25 Червня 2022

Несправжня борошниста роса: стратегія захисту

Що таке несправжня борошниста роса (НБР) – знає, напевно, кожен агроном, що пропрацював у полі хоча б кілька років. Зовсім недавно, у 2014–2016 рр., коли вегетаційні сезони в Україні ознаменувалися прохолодною та вологою погодою, НБР гучно заявляла про себе на посівах соняшнику, сої та ріпаку.

В 2017 р., незважаючи на велику кількість інфекції в попередні роки, хвороба розвитку не отримала – навесні для цього було недостатньо вологи.

Залежність прояву НБР від погоди – пряма: зараження рослин відбувається при частих дощах, насиченні ґрунту вологою, наявності крапель на рослинах і температурі від +9 до +22°С (оптимально +15…18°С).

За таких умов, якщо раніше спостерігалася інфекція, а вирощуваний сорт чи гібрид генетично нестійкий і не захищений фунгіцидами, можливе масове ураження несправжньою борошнистою росою, що призводить до значних втрат урожаю. Так, на посівах соняшнику в роки епіфітотій спостерігається зрідження сходів, загибель молодих рослин, недобір насіння може сягати 30-60%.

Звісно, важко прогнозувати, які умови складуться навесні та як це впливатиме на прояв НБР. А тому краще бути заздалегідь озброєними чітким розумінням стратегії захисту від хвороби, а для цього – знати біологічні особливості збудника та самого патологічного процесу.

Докладно вивчена несправжня борошниста роса на соняшнику, яку відносять до найбільш поширених і шкідливих хвороб культури. Ареал її поширення – між 40-ю і 55-ю паралелями північної широти, в Європі її часто виявляють в Іспанії, Франції, Польщі, Румунії, Болгарії, Молдові, Україні, Росії.

tab

Рис. 1а. Карликовість
Рис. 1а. Карликовість

Рис. 1б. Локальні плямистості листя
Рис. 1б. Локальні плямистості листя

Збудник НБР соняшника – ооміцет Plasmopara halstedii (Farl.) Berl. Et de Toni, син. Plasmopara helianthi forma helianthi Novot. и Plasmopara helianthi Novot.

Дослідниками (Н. С. Новотельновою, О. І. Тихоновим та ін.) описано шість форм симптомів прояву цієї хвороби.

У сої несправжня борошниста роса має назву «пероноспороз» (від назви збудника Peronospora manshurica Sydow.). Хвороба може набувати двох форм: у вигляді загального пригнічення рослин і хлоротичної плямистості листя (рис. 2).

Рис. 2. Пероноспороз сої
Рис. 2. Пероноспороз сої

Звідки береться інфекція? Основні джерела інфекції – це ооспори збудника, які формуються в усіх уражених органах, але найбільше – у листі та коренях, зберігаються в рослинних рештках чи ґрунті до 7 років. В останні роки, в умовах короткої ротації соняшнику в сівозмінах, швидкими темпами відбувається накопичення інфекції. «Начинений» ооспорами ґрунт – як бомба уповільненої дії, готова «вибухнути», як тільки складуться сприятливі для збудника умови.

В ураженому насінні патоген може міститись у вигляді міцелію. І навіть здорові рослини соняшнику, що виросли в оточенні хворих, дають насіння, яке також є носієм інфекції збудника НБР (О. І. Тихонов, 1969).

Для сої насіннєва інфекція пероноспори також має істотне значення. За результатами фітопатологічної експертизи 304 зразків насіння сої, пероноспороз виявлявся в середньому в 2,1% насіння, але в ряді партій – 12–20% насіння (максимально 21,2 %).

Як відбувається зараження? Первинне зараження рослин соняшнику, сої та ріпаку відбувається в період від проростання насіння до першої пари справжніх листків. Воно можливе лише при великій кількості ґрунтової вологи (наприклад, після сильних опадів). В добре зволоженому ґрунті ооспори проростають при температурі +12…15°С, утворюючи зооспорангії з зооспорами. Зооспори заражають молоді рослинки через кореневі волоски. Далі все залежить від захищеності рослини – генетичної чи хімічної.

У генетично захищених рослин (що мають ген стійкості проти домінуючої в регіоні раси збудника) включаються захисні механізми, завдяки яким патоген гине.

В сприйнятливих рослинах збудник розвивається дифузно, вільно проникає в коріння, стебло, листя, поширюється в міжклітинному просторі, а назовні через отвори продихів з нижнього боку листків виносить спороношення (зооспорангії з зооспорами), яке ми бачимо у вигляді світлого нальоту. Таке дифузне ураження – це практично загибель рослин, випадання їх з продуктивного стеблостою. Хворі рослини не піддаються лікуванню і вже не дадуть урожаю.

У сої дифузне ураження в умовах України трапляється рідше, ніж у соняшнику, але його досить для того, щоб винести інфекцію з ґрунту на поверхню.

Від дифузно уражених рослин інфекція поширюється дощем, вітром, комахами та стічними водами на великі відстані (до 500 м), викликаючи вторинне (локальне) ураження. Зооспори проростають в краплях води при температурі +9…22°С (оптимум +15…18°С), проникають у здорові рослини через продихи листків. Розвиток патогена відбувається обмежено, тільки в місцях проникнення в тканини рослини.

І якщо в посівах соняшнику, що добре продуваються, вторинне ураження НБР можливе тільки при дуже високій вологості (яка дає змогу зберігати необхідну для зооспор крапельну вологу), то в посівах сої сприятливі умови створюються і при меншій вологості, під зімкнутою вегетативною масою. Тому, починаючи з фази першого трійчастого листка, можливе лавиноподібне наростання хвороби, і ми бачимо пероноспороз сої саме у вигляді вторинного ураження – численних хлорозних плям на листі.

На основі сказаного вище можна стверджувати, що стратегія хімічного захисту від НБР має бути такою:

Пункт перший і найважливіший – потрібно убезпечити проростки і молоді рослини від найбільш шкідливого первинного зараження.

Тому головний захист – від насіннєвої та ґрунтової інфекції – це ефективний протруйник.

Пункт другий – захищати посів від вторинної інфекції потрібно, якщо: 1) вирощується сприйнятливий сорт (гібрид), 2) погодні умови сприятливі для розвитку хвороби (прохолодно і волого), 3) не застосовувався або не спрацював протруйник і в посіві є хворі рослини (осередки інфекції). При поєднанні цих чинників слід проводити фунгіцидні обробки посівів: на соняшнику від фази 4–6 листків, на сої – від формування першого трійчастого листа і далі. Особливу увагу слід приділяти фунгіцидному захисту сої!

Обираючи ЗЗР, важливо враховувати, що збудники НБР – ооміцети – за своїми біологічними властивостями відрізняються від більшості патогенних грибів. І багато фунгіцидів проти них не працюють (оскільки у ооміцетів просто немає мішеней, на які націлені, наприклад, триазоли та інші д.р.).

Пункт третій – правильний підбір ефективних засобів захисту. Дійсно якісну роботу проти НБР забезпечують такі складові фунгіцидів: металаксил, цимоксаніл, фосетил алюмінію, азоксистробін, пікоксістробін, дімоксістробін, пропамокарб гідрохлорид.

Опубліковано в журналі “Агроном”

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Захист рослин і погода

Погодні умови впливають на ефективність заходів щодо...

Оновлений захист насіння зернових

Кожного нового сезону перед аграріями постає неймовірна...

Погода

Kyiv
уривчасті хмари
18.9 ° C
18.9 °
18.9 °
71 %
2.5kmh
46 %
Сб
18 °
Нд
27 °
Пн
30 °
Вт
32 °
Ср
32 °