16 Вересня 2021

Мікроелементи в живленні озимих. Доцільність застосування

Використання мікродобрив у технологіях вирощування польових культур сприяє отриманню стабільної та високої врожайності. В чому саме проявляється результат їх застосування? Чи є сенс у використанні листкових підживлень на посівах озимих культур?

Відомо, що мікроелементи виконують важливі для рослини функції, тож нестача будь-якого елемента може призвести до великих втрат урожаю. При прояві симптомів дефіциту мікроелементів можна вдатися до «швидкої допомоги» – швидкодіючих листкових підживлень.

МІКРОЕЛЕМЕНТИ ДЛЯ РІПАКУ

Потреба ріпаку в мікроелементах зазвичай задовольняється одним або кількома листковими підживленнями. Мета таких підживлень – запобігти прихованому або гострому дефіциту поживних елементів впродовж вегетаційного періоду.

Симптомом нестачі бору на ріпаку є виникнення порожнин у корінні та стеблах
Симптомом нестачі бору на ріпаку є виникнення порожнин у корінні та стеблах

Нестача поживних мікроелементів особливо гостро відчувається у засушливі періоди і в умовах вирощування культури на легких ґрунтах. Але навіть на сприятливих ґрунтах часто можна спостерігати ознаки мінерального голодування рослин. Одна із причин полягає у збільшенні врожайності, що сприяє винесенню великого обсягу поживних елементів із ґрунту. Друга – у більш частому застосуванні висококонцентрованих добрив, які містять основні елементи живлення, однак мікроелементи не входять до їх складу. І третя причина – в незначному надходженні останніх з органічними добривами.

Дефіцит марганцю інколи виникає внаслідок його фіксації у ґрунті. Цей мікроелемент доцільно вносити разом із магнієм
Дефіцит марганцю інколи виникає внаслідок його фіксації у ґрунті. Цей мікроелемент доцільно вносити разом із магнієм

Мідь, цинк і залізо з огляду на хорошу засвоюваність ріпаком відіграють у його розвитку, швидше, другорядну роль, на відміну від бору, марганцю на молібдену. Нестача останніх може призвести до суттєвого відставання в розвитку і зниження якості врожаю (табл. 1). Бор забезпечує рівномірний і здоровий розвиток, насамперед, у місці конуса наростання стебла, а також коренів. Марганець підвищує стресостійкість до посухи та холоду. Молібден потрібен для належного засвоєння азоту.

Таблиця 1. Роль мікроелементів у розвитку ріпакуНОРМИ ВНЕСЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ

Мікроелементи виступають гарантами запланованої високої врожайності. Потреба ріпаку в борі порівняно з зерновими у п’ять-десять разів вища. Із листковим підживленням рекомендується вносити 200–250 г/‌га бору до початку цвітіння.

Щоб гарантувати потрібне забезпечення мікроелементами, необхідно прагнути досягти норми їх вмісту в рослині у відповідній фазі її розвитку. Однак ці норми на сьогодні встановлено тільки для весняного періоду вегетації (табл. 2).

Таблиця 2. Рівень вмісту мікроелементів у рослинах ріпаку залежно від фази розвиткуТаблиця 3. Вплив різних чинників на забезпеченість мікроелементамиЗ іншого боку, вирішальне значення має вміст елементів живлення у ґрунті. Але й цей чинник не є абсолютним орієнтиром оптимального забезпечення, оскільки доступність мікроелементів залежить і від особливостей місця вирощування культури (табл. 3).

ВИКОРИСТОВУВАТИ В БАКОВІЙ СУМІШІ

Для покриття високої потреби ріпаку в таких мікроелементах, як бор, марганець і молібден, використовують листкові підживлення. Ринок пропонує безліч добрив, що містять окремі елементи або їх комбінації. Між собою вони відрізняються складом, змішуваністю та ступенем засвоюваності рослинами. Поряд із солями та хелатами існують формуляції листкових добрив у вигляді соло-продуктів (містять один елемент), а також продуктів, розроблених під окремі культури. Найчастіше до складу листкових добрив включають і макроелементи.

Читати по темі: Порівняльна оцінка розчинів КАС та інших азотних добрив

Підрахунок економічної складової (вихід олії з гектара, ціна ріпаку, вартість використання техніки) має показати, наскільки рентабельне використання листкового підживлення (рис. 1). Використання листкових добрив може забезпечити економічні переваги порівняно з контролем, зумовлені тим, що добрива вносяться в баковій суміші з ЗЗР. У такому разі не виникає додаткових витрат, пов’язаних із використанням техніки для внесення. На рис. 1 показано, що, однак, не всі листкові добрива можуть бути рентабельними.

Рис. 1. Вплив мікроелементів на прибуток з гектара при вирощуванні ріпаку (11 препаратів порівняно з необробленим контролем)
Рис. 1. Вплив мікроелементів на прибуток з гектара при вирощуванні ріпаку (11 препаратів порівняно з необробленим контролем)

МІКРОЕЛЕМЕНТИ ДЛЯ ПШЕНИЦІ

На відміну від інших сільгоспкультур, озимі зернові відчувають високу потребу в таких мікроелементах, як мідь і марганець. Їх нестача у ґрунті або повільне засвоєння рослиною можуть призвести до суттєвого відставання в розвитку (табл. 4 і 5).

Таблиця 4. Значення міді й марганцю для озимих зерновихОскільки доступність цих двох мікроелементів для рослин відчутно залежить від домінуючих чинників місця вирощування культури, то навіть при належній забезпеченості ними може спостерігатися їх дефіцит. Крім того, зміна переваг при внесенні добрив і пов’язане із прогресом підвищення врожайності в останні роки чинять негативний вплив на забезпеченість мікроелементами. Щоб оцінити масштаби мінерального голодування, потрібно знати рівень забезпеченості ґрунтів елементами живлення та рівень концентрації відповідних поживних елементів у рослині. Якщо норма забезпеченості не досягається, потрібне додаткове підживлення.

Таблиця 5. Вплив різних чинників на забезпеченість міддю і марганцемПОРІВНЯННЯ З КАС

Щоб уникнути недостатнього забезпечення посівів мікроелементами, на практиці часто вдаються до профілактичних швидкодіючих обробок листковими добривами. Проконтролювати дієвість такого підживлення в цьому випадку практично неможливо. Випробування різних листкових добрив має прояснити ситуацію. З цією метою Земельний НДІ сільського господарства і рибальства Мекленбургу – Передньої Померанії (Німеччина) впродовж п’яти років на посівах озимої пшениці проводив тестування різних листкових добрив, представлених на ринку. Щоб інтерпретувати ефект від використання тих чи інших добрив, розглядалися також варіанти з пізнім підживленням азотом у розчині карбамідно-аміачної суміші (КАС) та сіркою (Lebosol): саме ці елементи сприяють накопиченню білків у зерні.

Брак міді у пшениці часто плутають із хворобами листя. Симптоми включають хлороз і некроз молодих листків
Брак міді у пшениці часто плутають із хворобами листя. Симптоми включають хлороз і некроз молодих листків

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДІВ

Аналіз отриманих внаслідок проведення дослідів даних показав: використання випробовуваних листкових добрив не дало приросту урожайності порівняно з необробленим контролем. Результат зумовила від самого початку хороша забезпеченість ґрунтів елементами живлення. Більш ранні досліди показали, що в таких умовах використання листкового підживлення швидше гарантує отримання запланованого врожаю, ніж стимулює його збільшення.

Водночас вплив листкового підживлення на якість врожаю підтвердився. У варіанті з розчином КАС вміст сирого протеїну був прогнозовано вищим, ніж в інших варіантах. Однак і решта варіантів також продемонструвала поліпшення якості отриманого зерна; виняток становив лише необроблений контроль (вміст протеїну 13%) (рис. 2).

Рис. 2. Вміст білка в зерні пшениці озимої при різних варіантах підживлення (100% = 13% сирого протеїну)
Рис. 2. Вміст білка в зерні пшениці озимої при різних варіантах підживлення (100% = 13% сирого протеїну)

НА ПІДТРИМКУ ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ

За останніх тридцять років стан ґрунтів у нашій країні суттєво погіршився. Причин зниження родючості ґрунтів кілька.

Перша і одна з головних – майже повсюдне порушення сівозмін. Всі ці роки сільгосптоваровиробники прагнули максимально використовувати свої землі, часто висіваючи високомаржинальні культури на одних і тих самих полях кілька років поспіль. Потреби ж у макро- і мікроелементах у різних сільськогосподарських культур відрізняються, і порушення традиційного їх чергування в сівозміні призводить до виносу з урожаєм певних поживних речовин. Отже, ґрунти стають біднішими саме на ці елементи. Дані щодо винесення деяких поживних речовин зерновими культурами наведено в таблиці.

Винесення мікроелементів різними культурами, г_т зернаДругою причиною погіршення ґрунтової родючості назвемо надмірне внесення азотних добрив і економію калієвих з огляду на дешевизну перших і дорожнечу других. При такому незбалансованому живленні рослина розвивається за вегетативним типом, що в підсумку призводить до зниження врожайності.

Збіднення ґрунтів на сірку – третя причина. Відомо, що сірка необхідна для формування третинної структури білка, визначає якість зерна. Раніше сірка, як і багато інших важливих макро- і мікроелементів, надходила на поля з органічними добривами, а також із кислотними дощами. Тепер же органіку вносять лише деякі господарства, а закриття промислових підприємств сприяло зменшенню індустріальних викидів сірки в атмосферу.

Четвертою причиною є скорочення програми вапнування земель, що призвело до збільшення частки кислих ґрунтів, зниження в них вмісту кальцію та доступності інших поживних елементів.

Є й об’єктивні причини, пов’язані з великою строкатістю наших ґрунтів і специфікою клімату. Так, часті посухи (або надлишкові опади) викликають порушення природного надходження поживних речовин у рослину через корінь.

Всі названі вище чинники у своїй сукупності призводять до появи нових епіфітотій, зниження врожайності та погіршення якості продукції. Між тим, із появою на ринку нових високопродуктивних гібридів зростають і вимоги до забезпечення їх елементами живлення. Закономірність проста: чим вища врожайність, тим більша потреба в наявності та балансі доступних поживних речовин у ґрунті. І в цьому плані важливого значення набувають позакореневі підживлення. Так, на ідеальних ґрунтах і в найкращих умовах вони будуть малоефективними. Але при недостатній кількості макро- і мікроелементів або під час посухи позакореневі підживлення активізують роботу кореневої системи. Завдяки цьому рослина отримує додаткове живлення, що позитивно позначається на врожайності.

Яна Петерс, НДІ сільського господарства і рибальства, Німеччина

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

РКД – технологія має значення

Сьогоднішня ситуація на ринку добрив, як ніколи,...

Результати застосування Thio-Sul® у 2019–2020 роках

В епоху тотального курсу на підвищення економічної...

Погода

Kyiv
чисте небо
14.3 ° C
16.2 °
14 °
72 %
2kmh
0 %
Чт
16 °
Пт
20 °
Сб
17 °
Нд
17 °
Пн
10 °