Фосфорні добрива бажано вносити до сівби або безпосередньо під час сівби озимого ріпаку, оскільки цей елемент має дуже низьку рухливість у ґрунті. Запізніле внесення основної дози NPK після сівби може суттєво знизити ефективність живлення рослин.
За сприятливих умов фосфор переміщується в ґрунті лише приблизно на 0,4 мм на добу. Тому, якщо його не перемішати з ґрунтом під час передпосівного внесення, після сівби йому знадобиться значний час, щоб потрапити в зону доступності для кореневої системи.
Оптимально фосфорні добрива загортати приблизно на 10–12 см. Особливо важливе його достатнє забезпечення на початкових етапах розвитку культури. Адже фосфор стимулює формування кореневої системи.
При локальному внесенні біля насіння він може спрямовувати ріст коренів у бік доступного елемента живлення — це явище називають тропізмом.
Якщо NPK не внесли до або під час сівби, добрива рекомендують внести якомога швидше після неї. Водночас гранули вже не вдасться повноцінно перемішати з ґрунтом. Тому таке внесення має сенс проводити до дощу, який допоможе поживним речовинам потрапити в ґрунтовий розчин.
На відміну від фосфору, азот і калій значно рухливіші, тому їх можна ефективніше застосовувати протягом вегетації. Для переміщення нітратного азоту приблизно на 1 см у ґрунті потрібно близько 2–3 мм води на 1 м². Калій менш рухливий, ніж азот, але значно рухливіший за фосфор.
Якщо початкова доза калію була недостатньою порівняно з потребами культури, подальше внесення калійних добрив під час вегетації може бути ефективним способом скоригувати живлення.
Таким чином, для системи NPK важливо враховувати не лише потребу культури в конкретному елементі, а й його рухливість у ґрунті та час внесення. Особливо це стосується фосфору, ефективність якого значною мірою визначається його доступністю рослині саме на початку вегетації.
За матеріалами Farmer.pl
