На переважній більшості території України через коливання температур, опади, перезволоження ґрунту, затоплення жилих нір, спостерігається послаблення живлення та пригнічення життєдіяльності мишоподібних гризунів.
Відмічається загибель звірків (20-40%). Скрізь у посівах озимих зернових та ріпаку нараховується 0,5-2 (осередково в полях Дніпропетровської, Запорізької та Київської областей – 3-4) жилих колоній на гектар.
У заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях, полях після просапних культур виявляється 1-3 (в осередках Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей – 4-6) жилих колоній на гектарі.
У подальшому загроза підвищення чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів, передусім в озимині, ймовірна в разі стійкого снігового покриву. Під ним, за наявності достатньої кількості корму, гризуни продовжують розмноження.
За установлення навіть нетривалого поліпшення умов життя, завдяки біологічній особливості до високої плодючості та спроможності до швидкої зміни фізіологічного стану, популяція гризунів поступово буде відновлювати свою чисельність.
Захисні заходи здійснюють на площах зі щільністю гризунів понад 3-5 колоній на гектарі, через внесення в жилі нори дозволених до використання родентицидів.
dpss.gov.ua
