Один із найскладніших сценаріїв для агрономів – необхідність застосування хімічних засобів захисту рослин тоді, коли рослини водночас відчувають значний абіотичний стрес.
У сучасному рослинництві проблема рідко полягає лише у боротьбі з одним противником. Агрономи часто стикаються з цілою низкою стресорів, які можуть підірвати імунітет рослин та (або) знизити врожайність посівів. Один із найскладніших сценаріїв – необхідність застосування хімічних засобів захисту рослин тоді, коли рослини водночас відчувають значний абіотичний стрес, такий як посуха, спека, заболочування чи засолення, а часто і їх сукупність впродовж сезону.
Застосування хімічних засобів захисту рослин за таких умов – неабияке мистецтво. Ті самі препарати, які мають врятувати врожай, при неправильному застосуванні можуть стати додатковим джерелом стресу, що призводить до фітотоксичності, зниження ефективності прийому та фінансових втрат.
РОЗУМІННЯ СТАНУ РОСЛИН
Абіотичний стрес викликає фундаментальні фізіологічні зміни у рослині:
- Закриття продихів. Під час посухи (під атмосферною посухою розуміють значний порівняно з нормою брак опадів упродовж тривалого часу при одночасній високій температурі повітря та зниженій його вологості або екстремальній спеці) рослини закривають продихи для економії води. Це різко знижує поглинання системних ЗЗР, дія яких залежить активності метаболізму;
- Уповільнення метаболізму. Ріст рослин і метаболічні процеси уповільнюються. Це впливає на транспортування та активацію системних продуктів усередині рослини;
- Потовщення кутикули. Щоб зменшити втрату вологи, рослини швидко формують товстіший восковий шар, створюючи фізичний бар’єр для випаровування вологи та проникнення препаратів;
- Ослаблений захист. Рослина, що перебуває у стані стресу, від самого початку слабша, що робить її більш уразливою до вторинних інфекцій та нападу шкідників навіть при вже проведених обробках;
- Підвищена чутливість до стрес-факторів. Клітини рослини вже перебувають під абіотичним стресом, що робить їх набагато сприйнятливішими до хімічного опіку (або до іншого виду фітотоксичності) при застосуванні ХЗЗР.
Розуміючи це, розглянемо далі антистрес-стратегії застосування різних класів хімічних речовин.
ЗАСТОСУВАННЯ ФУНГІЦИДІВ ЗА УМОВ АБІОТИЧНОГО СТРЕСУ
Грибні захворювання часто використовують абіотичні стреси на свою користь. Наприклад, посуха та подальше нерівномірне рясне зволоження можуть призвести до утворення мікроскопічних тріщин у кореневій системі, що сприяє розвитку таких захворювань, як склеротиніоз, фузаріозне в’янення, попеляста гниль і вертицильоз; і, навпаки, опади, що перемежуються спекою, можуть створити ідеальне середовище для розвитку борошнистої роси або іржі на надземній частині.
СИСТЕМНІ ТА КОНТАКТНІ ФУНГІЦИДИ
Системні фунгіциди поглинаються та переносяться по ксилемі рослини (строго знизу вгору). Вони забезпечують більш тривалий захист і можуть захистити нові пагони. Оскільки в умовах абіотичних стресів їх транслокація всередині рослин уповільнюється або навіть вимикається, ефективність системних препаратів значно знижується. Препарат може залишатися на листку, не абсорбуючись, або не досягати місця зараження. Приклади: триазоли (наприклад, тебуконазол, пропіконазол), стробілурини (наприклад, азоксистробін, трифлоксистробін), інгібітори сукцинатдегідрогенази (SDHI) (флуксапіроксад, бензовіндифлупір та ін.).
Читати по темі: Прогноз ринку інсектицидів
Контактні (захисні) фунгіциди залишаються на поверхні рослини і створюють захисний бар’єр. Вони не абсорбуються рослиною, але потребують особливо ретельного покриття. Перевага в умовах стресу: оскільки вони не залежать від фізіології, їх основна захисна дія менше схильна до впливу стресового стану рослини. Однак їх легко змивають опади, і вони не чинять постінфекційної (лікувальної) дії. Прикладами є мультисайтові діючі речовини, такі як хлороталоніл, манкоцеб, фунгіциди, що містять мідь.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ФУНГІЦИДІВ У СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ:
- Уникайте змішування в баку з ад’ювантами, такими як ПАР або олії, які можуть посилити проникнення та збільшити ризик фітотоксичності для тканин, що відчувають дефіцит вологи. Триазоли здатні чинити інгібуючу дію в спеку, що може призвести до додаткового стресу для рослини. Застосовуйте ЗЗР рано-вранці або пізно ввечері, коли температура нижча, а стрес рослин незначний. Забезпечте гарне покриття під час обприскування;
- Пам’ятайте, що температура на поверхні листя у безвітряну погоду, як правило, на 5 градусів вища, ніж температура навколишнього повітря;
- При тепловому стресі (температура > 32°C) застосування будь-яких ЗЗР по-різному токсичне для рослин. Краплі препарату можуть діяти як збільшувальне скло, випалюючи листя. Швидке випаровування може призвести до того ж швидкого накопичення д.р. на поверхні листя і, отже, до опіків. У разі атмосферної посухи будьте особливо обережні з продуктами на олійній основі або безконтрольним застосуванням ПАР;
- Стрес від засолення: рослини, що зазнають сольового стресу, дуже чутливі. Пріоритет – використання біопрепаратів. Біологічні фунгіциди можуть бути чудовим варіантом (наприклад, Bacillus subtilis, Trichoderma asperellum). Вони спричиняють менший хімічний стрес;
- Під час стресу слід уникати максимальних доз будь-яких хімічних фунгіцидів, а також переконатися, що вода для робочого розчину збалансована за рН і має низьку жорсткість, щоб уникнути додаткового накопичення солей на поверхні листя.
ЗАСТОСУВАННЯ ІНСЕКТИЦИДІВ У СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ
Комахи-шкідники, як і хвороби, часто є вторинними стресорами. Короїди атакують ослаблені посухою дерева, а збитки від шкідників з колюче-смоктальним РА, таких як павутинні кліщі, стає більш серйозним у спекотних і сухих умовах.
СИСТЕМНІ ТА КОНТАКТНІ ІНСЕКТИЦИДИ
Системні інсектициди: абсорбуються і переносяться, роблячи рослинну тканину токсичною для комах, які смокчуть і гризуть. Приклади: неонікотиноїди (наприклад, імідаклоприд, тіаметокси), діаміди (наприклад, хлорантраніліпрол). Стресовий вплив: порушення метаболізму в рослині обмежує поглинання та розподіл.
Контактні інсектициди ефективніші в умовах абіотичних стресів і знищують комах при прямому контакті. До них відносяться кишкові отрути, які комахам необхідно проковтнути. Приклади: піретроїди (наприклад, лямбда-цигалотрін, біфентрин), ФОС (наприклад, малатіон), карбамати та олії. Перевага за умов стресу: дія проявляється негайно і не залежить від фізіології рослини.
РЕКОМЕНДАЦІЇ, СПЕЦИФІЧНІ ДЛЯ СТРЕСОВИХ УМОВ:
- Стрес, викликаний посухою та спалахами ураження павутинним кліщем. Сценарій: посуха є основною причиною епізоотії павутинного кліща (їхні природні грибні патогени пригнічуються у посушливих умовах). Високий ризик: застосування деяких інсектицидів, особливо піретроїдів широкого спектру дії, в умовах посухи може призвести до різкого спалаху популяції кліщів. Ці д.р. вбивають хижаків (корисних комах) і можуть стимулювати розмноження кліщів;
- Тепловий стрес: час обробки має вирішальне значення. Ніколи не проводьте обприскування у денну спеку. Комахи часто менш активні, погане покриття через випаровування, а ризик фітотоксичності надзвичайно високий;
- Підвищений метаболізм шкідників: деякі комахи швидше метаболізують інсектициди за високих температур, що потенційно знижує ефективність препарату;
- Леткість: деякі препарати можуть випаровуватися при високих температурах, що знижує їх ефективність і може призвести до знесення;
- Стрес від перезволоження. Ціль для шкідників: рослини, що перебувають у стані стресу та перезволоження, виділяють різні леткі сполуки, які залучають короїдів та інших комах, що ушкоджують деревину;
- Стратегія мітігації: системні інсектициди, які застосовуються у вигляді ін’єкції в стовбур або просочення ґрунту до настання стресової події, можуть забезпечити захист. Позакоренева обробка, ймовірно, буде неефективною через погане засвоєння рослинами та складні польові умови для обприскування.
Застосування фунгіцидів та інсектицидів в умовах абіотичного стресу потребує зміни підходу до обробки. Мета полягає не в максимізації ефективності, а в мінімізації шкоди для культури доти, доки абіотичний стрес не знизиться.
Розуміючи складну взаємодію фізіології рослин, навколишнього середовища та хімії, виробники можуть приймати обґрунтовані рішення, які захистять як їхній урожай, так і прибуток у найскладніших умовах.
ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ В УМОВАХ СТРЕСУ
Регулятори росту діють як гормони дозрівання. Викликаний посухою стрес у рослині змушує його підвищувати концентрацію гормонів дозрівання. Тому внесення регуляторів зростання під час посухи призводить до збільшення біологічної редукції колосків.
Регулятор росту можна вносити тільки у сприятливу для росту та розвитку рослин погоду і лише за достатнього рівня зволоження.
ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ В УМОВАХ ЗАМОРОЗКІВ ТА ПОСУХИ
Абіотичний стрес, викликаний заморозками та посухою, чинить глибокий вплив на фізіологічні процеси рослин, включаючи експресію генів, клітинний метаболізм, ріст і розвиток. Рослини реагують на стрес, активуючи складні сигнальні шляхи: кальцієву сигналізацію, активні форми кисню (АФК), гормональні відповіді. Адаптивні реакції рослин (закриття продихів, скручування листя, зміни роботи кореневої системи тощо) спрямовані на виживання та уповільнення метаболізму й росту (табл. 1).
Вплив абіотичного стресу на рослини має прямі наслідки для ефективності та безпеки застосування гербіцидів. Стрес знижує поглинання та транслокацію гербіцидів, уповільнює їх метаболічну деградацію в культурних рослинах і бур’янах, а також змінює чутливість рослин до діючих речовин.
Температура – ключовий чинник, що обумовлює ефективність гербіцидів. Вона не лише впливає на біологічні реакції рослин, а й змінює фізичні властивості препаратів. При прийнятті рішення щодо обробки необхідно брати до уваги час на поглинання та температуру, при якій поглинання гербіциду відбувається оптимально (табл. 2).
Другий чинник, який слід звертати увагу за умов абіотичних стресів, – ΔТ. Дельта Т визначається на психрометрі як різниця між температурою сухого та вологого термометрів. Показник безпосередньо пов’язаний зі швидкістю випаровування води і дає більш точне уявлення про потенціал висихання крапель, ніж відносна вологість.
В гербакритичні періоди перед агрономом стоять два завдання:
- Підвищення ефективності гербіциду;
- Зниження негативного впливу гербіцидів на культуру.
Причина зниження ефективності гербіцидів – зміна фізичних властивостей гербіцидів та сприйнятливості бур’янів; причини підвищення фітотоксичності – зміна метаболізму культурних рослин; збільшення періоду деградації гербіцидів.
Рекомендації щодо мітигації ризиків при застосуванні гербіцидів на польових культурах у разі прогнозування заморозків наведено в табл. 4.
Істотну роль у збільшенні ефективності гербіцидів в умовах низької транслокації під час незначних знижень або підвищення температури відіграють ад’юванти. Їх головне завдання – швидке транспортування діючих речовин у зону активності.
Не рекомендується використовувати ад’юванти відразу після заморозків, сильної посухи або безпосередньо перед виникненням таких ризиків, коли культура відчуває стрес (табл. 6).
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗЗР В УМОВАХ АБІОТИЧНОГО СТРЕСУ
1. Золоте правило: профілактика понад усе. Найкраща стратегія – це здорова, стійка культура. Оптимізуйте загальний стан ґрунту для пом’якшення абіотичного стресу до його виникнення.
2. Віддавайте пріоритет обстеженню. Застосовуйте ЗЗР тільки при досягненні ЕШЗ шкідників або хвороб. Не піддавайте рослини хімічному стресу без явної необхідності.
3. Прочитайте етикетку. Етикетка продукту містить (або повинна містити) важливу інформацію про норми внесення, партнерів для бакової суміші та особливі попередження щодо застосування у стресових умовах.
4. Скорегуйте час обробки. Обприскуйте рано-вранці (після висихання роси) або пізно ввечері, коли температура помірна, вологість часто вища, а продихи рослин можуть бути більш відкритими.
5. Збільшуйте об’єм робочого розчину та покращуйте якість води. Використовуйте більший обсяг для кращого покриття та уникнення гарячих концентрацій хімікатів на листі. Переконайтеся, що вода для обприскування має нейтральний pH (6,5–7,0), щоб запобігти розкладу препаратів, особливо у баковій суміші.
6. Переосмисліть процес складання багатокомпонентних бакових сумішей. Уникайте додавання ад’ювантів, таких як прилипачі або олії в умовах стресів, за винятком випадків нагальної потреби та випадків, коли на етикетці зазначено, що це безпечно. Ці продукти можуть значно підвищити ризик фітотоксичності для рослин, які перебувають у стані стресу.
7. Розгляньте можливість використання біологічних препаратів. В умовах легкого та помірного стресу біологічні пестициди (наприклад, Bacillus thuringiensis для боротьби з комахами, Bacillus subtilis для боротьби з грибами) можуть бути набагато безпечнішою та ефективнішою альтернативою, що створює мінімальний стрес для рослин.
8. Керуйте очікуваннями. Пам’ятайте, що застосування пестицидів в умовах сильного абіотичного стресу практично ніколи не буде настільки ж ефективним, як застосування на фізіологічно здоровій культурі, що активно росте.
Дмитро Петранюк, за матеріалами зарубіжних видань
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
