Цьогорічна зима на Півдні видалася не тільки біднуватою на опади. А ще й із разючими перепадами температур, більш як у десять градусів за Цельсієм. І це на користь культурним рослинам не пішло — частина посівів у південних областях значно постраждала.
«Озиму пшеницю торік сіяли наприкінці вересня, ячмінь — у середині та наприкінці жовтня. Але дощів не було, тож зерно просто лежало у сухій землі. А вегетація почалася із кількатижневим запізненням у порівнянні зі звичними строками. Відтак сходи до настання серйозних холодів встигли хіба що по три листочки викинути, та і ячмінь лише на початковій стадії кущування. Тож морози до мінус 12, а на півночі регіонів – до мінус 19, ще й без захисту снігового покрову, не могли не зашкодити», – розповідає завідувач відділу рослинництва та неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор сільськогосподарських наук Сергій Заєць.
Моніторинг показує, що подекуди на полях озимий ячмінь змінив колір з зеленого на рудуватий, а 60 відсотків його посівів перебувають у слабкому та зрідженому стані. І лише до 5 відсотків — у доброму, решта — у задовільному.
З озимою пшеницею справи помітно кращі: слабкими та зрідженими є сходи на 22-25 відсотках поля, а на 61-63 відсотках площ їхній стан задовільний.
Температурні «гойдалки» у сезон холодів на Херсонщині взагалі стали прикметою останніх десятиліть. Відлига може змінювати морози двічі-тричі на місяць чи ще частіше.
Та найдошкульніша проблема для аграріїв — це малосніжні зими. Без снігової «ковдри» рослини вразливіші до дії низьких температур. Та й вологи через це у продуктивному шарі ґрунту меншає.
Тож аграріям залишається просто чекати, якими будуть наступні місяці. Але що триваліші морози без снігу, то швидше тануть надії на гарний урожай озимих влітку.
