Родючість ґрунту тісно пов’язана з вмістом гумусу. Для його оптимізації варто включити у сівозміну багаторічні трави (10%) та бобові культури (до 20-25%).
Така порада науковців Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України.
На чорноземах типових вилугуваних у зоні нестійкого зволоження від заорювання 9 т/га гною і внесення N50 P66 K66 вміст гумусу у просапній сівозміні становив 3,34%, в зернопросапній – 3,51%, без добрив – 3,14-3,27%. Відродження вмісту гумусу до рівня 4,39 % спостерігалось від застосування 12 т/га гною + N46 P51 K59.
У короткоротаційній зернотрав’янопросапній сівозміні в умовах зони недостатнього зволоження на чорноземах типових слабосолонцюватих за застосування 6,25 т/га гною + N45 P60 K60 в плодозмінній сівозміні вміст гумусу підвищився в орному шарі за шість ротацій на 0,26%, до початку ротації – 4,50%. У той же час, втрати гумусу у варіанті без застосування добрив досягали 0,240 т/га щорічно.
У середньому, для зони достатнього зволоження найбільш оптимальною нормою гною для підтримання вмісту гумусу є 10-12 т/га на фоні N45 P50 K60. За збільшення частки просапних культур (понад 50%) відповідну кількість гною можна збільшити до 15 т/га.
Для чорноземів типових глибоких в умовах недостатнього зволоження оптимальною нормою застосування органо-мінеральних добрив є 6-7 т/га + N34 P45 K34. кг/га д.р.
bio.gov.ua
