На Кіровоградщині зафіксували небезпечні для озимих культур погодні умови. Третього лютого на дослідному полі Інституту сільського господарства температура повітря опустилася до –22 °C, а ґрунт під посівами промерз на глибину 40–50 см. Верхній шар ґрунту вкрився суцільною льодяною кіркою.
Про це повідомив директор Інституту сільського господарства Ігор Семеняка. За його словами, такі умови становлять серйозну загрозу для озимого ріпаку, ячменю та пшениці, зокрема в зоні вузла кущіння.
«Настав дійсно критичний момент. Частина посівів може загинути повністю, частина — бути пошкодженою на 30–50%», — зазначив він.
Перед морозами на полях спостерігалося перезволоження — на поверхні залишалося 3–5 см застійної води, яка згодом замерзла. Наразі посіви перебувають під льодом, що ускладнює відбір зразків для лабораторних досліджень.
На полігоні Інституту в с. Созонівка закладено 135 сортів озимої пшениці та 14 сортів озимого ячменю різних селекцій. Тут досліджують морозостійкість, випрівання та вимерзання культур.
За даними науковців, слаборозвинені посіви озимої пшениці витримують до –12…–14 °C, добре розвинені — до –14…–16 °C, а озимий ячмінь — лише до –9…–10 °C. Запаси цукрів у вузлах кущіння становлять 19–24%, однак за тривалого перебування під льодом вони можуть зменшитися до критичних 11–12%.
«Якщо льодяна кірка протримається понад 30–40 днів — імовірність загибелі дуже висока. Якщо ж до двох тижнів — шанси на виживання значно кращі», — пояснив Семеняка.
Агрономам радять уважно контролювати стан посівів навесні та після відновлення вегетації проводити раннє підживлення невеликими дозами, а також механічно порушувати кірку для доступу повітря до ґрунту.
Ситуація по регіонах
Складні погодні умови спостерігаються не лише на Кіровоградщині. За словами президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, ризик пошкодження посівів існує в центральних та східних областях — Полтавській, Черкаській, Луганській, Донецькій та частково Харківській. Загалом під загрозою може опинитися до 1 млн гектарів озимих.
Фермери підтверджують ризики. Керівник господарства з Бобринецької громади Михайло Цокалов зазначає, що зараз головне — збереження вузла кущіння:
«Листя може пожовтіти, але якщо живий вузол кущіння — культура має шанс відновитися».
