13 Вересня 2026
TIATRIN_1068x130

У Швеції розробили грунт, який прискорює зростання злаків на 50 відсотків

Європейські дослідники розробили новий тип ґрунту для гідропоніки. Він дозволяє приблизно на 50% прискорити зростання злаків за рахунок пропускання через ґрунт слабких імпульсів електричного струму.

Дослідники з’ясували, що ефективність гідропонних систем культивації рослин можна значно підвищити, якщо використовувати на цих установках електропровідний аналог грунту, розроблений європейськими ґрунтознавцями. Він є сумішшю з полімеру PEDOT:PSS, а також целюлозних нановолокон, оброблених за допомогою кремнійорганічного полімеру.

При розробці цього матеріалу вчені орієнтувалися на те, що коріння рослин здатне відчувати електричні поля та використовувати їх для того, щоб зростати вглиб землі.

Спираючись на цю ідею, вчені висіяли ячмінь в електропровідний ґрунт для гідропоніки та простежили за тим, як проростали його зерна у перші 15 днів після посіву. Аналогічно вчені простежили за зростанням ячменю в популярному грунті для гідропоніки на основі мінеральної вати.

Наступні спостереження показали, що ячмінь значно активніше зростав і формував більш потужну кореневу систему при посіву насіння в новий ґрунт, ніж його класичний аналог. У середньому через два тижні біомаса у паростків злаків, що ростуть в електропровідному грунті, була на 50% вищою, ніж у штучному грунті для гідропоніки на базі мінеральної вати.

Як припускають вчені, сприятливий ефект від електростимуляції рослин був пов’язаний з тим, що їх коріння стало активніше поглинати нітрати, присутні в грунті, а також більш ефективно розпоряджатися запасами органічних сполук азоту.

У перспективі ця особливість нового ґрунту дозволить зменшити витрати добрив при вирощуванні злаків. Це знизить їх собівартість та зменшить навантаження на природу, – підсумували дослідники.

«Створений нами ґрунт для гідропоніки дозволяє рослинам швидше рости та витрачати на зростання менше ресурсів. Поки що ми не можемо точно сказати, які біологічні механізми задіяні у цьому. При цьому ми виявили, що паростки ефективніше взаємодіяли зі сполуками азоту», – заявила доцент Університету Лінчепінга (Швеція) Елені Ставрініду.

Пресслужба Університету Лінчепінгу

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Аграрії східних регіонів втрачають до 1000 грн/т на продажу кукурудзи

Виробники кукурудзи у східних регіонах України опинилися...

Захист ріпака озимого та зернових від шкідників восени

Озимим культурам восени дошкуляє широкий спектр шкідників....

Погода

Kyiv
хмарно
17.6 ° C
20.3 °
17.6 °
76 %
0.5kmh
100 %
Нд
18 °
Пн
21 °
Вт
21 °
Ср
23 °
Чт
25 °