Стартове та позакореневе живлення ріпаку в осінній період

У досягненні високої продуктивності озимого ріпаку вкрай важливий етап проростання та сходів і подальше формування потужної розгалуженої кореневої системи та міцної кореневої шийки, оскільки слабка коренева система несе найбільші ризики загибелі чи пошкодження рослин при перезимівлі.

Для забезпечення оптимального розвитку посівів озимого ріпаку в осінній період ефективним є застосування рідких стартових добрив при сівбі (in­furrow) та подальше позакореневе підживлення мікродобривами. Завдяки цьому рослина отримує доступні елементи живлення, формує достатню асиміляційну листкову поверхню та потужну, стійку до різких перепадів температур у осінньо­зимовий період кореневу систему, здатну зберігати запас елементів мінерального живлення, цукрів і білків, необхідних для успішного відновлення вегетації.

Кожен елемент живлення має своє фізіологічне значення для забезпечення підготовки рослин до успішної перезимівлі. Наприклад, азот (N) активізує ріст біомаси та кореневої системи, подовжує тривалість фотосинтетичної активності пігментів. Фосфор (Р) активує розвиток кореневої системи, бере участь в утворенні клітинних мембран та накопиченні цукрів, чим підвищує морозо­ та зимостійкість. В умовах збалансованого калійного (К) живлення в рослинах підвищується вміст цукрів та осмотичний тиск клітинного соку, а отже, і зимостійкість культур. Крім того, в період відсутності опадів К сприяє підвищенню посухостійкості рослин.

Ріпак характеризується високою потребою в борі, марганці й молібдені. Але, крім того, сьогодні дедалі частіше говорять про необхідність додаткового застосування цинку та міді при інтенсивних технологіях вирощування ріпаку, особливо на легких або органічних ґрунтах.

Дефіцит мікроелементів зазвичай проявляється за посушливих умов осені, до фази 6 листків, доки рослини не утворили добре розгалужену кореневу систему. Залежно від типу ґрунтів, вмісту поживних речовин і погодних умов, нестача мікроелементів може призвести до зниження врожаю та його якості. В середньому при ранніх симптомах дефіциту мікроелементів урожай може скоротитися на 5–10%.

ЗНАЧЕННЯ ОСІННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ БОРУ

Порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами, для росту і розвитку ріпаку потрібна велика кількість бору (В). Восени ріпак засвоює 25% загальної кількості потрібного йому бору. Дефіцит бору в осінній період призупиняє ріст і розвиток кореневої системи ріпаку, точки росту рослин, знижує накопичення цукрів та їх транспортування до кореневої шийки, погіршує морозо­ і зимостійкість рослини, що призводить до розтріскування, деформації та дуплистості кореневої системи ріпаку.

Читати по темі: Якість, безпечність і ефективність – пріоритети при виробництві добрив Квантум-Діафан

Засвоєння бору залежить від цілої низки чинників: кислотності ґрунту, вологості, вмісту органічної речовини, ґранулометричного складу ґрунту, вмісту кальцію та калію. За умови високого рівня рН ґрунту (>7,5) утворюються борати і бор переходить у недоступні для рослин форми. За оптимальних умов бор рухливий в ґрунті, але погано переміщається у тканинах  більшості рослин. Його надходження в рослину залежить від вологозабезпеченості ґрунту. Бор рухається з водним током по ксилемі, тобто від кореневої системи до точки росту, і швидкість його руху залежить від інтенсивності транспірації рослини. Тому вплив посухи є критичним. Низька мобільність бору в рослині пояснює необхідність періодичних позакореневих підживлень.

СТАРТОВЕ УДОБРЕННЯ РІПАКУ

Для озимих культур отримання дружних сходів і здоровий стартовий ріст є також запорукою успішної перезимівлі. Саме тому сучасні прогресивні технології вирощування сільськогосподарських культур велику увагу приділяють стартовому росту рослин та внесенню добрив у посівну борозну на насіння під час сівби за технологією in­furrow.

Варто зазначити, що ріпак дуже чутливий до внесення добрив у зону висіву, але гарно відгукується на внесення стартових добрив у безпечній формі та нормі (до 12 кг/га P₂O₅ або 40–50 л/га рідких стартових добрив). Тому для такого способу внесення підходять лише високоякісні безбаластні добрива високої чистоти, що містять фосфор у формі ортофосфатів, які доступні рослині від появи перших корінців. Для ще більшої ефективності у рідких стартових добривах нового покоління використовують технології ризосферного менеджменту. Саме таким добривом є Квантум Діафан ACTion. Технологія ACTion має комплексну дію, зокрема, спеціальні біологічно активні компоненти у його складі чинять додатковий стимулюючий вплив як на розвиток коріння, так і на активацію ризосферної мікрофлори. Кращий розвиток коренів та більш глибоке їх проникнення при внесенні стартових добрив мають ключове значення для розвитку рослин і збереження високого потенціалу посівів у наступні фази розвитку.

Результати випробувань за останніх кілька сезонів підтвердили, що посіви, які отримували осінні стартові добрива Квантум Діафан ACTion, мали кращий розвиток кореневої системи і швидше розвивалися, що давало збільшення врожайності в середньому на 5,5 ц/га, або 15% до контрольної схеми стартового живлення (рис. 1).

Отже, рекомендована система стартового живлення ріпаку має такий вигляд:

• Квантум ДІАФАН ACTion 25–50 л/га (залежно від характеристик ґрунту і умов сівби);
• Квантум БОР АКТИВ+Мо або Квантум БОР КЛАСИК 0,5–1,5 л/га, а на ґрунтах з низьким рівнем рН додатково Квантум ХЕЛАТ МОЛІБДЕНУ до 0,5 л/га;
• На ґрунтах із високим показником рН, низьким вмістом Zn, Mn або Cu і частими посухами восени – Квантум ТРІО 0,5 – 1,0 л/га, або відповідні монохелати мікроелементів.

ОСІННІ ПОЗАКОРЕНЕВІ ПІДЖИВЛЕННЯ РІПАКУ

Позакореневі підживлення рослин дають змогу відкоригувати можливий дефіцит мікроелементів упродовж періоду вегетації, зменшити рівень ураження рослин різними видами стресів і доповнити кореневе живлення, особливо за таких несприятливих для останнього умов, як низька/висока температура та/або недостатня вологість ґрунту.

Оптимальною фазою для осінніх позакореневих підживлень озимого ріпаку є фаза 4–6 листків (ВВСН 14–16). Позакоренево вносять комплексні добрива, що містять фосфор, калій, підвищений вміст Zn, Mn і обов’язково бор (бажано з Мо).

Для підживлення В оптимальними є комплекси бору з етаноламіном. Квантум БОР АКТИВ містить у своєму складі спеціальний комплекс поліолів (AРТ technology) забезпечує кращу мобільність бору в тканинах і більш тривалий ефект за позакореневого внесення.

Для забезпечення фосфором (особливо за відсутності стартового внесення добрив) рекомендовано спеціальне фоліарне добриво Квантум ФосАктив рН. Добриво має підвищений вміст фосфору, додатково збагачене магнієм, сіркою та мікроелементами, містить екстракт морських водоростей для стимулювання розвитку кореневої системи й засвоєння елементів живлення із ґрунту. За рахунок буферизуючих властивостей та низькому рівню рН (кисла реакція) Квантум ФосАктив рН створює оптимальні характеристики робочого розчину для сумісного використання з лужними добривами та ЗЗР, особливо чутливих до лужного гідролізу. Найбільш ефективним і технологічно доцільним є поєднання з добривами на основі бороетаноламіну (наприклад, Квантум Бор Актив) у бакових сумішах з фунгіцидами та морфорегуляторами, що дає змогу знизити рН робочого розчину за рахунок додавання ФосАктив рН на 2–2,5 одиниці (рис. 2). Рекомендовано дотримуватися приблизного співвідношення Бор Актив/Фос Актив 1 до 3. В деяких випадках (наприклад, для дуже жорсткої води) доцільним буде застосування кондиціонеру для води Квантум­Хамелеон.

За умови достатнього забезпечення Р при посіві або відсутності вираженої нестачі Р в ґрунті раціональним буде застосування препаратів із фосфітами Квантум ЕкстраФос Супер або Квантум ФітоФос. Фунгіцидна та імуностимулююча дія фосфітів, що містяться у цих продуктах, сприятиме оздоровленню рослин, кращому накопиченню цукрів та поліпшенню стану посівів. Загальний біостимулюючий ефект фосфітної форми фосфору проявляється у стимуляції фотосинтезу, кращому розвитку кореневої системи, особливо кореневих волосків, які активно поглинають поживні речовини.

Для підвищення стійкості до ураження низькими температурами та додаткового стимулюючого ефекту рекомендовано застосовувати Квантум АміНоФрост.

Отже, у перше позакореневе підживлення ріпаку доцільно включати:

• Квантум БОР АКТИВ або БОР АКТИВ + Мо 0,5–1,5 л/га;
• Квантум ФосАктив рН 2–3 л/га або Квантум ЕкстраФос Супер 2–3 л/га;
• Квантум АміНоФрост 1 л/га.

Прикладом ефективності схеми стартового та позакореневого живлення добривами Квантум є дослід, проведений у Драбівському р­ні Черкаської області. Як фон було використано гранульоване стартове добриво (30 кг/га Р₂О₅) та дворазове позакореневе внесення бору (Квантум БОР АКТИВ, 1 л/га). Додаткове внесення рідких стартових добрив Квантум Діафан при сівбі (40 кг/га) забезпечило прибавку врожаю ріпаку 6,5 ц/га, або 18% до стандартної схеми. А додавання до позакореневого внесення бору Квантум ХЕЛАТ Mn (0,5 л/га) і Квантум АміНоФрост (1 л/га) підвищило врожайність на 23% (+8,2 ц/га) до основної схеми та на 4,2% (+1.8 ц/га) по відношенню до варіанта з Діафаном і бором позакоренево (рис. 3).

Отже, внесення стартових добрив у поєднанні зі своєчасними позакореневими підживленнями є дієвою стратегію для забезпечення успішної перезимівлі та відновлення вегетації ріпаку. Застосування добрив ТМ Quantum від НВК «Квадрат» збільшує агрономічну ефективність стандартної програми удобрення, допомагає стимулювати розвиток коренів і закладання репродуктивних органів, а значить, отримувати високі врожаї озимого ріпаку.

Ольга Капітанська, канд. біол. наук, керівник науково-дослідного відділу; Сергій Полянчиков, директор з розвитку НВК «Квадрат»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023