У серпні 2025 року команда міжнародних дослідників на чолі з Університетом Південної Австралії представила проривне дослідження, яке може суттєво змінити систему контролю безпечності продукції.
Вчені довели, що поєднання гіперспектральної зйомки (HSI) з алгоритмами машинного навчання дозволяє ефективно виявляти мікотоксини у зерні та горіхах ще на етапі виробництва й зберігання.
Чому це важливо для аграріїв
За даними FAO, до 25% світових урожаїв уражені мікотоксинами, зокрема афлатоксином B1 — одним із найнебезпечніших канцерогенів.
Це не лише загрожує здоров’ю споживачів, але й спричиняє суттєві економічні втрати через втрату врожаю та відмову імпортерів від зараженої партії.
Як працює метод
- HSI створює «оптичний відбиток» продукту;
- машинне навчання аналізує спектральні дані та виявляє навіть мінімальні відхилення;
- точність моделі сягає 90–95%, а в окремих випадках — майже 100%.
Технологію вже протестували на пшениці, кукурудзі, вівсі, ячмені, а також на мигдалі, арахісі та фісташках.
Перспективи для агросектору
Розробники працюють над інтеграцією системи у виробничі лінії та створенням портативних пристроїв. Це дозволить агровиробникам у режимі реального часу перевіряти зерно чи горіхи перед продажем або експортом, знижуючи ризик потрапляння небезпечної продукції на ринок.
Така технологія може стати новим стандартом контролю якості у світовому агробізнесі та підвищити конкурентоспроможність українських виробників на міжнародних ринках.
