За даними Мінагрополітики в Україні продовжується збирання озимих зернових та зернобобових культур. Станом на кінець липня їх вже зібрано з площі 2672,43 тис. га за урожайності 42,2 ц/га, намолочено 11270,55 тис. тонн.
З яких: пшениці озимої та ярої – 1816,21 тис. га, намолочено 8063,05 тис. тонн за урожайності 44,4 ц/га; ячменю озимого та ярого – 730,75 тис. га, намолочено 2881,31 тис. тонн за урожайності – 39,4 ц/га; гороху – 113,26 тис. га, намолочено 280,05 тис. тонн за урожайності – 24,7 ц/га; ріпаку озимого та ярого – 931,27 тис. га, намолочено 2497,51 тис. тонн за урожайності – 26,8 ц/га.
Науковці НААН нагадують, що затягуючи строки збирання, аграрії втрачають не тільки врожай, а й якість сформованого зерна. Адже при перестої зернових відбувається зворотній процес на корені через активізацію фізіологічних процесів.
Отож посіви, що за технологією вирощувалися на продовольчі цілі, переходять у категорію фуражного зерна, а це, безумовно, знижує вартість продукції.
Одразу після збирання зернових необхідно здійснити такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2024 року.
Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує:
- посилення біологічної і ферментативної активності;
- збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;
- поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;
- збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;
- поліпшення структури ґрунту.
Компенсаційна доза азоту становить 9-10 кг на 1 т соломи. Оскільки співвідношення вуглецю (С) та азоту (N) є у соломистих рештках 70-90:1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С:N – 20-30:1.
Також використовують деструктори рослинних решток (стерні), які заселяють ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізують фітотоксини і поліпшують біологічну активність ґрунту.
Особливо науковці нагадують про шкоду спалювання соломи. Зокрема відбуваються підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 0С, на глибині 5 см ‒ 50 0С (навіть за температури 40 0С гине мікробіота), вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, зменшення водопроникності, загибель типових мікроорганізмів. Нормальне біологічне функціонування грунту за таких умов відновлюється через 2-3 місяці.
