За результатами минулого року у ФГ «Чайка-2» на Київщині найбільшу рентабельність дала соя. Ця культура за No-till показує набагато кращу врожайність, ніж по оранці. Про це розповів керівник фермерського господарства Олександр Чубук.
За його словами, цього сезону він планує збільшити площі під соєю. Адже збирається вивести одне поле під сівозміну соя-пшениця, як це роблять в Аргентині.
«Взагалі із ситуацією зі збутом зерна, нинішніми цінами, логістикою розумію, що потрібно переходити на дві культури — сою та пшеницю — і між ними сіяти покривні культури. Хоча на пшениці невеликий заробіток, але її потрібно використовувати в сівозміні, адже необхідно чергувати культури, які б мали мичкуватий корінь і стрижневий. У No-till це дуже важливе правило», — розповідає Олександр Чубук.
В Аргентині з 30 млн га сільськогосподарських угідь 20 млн га становлять посіви сої та 6 млн га — пшениці. Ця країна — світовий лідер з виробництва та експорту соєвих бобів. Вирощування цієї культури там має свої особливості.
Найважливіший лімітуючий фактор врожайності сої — це азот. На відміну від пшениці та кукурудзи, де можна вносити хімічні добрива, соя завжди сіється без їх використання.
У більшості випадків аргентинські фермери сіють сою після пшениці, куди вноситься фосфор з таким розрахунком, що його буде достатньо для пшениці в перший рік і на наступний — для сої. Цій культурі весь вегетаційний період необхідний азот, з розрахунком приблизно 80 кг азоту на 1 т врожаю сої.
agroportal.ua
