Норму висіву озимої пшениці потрібно коригувати з урахуванням строків сівби, попередника та особливостей сорту. За ранньої сівби та сприятливих умов рослини краще кущаться, тому потребують меншої кількості насіння.
Про це зазначає науковець Інституту зернових культур НААН Микола Солодушко.
Рекомендовані норми висіву
За ранніх строків сівби по чорному пару рекомендується висівати 3,0–4,0 млн схожих насінин/га, після непарових попередників — 4,0–4,5 млн/га.
В оптимальні строки норму висіву доцільно збільшувати відповідно до 4,0–4,5 млн та 5,0 млн схожих насінин/га.
За пізньої сівби, коли осіннє кущіння послаблюється, норму рекомендують підвищувати до 5,5–6,0 млн схожих насінин/га. Це має забезпечити навесні густоту посіву на рівні щонайменше 300–350 рослин/м².
Водночас надмірне загущення посівів не гарантує вищої врожайності. Збільшення норми до 6,5–7,0 млн насінин/га може мати негативний ефект: рослини гірше освітлюються, сильніше уражуються хворобами та менш ефективно використовують воду і поживні речовини.
Враховують і сорт
Норма висіву також має залежати від сортових особливостей. Високорослі сорти, схильні до інтенсивного кущіння та вилягання, краще реалізують потенціал за нижчих норм висіву. Для напівкарликових сортів норму, навпаки, можна дещо підвищувати.
Таким чином, універсальної норми висіву для озимої пшениці немає — її потрібно визначати з урахуванням конкретних умов вирощування.
