На сучасному ринку засобів захисту рослин в Україні на сьогодні налічується понад сотня фунгіцидних рішень – це продукти, які стоять на сторожі якості та кількості урожаю. Проте за такого різноманіття українському аграрію важко розібратись і зробити правильний вибір, тож часто доводиться покладатись на рекомендації третіх сторін, які зацікавлені у продажу своїх продуктів. Давайте спробуємо разом розібратись в основних моментах, на яких варто фокусуватись, обираючи ЗЗР.
Що очікують аграрії від сучасного ринку та які перспективи його розвитку? Визначальним чинником у майбутніх перспективах розбудови та розвитку ринку ЗЗР буде інноваційність, особливо з огляду на майбутні зміни законодавства та його гармонізацією з нормами ЄС. Звісно, у процесі такої трансформації відбуватимуться значні структурні зміни у переліку компаній і продуктів, які з’являтимуться на ринку України та зникатимуть із нього. Зрозуміло, що сьогодні не всі можуть мати власні виробничі потужності, й більшість їх зосереджена в Китаї. Але міф про те, що «не все з Китаю якісне», на сьогодні багато в чому не відповідає реальності. Чіткі регламенти ЄС суворо відсікатимуть левову частку того «хімічного сміття», яке заїжджає на наш ринок, оскільки обмеження на глобальні виробництва та застосування пестицидів стають дедалі суворішими, і наша держава вже на такому шляху.
У такій ситуації аграрію важко зорієнтуватися в інформаційному потоці й відфільтрувати його, щоб отримати загальну картину. Давайте подивимось на нього очима звичайного фермера і допоможемо йому розібратись, хто ж виграє у кінцевому результаті в цій грі про «оригінальні генеричні продукти» та економію при їх використанні.
Про «ризики», які містить використання неоригінальних постпатентних копій продуктів, мало хто говорить. Причин цього багато, насамперед – фінансові. Але якщо почати з ринку, то хотілось би сказати про цінові війни. Війна за прохідну цінову позицію у контрактах на продаж, кілька доларів економії вирішують все – проте не контроль патогенів. При таких сценаріях часто занижується норма використання препарату – а занижені норми фунгіциду часто призводять до зниження біологічної ефективності щодо контролю збудників хвороб (насправді пересічному аграрію важко оцінити рівень такої ефективності, особливо на великих масивах), оскільки потреба у кількості ефективної діючої речовини на одиницю площі після обробки не завжди відповідатиме задекларованій для цього потребі.
Що ж далі? Розвиток резистентності – він виникає за кілька сезонів як результат низької біологічної ефективності після застосування препарату шляхом вироблення нового механізму біохімічної стійкості у патогену, якого мав проконтролювати препарат. Частим видимим тригером, який заперечує наступне використання продукту в системах захисту, є його фітотоксичність (рис. 1, 2), яка викликає у культури стрес, відставання у розвитку, призводить до опіків і занижує потенціал урожаю, Слід також пам’ятати, що період захисної дії у генеричних фунгіцидів набагато коротший з огляду на їх недосконалі формуляційні властивості навіть за повних норм використання.
Проте найбільш актуальним на сьогодні є питання токсикології. Проблеми токсичних залишків у кінцевій продукції зумовлені тим, що не всі виробники генеричних продуктів використовують для виробництва дозволені складові для формуляції (у переліку заборонених у ЄС, окрім діючих речовин, є і компоненти формуляцій), часто використовуючи те, від чого вже давно відмовились мультинаціональні компанії.
Дивлячись у майбутнє очима розумного господаря, можна сказати, що потреба рекомендацій і гарантій щодо безпечного використання продуктів і технологій від оригінатора бренду, за які компанія-виробник має нести відповідальність, з часом зростатиме дедалі більше.
Проте ми усвідомлюємо, що раз беремо до уваги найбільш чутливий до якості та ефективності сегмент – фунгіциди, то варто і про клімат сказати кілька слів.
Умови з низьким тиском хвороб, які складались впродовж кількох попередніх сезонів, дали генеричним фунгіцидам багато можливостей продемонструвати гарну дію, якість якої не потрібно було доводити. Проте сезон 2026 року обіцяє бути не зовсім простим. Чим зумовлена така точка зору? Давайте пригадаємо осінній сезон-2025 із вологозабезпеченням – рясні дощі та зливи, сприятливі температури для розвитку патогенів. Значний розвиток фузаріозу, септоріозу, склеротинії, різних гнилей, сапрофітних грибів на рослинних рештках кукурудзи, соняшнику. Накопичення інфекції у ґрунті в результаті приорювання рослинних решток з високим рівнем фонової інфекції як єдина можливість підготовки ґрунту під сівбу 2026 року. Залишки рослинних решток на поверхні ґрунту, у посівах озимих – під значним сніговим покривом, який впав на недостатньо промерзлий ґрунт, надалі з льодовою кіркою, недостатньо якісним протруєнням насіння, призведуть до значного розвитку патогенів та гарної їх перезимівлі. Тому сезон 2026 року вже чітко дає сигнали про ризики борошнистої роси, септоріозу, снігової плісняви, кореневих гнилей, фузаріозу на посівах озимих зернових культур, а для посівів озимих ріпаків, які восени з огляду на обставини не вдалося якісно захистити, вже відмічаємо великі ризики пероноспорозу, фомозу, борошнистої роси. В таких умовах природа може і не пробачити економії.
Читати по темі: Поширення карантинних бур’янів в Україні
Тепер давайте поспілкуємось про «невидиме» – те, чого ніхто не бачить і про що мовчать генеричні компанії. Йдеться про формуляцію та її вплив на ефективність – за що ми платимо кошти і де ж та економія насправді? Формуляція – це не просто діючі речовини, наявні у розчині, що часто маємо у дешевих генериках, а певні фізико-хімічні влластивості готового сформульованого продукту, які дають змогу покращити його біодоступність, створити запас під восковим шаром, системність, яка забезпечує відмінну лікувальну дію та довготривала ефективність. Формуляція також передбачає стабільність продукту в робочому розчині – не випадання кристалів діючої речовини у осад, який не видно оком. На рис. 3 видно, як як така кристалізація впливає на ефективність препаратів.
Пропоную поглянути на швидкість покриття та поширення – у нашому випадку стоїть завдання якнайшвидше покрити листкову поверхню культури. Що демонструють якісні продукти, видно на рис. 4.
І на завершення про «купуй дешевше» – без ніяких гарантій і скільки коштує осад купленого «оригінального генеричного препарату». Скажімо, на 10 витрачених у.о. на один гектар з 1,0 літра продукту ефективно працює 80%, решта кристалізується, змивається, не долітає до листка – випадає кристалами одразу. Чи замислювались ви про це колись? Звісно ж, ні. Проте це все кошти, які витрачаються господарем, які він заробляє нелегкою працею.
Звичайно, інколи, без тиску хвороб, такий спосіб економії на технології дає можливість отримати гарний результат, але це не про впевненість та гарантії. Давайте міркувати разом: якщо справжній господар рахує кошти, то він їх дійсно рахує у всіх сферах життя, проте доволі смішною видається економія, яка від самого початку ставить під ризики бізнес цілого сезону – коли інвестувати у захист, не маючи впевненості у результаті.
Нехай технології від «Байєр» та німецька якість приносять вам прибутки!
Гарних вам урожаїв!
Олександр Кузьмінський, керівник відділу продуктового та дистрибуційного маркетингу, компанія «Байєр»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
