Організація демопосівів. На що звернути увагу

365
Організація демопосівів. На що звернути увагу

Сотні сортів і гібридів, десятки марок мікродобрив, безліч варіантів застосування пестицидів… Як усе це професійно та грамотно представити в рамках польових дослідів і що необхідно зробити, щоб демодосліди стали корисними для практики?

Польові демонстрації, які організовують компанії-виробники, є чудовою нагодою для представлення новинок як для ринку насіння, так і ринків добрив та засобів захисту рослин. Дивись – аналізуй – бери на озброєння – досягай поставлених цілей. Однак організатори заходів у полі дуже часто хочуть продемонструвати таку кількість варіантів схем захисту, сортів і гібридів, систем мінерального живлення культур, що в цьому різноманітті гостю й потенційному клієнту легко розгубитися, а вже проаналізувати результати, порівняти їх і зробити обґрунтований вибір стає практично неможливо.

Щоб не потрапити в халепу, придбавши широко розрекламовані й нав’язані продукти, закладення своїх власних демонстраційних дослідів практикують також багато господарств. Однак і вони ще на етапі організації демопосівів допускають чимало помилок, які часом призводять до несподіваних і суперечливих результатів.

Як же потрібно організовувати і проводити закладення демодослідів, щоб потім коректно представити широкий спектр пропонованих продуктів, отримати зіставні результати, придатні для використання на практиці?

Наукові установи поки що не дають обґрунтованих і всеосяжних рекомендацій, системи приватних консультантів – теж, а компанії – організатори польових демонстрацій вирішують питання кожна по-своєму. Як же бути?

ВИБІР ПОЛЯ

Насамперед, прийнявши рішення про закладання демонстраційних посівів, варто пам’ятати, що проведення демодослідів – це досить серйозне практичне і науково-агро­номічне завдання. Саме тому до дослідів необхідно готуватися заздалегідь. Спочатку слід підібрати вирівняну як за рельєфом, так і за родючістю ділянку в полі. Причому це має бути не та сама ділянка, на якій проводилися досліди в попередньому році, – це важливо для дотримання елементів технології, що мають залишатися однаковими для всієї обраної ділянки (за винятком, звісно, досліджуваного параметра).

При виборі поля слід розглядати його і на предмет наявності переущільнення ґрунту. Зазвичай у наших реаліях це – транспортні колії вантажівок, що перетворилися в «дороги» на полях, смуги розвороту. Потрібно виключити з дослідної площі й місця заправки обприскувачів. Будь-яких таких ділянок при закладанні демонстраційних посівів треба уникати. Далі рекомендується відступити на достатню відстань від лісосмуг, а також ліній електропередачі, особливо високовольтних. Тут мотивація така: важка техніка, великі земляні та бетонні роботи при їх закладенні на десятиліття залишають свої сліди в полі.

Якщо поле не характеризується рівномірністю родючості, то дослід треба закласти впоперек «смуг» із різними ґрунтовими умовами. Також на обраних польових ділянках слід з увагою поставитися до рівня pH – він на різних ділянках поля може суттєво відрізнятися. І проводити досліди на полях з pH нижче 5, мабуть, немає сенсу – жодних рекордів на них поставити не вдасться (окремі культури – як виняток).

Навіть якщо з вибором ділянки все склалося як треба, розслаблятися рано. Потрібно буде забезпечити рівномірний обробіток ґрунту, для чого напевно доведеться особисто контролювати налаштування і регулювання ґрунтообробних агрегатів, а потім і роботу механізатора, щоб той не створив мікрорельєфи на власний розсуд.

ОСОБЛИВА УВАГА СІВБІ

Припустимо, що названі вище питання вдалося вирішити благополучно, ну, або майже благополучно. На черзі – сівба. І тут починається найцікавіше. Сіють завжди в авральному режимі – щоб не пропустити терміни та погожі дні. До засівання демонстраційних ділянок у господарствах справа доходить в останню чергу, так ніби спеціально проводиться тестування сортів і гібридів на їх придатність до пізньої сівби… Сівалку, як зазвичай і звично, виділяють не найновішу, в підсумку якість сівби виявиться не найкращою, і на окремих ділянках вона відрізнятиметься суттєво, що зрештою позначиться на врожайності, показники якої вже тільки з цієї причини продемонструють різницю від 5 до 15%. Істотний вплив на підсумкову врожайність (до 20, а іноді й 40%) спричиняють відмінності ділянок за довжиною і шириною. Всі ділянки мають бути однаковими за розміром і формою. Якщо дослід доводиться розміщувати на різних ділянках, потрібно запланувати кілька додаткових стандартів для подальшого порівняння.

Наступна проблема виникає у тих, хто прагне організувати «гігантські» досліди, в яких висівають 50, 100 або навіть 150 гібридів. Неакуратність на місцях призводить до того, що часто мішки з насінням звалюють упереміш, сівбу проводять також без розбору. Відтак виявляється, що поряд висіяно, наприклад, гібриди кукурудзи з ФАО 160 і 360, а гібриди зі схожим ФАО розташовані на відстані один від одного від 200 до 500 м! При закладанні таких масштабних дослідів рекомендується працювати за блоками скоростиглості кукурудзи, оскільки в цьому випадку сівбу і збирання врожаю можна буде організувати в різні дні – адже і в виробничих масштабах гібриди різної скоростиглості не збирають в один день.

Є й інший екстремум в організації демопосівів – висівання гібридів сівалкою по рядку. Зрозуміло, що цей «фокус» цікавий тільки для візуальної демонстрації різних гібридів – так легко оцінити різницю в розвитку і за висотою рослин, але для обліку врожайності такий підхід непридатний. Серйозність своїх намірів ви продемонструєте, якщо для порівняння гібриди та сорти підберете за висотою рослин – так вам вдасться уникнути затінення.

Ще одне важливе і непросте питання: чи робити повтори? Відповідь – так, і як мінімум, три! Краще – більше. Без повторів точність дослідів буде низькою, саме тому результати в демопосівах і в виробничих масштабах зазвичай слабо корелюють. За відсутності повторів оснований на дослідах висновок про прибавку врожайності в 5–6 ц/га при її рівні 50–80 ц/га на чверті виробничих посівів не отримає підтвердження, що абсолютно обґрунтовано законами статистики. І це одне з пояснень частих провалів у виробничих масштабах відмінних дослідних результатів.

Більш точні результати, які знайдуть підтвердження на практиці, можна отримати при проведенні однакових за набором демопосівів у кількох точках випробувань.

При сівбі рекомендується присвоювати ділянкам номери – завдяки цьому ідентифікувати в полі гібриди буде неможливо, а це дасть змогу виключити вплив на результати людського чинника, який проявляється у прагненні «небайдужих» штучно підвищити врожайність обраних ділянок («неправильні» ділянки дуже часто витоптують).

ПРАЦЮЄМО ПЕСТИЦИДАМИ

Будемо сподіватися, що наступний етап робіт на дослідних ділянках – обробку гербіцидами вдасться провести вчасно, поки посіви не встигли зарости. Якщо в рамках демодослідів випробовують гербіциди, то слід підбирати саме засмічену ділянку, адже зрозуміло, що на чистих від бур’янів полях результати будуть однаковими.

При оцінці пестицидів застосовують іще одну хитрість. Компанії-організатори у своїх звітах показують їх ефективність проти бур’янів або хвороб, а ось про дані щодо врожайності іноді чомусь «забувають». Тобто нерідко чинник токсичності пестицидів просто замовчується. Поле може бути чистим від бур’янів, ось тільки врожайність вийде нижчою через токсичну дію гербіциду на культуру.

Якщо в рамках демодослідів випробовують гербіциди, то слід підбирати саме засмічену ділянку, адже зрозуміло, що на чистих від бур’янів полях результати будуть однаковими
Якщо в рамках демодослідів випробовують гербіциди, то слід підбирати саме засмічену ділянку, адже зрозуміло, що на чистих від бур’янів полях результати будуть однаковими

Як продемонструвати найкращі якості препарату? Тут є ще одна хитрість від організаторів: при тестуванні препаратів часто як стандарт для порівняння використовують контроль без обробки. Зрозуміло, що випробовувані препарати завжди покажуть позитивний ефект. Порівняння із препаратами-конкурентами в таких дослідах було б набагато більш правдоподібним та інформативним. Але хто ж ризикне зашкодити самому собі?

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ

Уявімо, що наші демопосіви так чи інакше дожили до формування врожаю і настав час його оцінки. Тут відповідальному за досліди знову доведеться включити конт­рольну функцію і подбати про те, щоб місцеві жителі не «допомогли» зі збиранням врожаю.

Збирати демопосіви теж треба вчасно. Але на практиці що маємо? Очікуємо комбайн. Це погано і неправильно. У випадку з кукурудзою, наприклад, якщо метою дослідів було підібрати варіант для раннього збирання, не треба зволікати і чекати дощів, коли вологість зерна всіх варіантів виявиться майже однаковою. Щоб вибрати найбільш скоростиглі сорти та гібриди, збирати кукурудзу слід наприкінці вересня – на початку жовтня.

При сівбі рекомендується присвоювати ділянкам номери – завдяки цьому ідентифікувати в полі сорти/гібриди буде неможливо, а це дасть змогу виключити вплив на результати людського чинника
При сівбі рекомендується присвоювати ділянкам номери – завдяки цьому ідентифікувати в полі сорти/гібриди буде неможливо, а це дасть змогу виключити вплив на результати людського чинника

При збиранні важливо організувати його так, щоб збирати тільки центральні рядки або центральну частину ділянки в кожному з варіантів (наприклад, посіяти вісім рядків, а зібрати тільки шість центральних), крайові рядки збирати не варто, оскільки вони виконують свою захисну функцію – допомагають виключити вплив крайового ефекту. При збиранні рекомендується використовувати комбайн із датчиком урожайності, щоб дані можна було передати для складання карти врожайності поля, яка в підсумку дасть змогу оцінити отриманий результат залежно від рівня родючості різних ділянок.

ЩЕ ОДНА ПОМИЛКА

Дуже поширений варіант оцінки біологічної урожайності, що полягає у збиранні качанів на кукурудзі або кошиків на соняшнику вручну. На жаль, це марна праця, оскільки, за окремими підрахунками, помилка в оцінці врожайності таким способом порівняно з «комбайновим» сягає 30% і більше. Чому? Вибрати типові ділянки для ручного збирання на ділянці в пів гектара – гектар неможливо, принаймні на практиці це поки що не вдається. Врожайність сучасних гібридів забезпечується багато в чому за рахунок підвищеної густоти, і зрозуміти різницю в урожайності можна, тільки зібравши всю ділянку саме комбайном.

Але є й виняток – дрібноділянкові досліди. Оскільки виробничою сівалкою дрібноділянковий дослід закласти не вдасться, в цьому випадку слід використовувати тільки спеціальну техніку або застосовувати ручну сівбу. Будь-якому «промисловому» агрегату – сівалці, а тим більше обприскувачу – знадобиться кілька десятків метрів для виходу на робочий режим (рушання, розгін, отримання необхідного тиску тощо). Необхідних показників на початку поля, а тим більше невеликої ділянки, досягти неможливо апріорі.

Слід пам’ятати про ще одну особливість дрібноділянкових дослідів: у такому форматі вибір оптимальної густоти посівів неможливий за визначенням, адже 5–10 м ширини ділянки просто не дадуть такої можливості. До речі, тут можна отримати також результат, протилежний реальності, – при пошкодженні кількох рослин на ділянці, наприклад.

ВІЗУАЛЬНА ОЦІНКА НЕМОЖЛИВА

Досі знаходяться «фахівці», які намагаються оцінювати дослідні ділянки візуально. Витрачати на це час не варто вже тому, що сучасні гібриди оцінити «на око» неможливо. Саме тому розглядання учасниками польових семінарів великих, іноді гігантських качанів або кошиків крайових рослин не має сенсу.

Робити висновки про той чи інший гібрид тільки за рослинами на краю поля безглуздо. Великі качани або кошики – результат прояву крайового ефекту
Робити висновки про той чи інший гібрид тільки за рослинами на краю поля безглуздо. Великі качани або кошики – результат прояву крайового ефекту

Так, на вигляд це красиво і в полі, й на фото, але практичної цінності не має абсолютно ніякої. Крайові гігантські качани і кошики – це результат крайового ефекту.

Гігантський качан на краю поля і врожайність з гектара – абсолютно різні речі.

Щоб знайти типовий качан або кошик, потрібно пройти вглиб дослідної ділянки, метрів на тридцять-п’ятдесят.

Саме для «нейтралізації» крайового ефекту рекомендується перед комбайновим збиранням обкошувати кілька метрів із країв поля.

А ще вам напевно знайома ситуація, коли візуальну оцінку проводить агроном із вікна автомобіля, що рухається польовою дорогою… Від коментарів на адресу такого методу утримаємося.

АНАЛІЗ І МУЛЬТИПЛІКУВАННЯ

Хоча професіоналізм сучасних фахівців досить високий, досі нерідко виникає ситуація, коли за результатами одного демодосліду «найкращий» гібрид або сорт сіють на наступний рік на великій або навіть всій площі, відведеній під культуру, й відтак він за врожайністю виявляється провальним. Найкращий варіант демопосівів або агроприйом рекомендується спочатку випробувати на обмеженій площі на різних полях і вже на підставі цих результатів робити висновки і приймати рішення у масштабах всього господарства або господарств.

Помилкою буде мультиплікувати позитивний досвід, отриманий лише в одній точці, на всі наявні в розпорядженні господарства площі. Цим дуже часто грішать холдинги, розкид сільгоспугідь яких становить 300–500 км: очевидно, що кліматичні умови в різних областях і регіонах суттєво відрізняються.

При таких масштабах виробництва досліди необхідно закладати в кількох точках. Підхід залишається таким самим і для полів, розташованих поряд, але з дуже різною якістю ґрунтів. Резюмувавши підсумки власних експериментів, постарайтеся знайти результати схожих дослідів у сусідніх господарствах і регіонах – це дасть вам змогу виявити випадкові коливання врожайності.

Загалом демодосліди необхідні не тільки постачальникам ЗЗР та насіннєвого матеріалу, а й самим виробничникам, і займатися ними треба, але з розумом. І тоді вам усе вдасться.

Сергій Захаров, експерт ринку ЗЗР

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram