У Центральній Європі останнім часом спостерігаються теплі зими та весни. Це спонукало вчених перевірити прийнятий «оптимальний» термін посіву сої, тобто з останніх 10 днів квітня до перших 10 днів травня.
Попередні дослідження показали, що запізнілий посів (після першої декади травня) або суттєво ранній (середина квітня) негативно впливає на врожайність сої.
Посів сої у квітні спричиняє ризик холодового стресу, який подовжує терміни сходів рослин, піддаючи їх зараженню грибними захворюваннями.
Основна причина, через яку фермери вважають за краще рано сіяти сою, — це отримання більш високих урожаїв. У цьому контексті пропонуються інноваційні технологічні рішення, які дозволяють продовжити період вирощування. Наприклад, використовувати плівки, що біорозкладаються, як для багатьох овочевих культур.
Використання біорозкладних плівок дає важливі переваги: боротьба з бур’янами, зменшення випаровування ґрунту та захист від заморозків під час проростання.
Основним фактором, що стримує розвиток цієї технології на широкорядних посівах, є висока вартість придбання плівки та її встановлення на полі, а також екологічні аспекти, пов’язані із залишками мікропластику у ґрунті.
Метою дослідження була оцінка врожайності трьох сортів сої різних класів скоростиглості (раннього, пізнього та дуже пізнього) з використанням двох термінів посіву (ранній та оптимальний) та різних технологій (ґрунт, захищений біорозкладаною плівкою, та відсутність такого захисту).
Додатковою метою дослідження була перевірка гіпотези про те, що використання плівки, яка біорозкладається, при ранньому посіві підвищує врожайність сої.
Трирічний (2019–2021 рр.) польовий експеримент проводився у Технічному консультативному центрі Bayer у Чехлі, Польща. Сіяли: ранній сорт Мерлін, пізній сорт Віола і дуже пізній сорт Кораліна.
Сою сіяли у першій декаді квітня (10 квітня) — ранній термін сівби. І в останній декаді квітня (30 квітня) — оптимальний термін сівби для регіону.
Посів сої здійснювали при температурі ґрунту +8 °С, із щільністю 70 рослин на кв. метр.
При схожості 95% та масі 1000 насінин 145 г норма висіву становила 107 кг/га. Глибину посіву встановили на рівні 3 см. Відстань між рядами становила 25 см. Насіння обробляли препаратом, що містить ризобії Bradyrhizobium japonicum, які в природі не зустрічаються у польських ґрунтах.
Відразу після посіву ґрунт обприскували гербіцидом (метрибузин 600 г/л) у кількості 0,55 л/га. Гербіцидний захист обмежувався одним застосуванням безпосередньо після посіву.
Рослини збирали у два терміни: у другу декаду вересня (сорт Мерлін) та останню декаду вересня (сорти Кораліна та Віола).
Результати показали, що погодні умови та їх взаємодія з агротехнічними факторами суттєво впливають на біометричні ознаки та врожайність насіння сої.
У цьому дослідженні доведено, що надто ранній посів негативно впливає на врожайність сої. Посів у оптимальні терміни, тобто наприкінці квітня, дав урожай 3,8 т/га.
Використання біорозкладної плівки у рік із надмірною кількістю опадів збільшило врожайність сої на 1 т/га порівняно з роком із меншою кількістю опадів.
Ранній сорт Мерлін, вирощений в системі з плівкою, що біорозкладається, дав значно більше стручків і насіння з рослини, а також більш високу масу стручків з рослини. Сорти з більш тривалим вегетаційним періодом (Віола та Кораліна) негативно відреагували на цю практику.
Таким чином, використання плівки, яка біорозкладається, рекомендується для сортів з коротким вегетаційним періодом. Посів краще проводити в оптимальні терміни в регіонах з помірною або високою кількістю опадів протягом вегетаційного періоду.
mdpi.com
