Впродовж цієї зими спостерігалася тривала значна позитивна аномалія температури повітря, яка раніше фіксувалася лише в 2005 році. Середня температура зимового періоду перевищила кліматичну норму на 4–7°С залежно від місяця. Озимі культури переважно перебувають у стані неглибокого зимового спокою. У центральних і південних регіонах відзначалася слабка вегетація, що супроводжувалася витратою запасів цукрів без їх відновлення через відсутність активного фотосинтезу.
За позитивних температур цукри частково трансформуються у крохмаль і активно використовуються рослиною, головним чином для дихання, чого не відбувається у стані спокою. Підвищена фізіологічна активність озимих культур серед зими є вкрай небажаною, оскільки це призводить до надмірного виснаження рослин і створює серйозний ризик у разі різкого похолодання, що є підставою для визначення такої ситуації як складної.
Крім того, протягом зими спостерігався стійкий дефіцит опадів. У західних областях їх кількість була близькою до норми, тоді як на більшій частині території становила лише 20–50% від норми, а в південних областях і прилеглих районах опадів майже не було. Сніговий покрив на полях практично був відсутній.
Багато посівів озимини знаходиться в доволі слабкому стані через виснаження рослин в результаті коливання температурних показників та підвищеної середньодобової температури взимку (рис. 1). У період відновлення вегетації відбувається швидкий ріст коренів і надземної маси, що супроводжується максимальним поділом клітин, у результаті чого рослина вимагає значної кількості елементів живлення. У цей час визначається здатність до галуження та кущіння, що має прямий вплив на майбутній урожай. Тому дуже важливо створити сприятливі умови для весняного відновлення вегетації, забезпечити оптимальне живлення макро та мікроелементами.
Добре розвинена коренева система вкрай важлива для формування майбутнього врожаю, але на сьогодні на багатьох посівах озимини спостерігається слабке формування вторинної кореневої системи, що може знизити ефективність поглинання вологи та мінеральних речовин рослинами.
Вагомий вплив на інтенсивність утворення вторинних коренів мають температура та забезпеченість поживними речовинами, насамперед фосфором, а також мікроелементами. Під час відновлення вегетації слабо розвинена коренева система рослин погано засвоює фосфор із ґрунту, оскільки за температур ґрунту менше ніж 12–14°С доступність фосфору дуже низька. При дефіциті фосфору відбувається уповільнення кущіння і росту кореневої системи. Порушуються енергетичний, вуглеводний обмін та процеси дихання, сповільнюється фотосинтез, рослини слабшають і відстають у рості. Фосфор відіграє також важливу роль в обміні азотистих речовин, при його нестачі порушується синтез білка і зменшується його вміст у рослині. У цьому випадку дієвим інструментом можуть стати позакореневі підживлення доступними і активними формами фосфору (фосфатами і фосфітами) та комплексом інших макро, мікроелементів і біостимулюючих речовин для запуску розвитку кореневої системи, що покращить поглинання передусім немобільних поживних речовин із ґрунту.
Ефективним компонентом бакових сумішей для перших весняних обробок є фосфіти, оскільки їх фунгіцидна та імуностимулююча дія сприяє оздоровленню рослин, кращому накопиченню цукрів і поліпшенню стану посівів. Загальний біостимулюючий ефект фосфітної форми фосфору проявляється стимуляцією фотосинтезу, кращим розвитком кореневої системи, особливо кореневих волосків, які активно поглинають поживні речовини.
Читати по темі: Синдром пару кукурудзи: роль мікоризи та попередження проблем із фосфором
Встановлено, що позакореневе внесення фосфітів посилює ріст і розвиток коренів ріпаку та пшениці, збільшуючи біомасу, довжину і кількість бічних коренів, особливо за умов недостатнього зволоження. Цьому сприяє значне зростання рівня гормону цитокініну в коренях після обробки фосфітом, який надалі впливає на архітектуру кореневої системи, зокрема, на утворення вторинних коренів. Крім того, обробка фосфітом призводить до активації нітратредуктази — ключового ферменту в засвоєнні азоту. Відповідно, підвищена активність нітратредуктази забезпечує посилене засвоєння неорганічного азоту для побудови органів рослини (корінь, стебло, листки, насіння). Водночас краще розвинена коренева система та стимуляція активності ферментних систем сприяють підвищенню ефективності використання рослиною елементів живлення з ґрунту та добрив.
Значна частина полів ріпаку наразі в задовільному стані – у фазі утворення листової розетки та 2–3го справжніх листків. Для покращення стану посівів, стимулювання розвитку біомаси та кореневої системи рекомендовано підживлення комплексними добривами, що містять фосфор, калій, підвищений вміст Zn, Mn, обов’язково бор (бажано з Мо) та біостимулятори.
Для підживлення бором оптимальними є його комплекси з етаноламіном. Квантум БОР АКТИВ у своєму складі додатково містить спеціальний комплекс поліолів (AРТ technology), що забезпечує кращу мобільність бору в тканинах та більш тривалий ефект за позакореневого внесення.
Застосування добрива Квантум ФІТОФОС, що містить фосфітну та фосфатну форми Р, забезпечує швидке надходження в клітини та ефективне використання доступних елементів живлення рослиною. Додатковий біостимулюючий вплив і фунгіцидну дію забезпечує високий вміст фосфіту, який є надзвичайно мобільним як у ксилемі, так і у флоемі та має високу розчинність. Квантум ФІТОФОС стимулює розвиток кореневої системи, що є особливо важливою властивістю в умовах недостатньої зволоженості.
У теплицях дослідного центру R&D Quantum було досліджено ефективність позакореневих підживлень ріпаку у фазі 4–6 справжніх листків (рис. 2). Особливо ефективним було комбіноване внесення бору, фосфору та додаткового комплексу макро і мікроелементів. Так, проєктна площа листків (PLA) однієї рослини достовірно збільшилася на 42–45% порівняно з контролем у варіантах сумісного внесення Квантум БОР АКТИВ (1 л/га), Квантум ФітоФос (1 л/га) та Квантум Сільвер (1 л/га) (рис. 3). Сира маса рослин під дією позакореневого підживлення збільшилася на 44–65%. В результаті листкової діагностики встановлено значне підвищення концентрації бору та фосфору в листковій масі рослин ріпаку, особливо за комбінованого внесення продуктів Квантум (рис. 4).
За умови достатнього забезпечення Р при посіві або за відсутності вираженої нестачі Р в ґрунті альтернативою є застосування концентрованого фосфітного препарату Квантум ЕкстраФос Супер (58% P2O5 у формі фосфіту) з нормою 1–2 л/га.
Відновлення вегетації зернових колосових культур – надзвичайно відповідальний період для формування майбутнього врожаю. В кінці фази кущіння (BBCH 25–29) відбувається закладка кількості члеників колосового стержня, а на початку виходу в трубку (BBCH 30–31) визначається кількість колосків у колосі. Низьке забезпечення елементами живлення та дія несприятливих чинників навколишнього середовища в цей період може призвести до втрати 20–30% потенційної врожайності. Тому листкове підживлення макро і мікроелементами та речовинами, що регулюють ріст, в цей період дає можливість стимулювати розвиток вегетативної маси та кореневої системи, нівелювати вплив погодних умов, підвищити коефіцієнт кущіння і стимулювати закладку елементів продуктивності.
Погано розкущеним рослинам озимої пшениці необхідно забезпечити збалансоване живлення, спрямоване передусім на підвищення активності росту кореневої системи. Цього можна досягти внесенням препарату Квантум СІЛЬВЕР у нормі 1,5–2,0 л/га.
Особливо ефективним є застосування фосфітних препаратів Квантум ЕкстраФос Супер або Квантум ФітоФос на озимих зернових культурах. Так, дослідженнями було встановлено, що позакореневе внесення Квантум ФітоФос гальмує розвиток патогенів, значно стимулює фотосинтез і розвиток кореневої системи, чим впливає на ріст вегетативної маси та в підсумку – на підвищення врожайності озимого ячменю.
Позакореневі підживлення, зокрема, застосування фосфітних препаратів та комплексу макро і мікроелементів (особливо за несприятливих погодних умов, таких як нестабільні температури й обмежене зволоження), є важливим чинником для покращення фізіологічного стану рослин, стимулювання розвитку кореневої системи та підвищення їх стійкості до стресів, що сприяє поліпшенню стану посівів озимих культур і забезпечує підвищення врожайності.
Ольга Капітанська, канд. біол. наук, керівник науково-дослідного відділу; Сергій Полянчиков, директор з розвитку, НВК «Квадрат»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
