Про ефективність рідких комплексних добрив «по-простому». Питання і відповіді

148
Про ефективність рідких комплексних добрив «по-простому». Питання і відповіді

Мене звати Сергій Михайлович Рубан. Я – комерційний директор групи УТК. Після відкриття Полтавського заводу рідких комплексних добрив групи УТК кількість звернень фермерів до нашого підприємства значно зросла.
Водночас збільшилась кількість питань, причому аграрії просять пояснити
все «по-простому». В серії статей ми дамо прості відповіді на популярні запитання. А про те, що лишиться «за кадром», можна прочитати на сайтах www.blau.com.ua; www.utk.in.ua чи запитати за телефонами:
+ 38 (067) 470 09 71; (068) 719 98 72; (050) 900 72 61.

1. СКІЛЬКИ ТРЕБА ВНОСИТИ РІДКИХ ДОБРИВ РКД/ЖКУ В ПОСІВНЕ ЛОЖЕ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ IN-FURROW; POP UP? ЧИ ТРЕБА ЇХ РОЗБАВЛЯТИ?

Існують два основних методи внесення РКД в посівне ложе. Розпилення під тиском через інжектор забезпечує рівномірний розподіл розчину РКД в обрану зону посівного ложа. Крапельне/потокове внесення через трубку забезпечує стікання РКД великою краплею в центральну чи бокову частину посівного ложа.

Стандартна норма внесення РКД в посівне ложе становить 20–50 кг/га. Ця норма обумовлена кількома чинниками. Серед них і ризик пошкодження насінини, оскільки розчини рідких добрив перебувають із нею в безпосередньому контакті. Пошкодження може бути викликне фітотоксичним ефектом або хімічним чи сольовим опіком. Внаслідок отриманого стресу ростові процеси можуть бути пригнічені. Тому якість рідких комплексних добрив має велике значення. Найкращим варіантом РКД для внесення в посівне ложе є чисті хімічні розчини, які не містять баластів, мають нейтральний рН і низький сольовий індекс. (Сольовий індекс РКД БЛАУ фос 10:34 становить 20 одиниць, для порівняння: КАС-32 – 71,1 одиниці, аміачної селітри – 104 одиниці).

Оптимальна відстань від насінини до РКД при технології внесення в посівне ложе 1–2 см. Густота висіву і міжряддя – індивідуальні. Але давайте порахуємо, скільки рідких добрив орієнтовно потрапляє на 1 сантиметр посівного ложа. При середній нормі внесення РКД БЛАУ фос 30 кг/га на 1 м2 припадає лише 3 грами добрива. При середньому міжрядді 70–80 см на 1 погонний метр посівного ложа потрапить 2–3 грами РКД. Якщо перерахувати цей обсяг в еквівалент краплі (метод внесення розчину РКД через трубку найбільш поширений), то кількість крапель на погонний метр становитиме від 30 до 50. Тобто на 2–3 см посівного ложа припадає одна крапля добрива.

Зі збільшенням обсягу розчину РКД щільність і рівномірність внесення добрив зростає. Одним із методів збільшення обсягу розчину РКД без збільшення кількості внесення РКД у діючій речовині є додавання води або водного розчину макро/мікро елементів, органічних добрив, біопрепаратів тощо. При правильному змішуванні досягається повна однорідність і стабільність суміші РКД та водних розчинів інших добрив/препаратів.

2. ЧИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ РІДКІ СТАРТОВІ ДОБРИВА ВІД ЗВИЧАЙНИХ ЯКІСНИХ РІДКИХ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ (РКД/ЖКУ), НАПРИКЛАД, РКД BLAU PHOS 10:34; 5:20:5; 8:24?

Ні, не відрізняються. Говорити треба швидше не про стартові добрива, а про стартове внесення добрив у необхідній препаративній формі. Різниця між стартовими і звичайними якісними РКД полягає лише в меті й частково – в розміщенні поживних речовин добрива по відношенню до насінини.

Головною метою стартових добрив є покращення проростання і правильний ранній розвиток рослини. Насамперед – швидкий розвиток кореневої системи в найбільш вразливі фази росту рослини. Розвинута коренева система дає змогу рослині забезпечити доступ до більшої кількості поживних речовин і вологи. Останнє особливо актуально для збільшення врожайності в посушливих умовах. Головну роль у формуванні повноцінної кореневої системи відіграє фосфор. Тому найчастіше кращий стартовий ефект забезпечують фосфатні добрива з невеликою кількістю азоту. Хоча багато вчених також підкреслюють вплив азоту і калію чи інших мікроелементів, біостимуляторів при стартовому живленні.

Метою основного внесення фосфатних рідких добрив є забезпечення потреби рослини в поживних речовинах (фосфорі) впродовж усього онтогенезу, а не лише на етапі проростання. Тому норми внесення РКД з метою основного живлення рослини більші, ніж стартових РКД.

Зрозуміло, що найкращий ефект можна спостерігати при комбінації різних методик живлення. Наприклад, стартове внесення за системою 5х5 і стартове внесення в посівне ложе (IN-FURROW; POP UP) забезпечують розміщення добрив у різних зонах. Тому при розміщенні добрива одразу за двома методиками рослина отримає ефективний доступ до поживних речовин у більше ніж 10-сантиметровому шарі ґрунту (зона міграції добрив залежить від зволоженості, гранулометрії та інших властивостей ґрунту).

3. ЧОМУ КРИТИЧНО ВАЖЛИВО ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПОВНОЦІННЕ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН САМЕ НА ПОЧАТКОВИХ ЕТАПАХ?

Акселерація розвитку сільськогосподарських культур на початковому етапі дає рослині можливість більш ефективно конкурувати з паразитичними споживачами за поживні речовини та вологу. А також забезпечує більшу стійкість до негативних чинників.

4. ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ТВЕРДІ Й РІДКІ ФОСФАТНІ ТА КОМПЛЕКСНІ ДОБРИВА?

У традиційному сільському господарстві, за оптимальних умов зволоження і при правильному внесенні, перевага рідких комплексних добрив не буде домінуючою. Але при використанні інтенсивних агротехнологій ефективність використання РКД, порівняно з твердими добривами, суттєво зростає. Те саме спостерігається і при наростанні негативних явищ. Наприклад, у посушливих умовах.

РКД BLAU phosРідкі комплексні добрива BLAU phos є повноцінною заміною гранульованим фосфатним і комплексним добривам. Порівняно із твердими вони мають наступні переваги:

  • РКД забезпечують більш точне дозування і рівномірне внесення порівняно із гранульованими добривами. На відміну від гранульованих фосфатних добрив, при використанні РКД можна з високою точністю прогнозувати час і обсяг доступності поживних речовин;
  • Технологічність РКД дає змогу економити ресурси і час при логістиці та внесенні добрив;
  • Рідкі комплексні добрива БЛАУ фос доступні рослинам одразу після внесення. Для переходу гранульованих добрив у доступний для рослин стан необхідними умовами є наявність вологи і час;
  • РКД БЛАУ фос 10:34/8:24 виготовляють із чистих кислот і аміаку, тому РКД БЛАУ фос не містять баластних речовин;
  • При правильному внесенні ефективність засвоєння рослинами поживних речовин з РКД в поточному вегетативному сезоні може вдвічі перевищувати ефективність засвоєння поживних речовин із гранульованих добрив.

5. ЩО КРАЩЕ – ВНОСИТИ ВИСОКІ НОРМИ РІДКИХ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ АБО ТВЕРДИХ ТРАДИЦІЙНИХ ДОБРИВ, ЧИ МЕНШІ НОРМИ СТАРТОВИХ РКД?

Загальна потреба сільськогосподарських культур у мінеральних добривах дорівнює або перевищує розрахункову норму виносу діючих речовин разом із врожаєм та вторинною продукцією, що вивозиться з поля. Чудес не буває. Якщо азот ще можна частково компенсувати за рахунок процесів фіксації з атмосфери, то фосфор і калій необхідно повертати в ґрунт у вигляді мінеральних або органічних добрив.

Середня норма виносу дiючих речовин на 1 тонну врожаюСтартове живлення оптимізує і покращує засвоєння рослиною поживних речовин із ґрунту чи через листкову масу. Але це не усуває потреби в масовій компенсації поживних речовин. Якщо з економічних міркувань фермер не може собі дозволити повністю компенсувати винесення поживних речовин із врожаєм, внесення РКД «у старт» дасть змогу підвищити результативність вирощування культур.

Середня норма виносу ДР на гектар, виходячи з середньої врожайностiЗокрема, за рахунок ефективного використання того потенціалу, який вже є в ґрунтах. І це проблема не сучасних аграрних технологій. Поступове зниження врожайності за рахунок збіднення ґрунтів відоме з доісторичних часів.

Отже, оптимальною моделлю внесення мінеральних добрив є поєднання стартового і основного живлення рослин за компенсаторною схемою. Причому джерелом доступного фосфору в обох випадках можуть бути виключно рідкі комплексні добрива BLAU phos.

Тим не менше, передпосівне чи припосівне внесення рідких комплексних добрив є ефективним інструментом навіть за умов обмеженого фінансування подальшого живлення. Воно довело свою економічну ефективність як в Україні, так і в Європі та Північній Америці.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram