за мінеральні...

Погода

Kyiv
кілька хмар
19.3 ° C
19.3 °
19.3 °
21 %
6.7kmh
12 %
Вт
18 °
Ср
13 °
Чт
19 °
Пт
21 °
Сб
17 °