Посухи, спека та тривалі періоди без опадів змушують аграріїв шукати культури, здатні стабільно формувати врожай за складних погодних умов. Одним із таких варіантів може стати сорго. Дослідники працюють над пошуком нових генетичних ознак, які допоможуть адаптувати культуру до європейських умов вирощування.
Клімат змінюється, і дедалі частіше рослини змушені витримувати спекотніші, сухіші та триваліші літні періоди. Для українських аграріїв ця проблема також стає дедалі актуальнішою. Тому поряд із традиційними культурами все більше уваги приділяють видам, здатним краще переносити посуху та високі температури. Одним із таких кандидатів є сорго.
Уже сьогодні культура вирощується в Україні, хоча її площі значно поступаються площам кукурудзи та пшениці. Водночас сорго має низку біологічних властивостей, які можуть зробити його цікавішим за умов подальшого потепління та дефіциту вологи.
Сорго добре переносить посуху та спеку
Сорго походить із північно-східної Африки, де його вирощують уже понад 5000 років. Сьогодні воно є другою за значенням зерновою культурою Африки після кукурудзи.
Популярність сорго в регіонах із жарким і посушливим кліматом не випадкова. Культура потребує відносно невеликої кількості добрив, добре переносить посуху та високі температури. Водночас рослини здатні витримувати й надлишок води.
Ще одна важлива властивість сорго — природна відсутність глютену в зерні. Це робить культуру цікавою як альтернативу традиційним зерновим для виробництва харчових продуктів.
Саме поєднання посухостійкості, теплолюбності та можливості використання зерна в харчовій промисловості привертає увагу селекціонерів. Дослідники під керівництвом Копенгагенського університету працюють над пошуком та вдосконаленням ознак сорго, які можуть бути корисними для його вирощування в європейських умовах.
Селекція сорго залишається складним завданням
Попри значний потенціал культури, створення нових гібридів сорго є складним і тривалим процесом. Рослина має велику кількість генетичних варіантів, але встановити, які саме гени відповідають за конкретні господарсько цінні ознаки, непросто.
Додаткову проблему створює те, що сорго природно менш сприйнятливе до цілеспрямованого внесення змін у геном. Навіть сучасні генетичні інструменти, зокрема CRISPR, мають обмежену ефективність у роботі з цією культурою. Це ускладнює створення рослин із необхідними властивостями.
Тому дослідники шукають інші способи швидше знаходити потрібні генетичні ознаки серед величезної кількості рослин.
Нова технологія допомагає шукати потрібні гени
Дослідники в Копенгагені поєднали два напрямки роботи. З одного боку, вони мають доступ до великого банку генетичних ресурсів сорго, де зберігаються тисячі різних рослин. З іншого — використовують технологію під назвою FIND-IT, яка дає змогу цілеспрямовано знаходити мутації в генетичному матеріалі великої кількості рослин.
Суть підходу полягає в тому, щоб значно швидше знаходити потрібний генетичний варіант серед величезної кількості зразків. Замість того щоб перевіряти кожну рослину окремо, дослідники можуть спочатку сформувати великі групи зразків, а потім за допомогою спеціального аналізу визначити, де саме міститься потрібна мутація.
«Ми можемо розділити відомий стіг сіна на менші частини й визначити, де захована голка», — пояснює Сорен Кнудсен із лабораторії Carlsberg, яка бере участь у дослідженні.
За словами дослідника, такий підхід значно спрощує та прискорює роботу, заощаджує час і ресурси. Завдяки цьому вчені можуть досліджувати до 150 000 окремих рослин і, відповідно, значно більшу кількість генетичних варіантів, тоді як раніше дослідження охоплювали лише кілька тисяч рослин.
Потрібні мутації знаходять за допомогою ПЛР-аналізу
Для створення великої кількості генетичних варіантів сорго використовували рослини, вирощені в Австралії, у штаті Квінсленд. Варіанти отримували внаслідок мутацій, спричинених хімічним впливом.
Важливо, що йдеться не про генетично модифіковані рослини. Отже, такі рослини не належать до класичних ГМ-культур і не створювалися за допомогою технологій генетичної модифікації.
Отримане насіння мало широкий спектр різних властивостей і було включене до великої генетичної колекції. Саме ця різноманітність стала основою для подальшого пошуку потрібних ознак.
Читати по темі: Внесение удобрений на сорго
Технологія FIND-IT дає змогу за допомогою ПЛР-аналізу знаходити конкретні ділянки генетичного матеріалу серед величезної кількості зразків. Фактично дослідники шукають потрібну «голку» у великому «стозі сіна», але роблять це значно швидше.
У результаті дослідникам уже вдалося визначити низку генів-кандидатів, які, на їхню думку, можуть бути пов’язані з посухостійкістю та іншими важливими властивостями сорго.
Нанна Б’ярнгольт із Копенгагенського університету зазначає, що особливий інтерес становлять гени, пов’язані зі стійкістю рослин до посухи та іншими важливими характеристиками культури.
Сорго в Україні: потенціал є, але багато залежить від гібридів
Для України результати цієї роботи цікаві насамперед з огляду на зміну погодних умов. У багатьох регіонах зростає ризик тривалих посух, високих температур і нерівномірного розподілу опадів. За таких умов культури з високою потребою у воді можуть ставати більш ризикованими.
Сорго здатне краще переносити дефіцит вологи, тому може розглядатися як один із варіантів диверсифікації структури посівів, особливо в регіонах із недостатнім зволоженням.
Водночас не варто сприймати сорго як просту заміну пшениці чи кукурудзи. Культура має власні вимоги до строків сівби, температурного режиму, ґрунтів, технології вирощування та збирання. Важливе значення має й правильний вибір сорту або гібриду.
Саме селекція гібридів, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, може стати одним із ключових факторів подальшого поширення сорго.
Розширення посівів у Європі вже почалося
Інтерес до сорго в Європі поступово зростає. За даними, наведеними в оригінальному дослідженні, у 2025 році площі зернового сорго в Європейському Союзі збільшилися на 39 % — до 229 316 га. Найбільше розширювали посіви Франція, Італія та Румунія.
Зростають і площі сорго, яке використовують для заготівлі силосу. У 2025 році така культура займала близько 133 000 га, що на 12 % більше, ніж роком раніше.
Для України ці цифри цікаві передусім як показник загальної тенденції: сорго поступово займає свою нішу серед культур, здатних краще адаптуватися до тепліших і сухіших умов.
Водночас перспективи його поширення значною мірою залежать від подальшої селекційної роботи та створення гібридів, які поєднуватимуть посухостійкість із високою врожайністю та придатністю до механізованого вирощування і збирання.
Сорго навряд чи найближчим часом стане повноцінною заміною пшениці чи кукурудзи. Проте в умовах зміни клімату воно може стати важливою культурою для диверсифікації виробництва. А сучасні генетичні дослідження, зокрема технологія FIND-IT, можуть значно прискорити створення гібридів із потрібними для європейського, у тому числі українського, землеробства властивостями.
