Погодні умови аграрного сезону-2021 виявились сприятливими для поширення павутинного кліща на сої. В багатьох регіонах шкідник завдає шкоди посівам.
Звичайний павутинний кліщ – шкідник сіро-зеленого кольору з темними плямами по боках тіла. Він має надмалий розмір (тіло дорослої особини становить 0,3-0,4 мм у довжину). Основна ознака того, що рослини сої пошкоджені кліщем, полягає у наявності павутини на нижній стороні листка. Живлячись рослинним соком шкідник залишає на листі жовті та червоні плями.
Найкращими умовами для розвитку та поширення кліща є висока температура повітря (+29°…+31 °С) та вологість на рівні 35-55%. Тривалість розвитку одного покоління шкідника становить 10-28 діб, а відтак за один вегетаційний період можлива поява 3-4 поколінь.
Живлення соком рослин відбувається шляхом проколювання епідермісу нижньої частини листка. Результатом цього стає підвищення рівня випаровування води, втрата хлорофілу та порушення функцій листкового апарату. Зрештою, рослини уповільнюють свій ріст, ушкоджене листя опадає, відбувається зниження маси насіння.
При масовому ураженні сої кліщем формується щупле насіння, боби передчасно розтріскуються, а у деяких випадках можлива повна загибель стебла. Загалом порушення метаболізму та фотосинтезу, що є наслідком пошкоджень кліщем листя, можуть призвести до зниження урожайності до 60% та значного падіння якості насіння.
Важливо розуміти, що павутинний кліщ шкодить рослинам сої у різні фази розвитку: від гілкування (а у Степу – від початку бутонізації) до дозрівання. Росту популяції кліща сприяє висока температура повітря під час вегетації (до +35 °С).
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) павутинного кліща становить 10-12 особин на 100 листків сої. При досягненні ЕПШ доцільно обробляти посіви сої акарицидними (діючі речовини на кшталт спіродиклофену та фенпіроксимату) або інсекто-акарицидними препаратами на основі таких діючих речовин, як піриміфос-метил, лямбда-цигалотрин, хлорпірифос тощо.
Обробку посівів проводять у період формування бобів. Норма витрат робочої рідини повинна становити: при наземних обробках – 250-400 л/га; при авіаобприскуванні – 50–100 л/га.
