Відправною точкою в розвитку продуктивності сучасного вітчизняного та світового зерновиробництва є вирощування високопродуктивних сортів і гібридів. Вклад сорту в досягнутий рівень врожайності пшениці озимої у країнах Західної Європи на сьогодні становить 60%. Потенційна врожайність пшениці озимої в зоні достатнього зволоження висока. Сьогодні високопродуктивні сорти вітчизняної та зарубіжної селекції здатні забезпечити врожайність зерна понад 10 т/га за досить високої його якості.
Проте для повної реалізації властивого сорту рівня урожайності та якості зерна необхідно створювати умови вирощування, які б сприяли ефективному виявленню його генетичних можливостей. Стале підвищення продуктивності культури досягається постійним виявленням та оптимізацією складових технологій її вирощування.
У Західному Лісостепу України, з огляду на задовільне вологозабезпечення та високу родючість ґрунтів, є умови для високоінтенсивного вирощування пшениці озимої. Проте зміни клімату, які супроводжуються різкими похолоданнями та підвищенням температури у ранні фази розвитку озимих культур та засухами у період формування зерна, призводять до зниження поглинання рослинами поживних речовин з ґрунту, що потребує внесення науково обґрунтованих змін до відповідної технології. Саме тому необхідно постійно моніторити ситуацію на кожному полі та удосконалювати технологію догляду за посівами, поєднуючи застосування засобів захисту рослин від шкодочинних організмів із внесенням доступних для рослин форм мінерального живлення, особливо у критичні періоди їх росту й розвитку.
При вирощуванні пшениці озимої насамперед зростає роль ефективного захисту посівів від бур’янів, хвороб і шкідників, що є необхідною умовою реалізації потенціалу сортів і гібридів, підвищення окупності мінерального удобрення та інших ресурсів.
Попередніми нашими дослідженнями встановлена висока ефективність захисту вегетуючих рослин пшениці озимої в умовах регіону. Якщо від доповнення фунгіцидної обробки насіння внесенням інсектициду врожайність зростала на 4,6%, то за додаткового його застосування на такому фоні під час вегетації – на 16,2%. Включення до системи захисту вегетуючих рослин обробок фунгіцидами обумовило підвищення врожайності зерна до 7,27 т/га проти 5,31 т/га на контролі, або на 37,0%.
Також важливе значення має оптимізація системи догляду за посівами за рахунок застосування добрив і стимуляторів росту. Доведено, що у фази початку виходу в трубку та середини виходу в трубку і появи другого стеблового вузла рослини озимих особливо чутливі до нестачі вологи та живлення. Тому в цей період важливо забезпечити їх комплексом макро- та мікроелементів. Це дасть змогу ефективно усунути дефіцит основних елементів живлення, активізувати ріст кореневої системи, збільшити стійкість проти біотичних і абіотичних стресів, зменшити вилягання рослин, підвищити врожайність і якість продукції.
Аналіз літературних джерел засвідчив, що внесення у позакореневі підживлення добрив із хелатними формами мікроелементів значною мірою впливає на показники зернової продуктивності рослин і дає змогу отримати прирости врожаю пшениці озимої у середньому на 7–12% зі збільшенням вмісту білка в зерні від 0,6 до 1,4%, клейковини – на 3,5–4,3%. Також ефективним є застосування стимуляторів росту, які здатні забезпечити приріст врожаю зерна пшениці озимої на 0,3–0,7 т/га та поліпшують якість зерна.
Отже, пошук варіантів удосконалення технології вирощування пшениці озимої з метою досягнення в умовах Західного Лісостепу врожайності, близької до потенційної, на сьогодні є актуальною проблемою, вирішення якої сприятиме збільшенню валових зборів зерна цієї культури та покращенню економіки землеробства в цілому.
СОРТ І ТЕХНОЛОГІЯ: ЯК РОЗКРИТИ ПОТЕНЦІАЛ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Метою наших досліджень було встановлення впливу комплексного використання для сівби високопродуктивних сортів пшениці озимої та оптимізації систем догляду за посівами на врожайність зерна, його якість і економічну ефективність вирощування в умовах Західного Лісостепу.
Польові досліди проводили впродовж 2021–2023 рр. на землях Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН. Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий неглибокий слабкогумусований. За роки досліджень ґрунт мав такі показники: гумус (за Тюріним) – 2,02%, азот легкогідролізований (за Корнфільдом) – 99 мг/кг ґрунту, рухомий фосфор (за Кірсановим) – 241 мг/кг ґрунту, рухомі форми калію (за Кірсановим) – 142 мг/кг ґрунту; рН (потенціометрично) – 5,87; гідролітичну кислотність (за Каппеном) – 1,53 мг–екв/100 г ґрунту.
Удобрення проводили дозою, розрахованою за виносом поживних речовин урожаєм зерна 10 т/га, тобто вносили N207P74K49 з них: N27P74K49 – восени під основний обробіток ґрунту; N160 – після відновлення весняної вегетації; N20 – позакоренево у фазу прапорцевого листка.
У досліді вивчали сорти пшениці озимої Астарта (Інститут фізіології рослин і генетики), Краєвид (ННЦ «Інститут землеробства НААН»), Глаукус (Штрубе, Німеччина), гібрид Хюбері (NPZ, Німеччина). Системи догляду за посівами наведено у таблиці (табл. 1).
Для догляду за посівами озимини використовували такі препарати:
- обробка насіння: Ламардор Про (0,5–0,6 л/т) + Круз (0,2 л/га) + Авангард Зерновий (2 л/га) + Гулівер Стимул (1 л/га);
- 2–3-й листки – осіннє кущіння: Хармоні (0,01–0,015 кг/га) + Абакус (1,5 л/га) + Гулівер Стимул
(1 л/га); - весняне кущіння: (обробка розділена на два прийоми за сумісністю препаратів): 1. Рімакс Плюс, в.г. (25 г/га) + ПАР (0,3 л/га) + Пума Супер (6,9% м.в.е. 1 л/га). Через 4 дні 2. Абакус (1,5 л/кг/га) + Суперкіл (0,7 л/га) + ретардант Хлормекват–Хлорид (2,0 л/га);
- вихід в трубку: Гулівер Стимул (1 л/га) + мікродобриво Авангард Мідь (0,5 л/га) + Авангард Цинк (1,0 л/га) + Авангард Фосфор (3 л/га);
- прапорцевий листок: Аканто Плюс (0,75 л/га) + Авангард Зерновий (2 л/га) + Гулівер Стимул (1 л/га);
- колосіння: мікродобриво Авангард Кремній Біо марки А (1,5 л/га) + інсектицид Суперкіл (0,7 л/га) + Дерозал (0,6 кг/га).
Для базової технології застосовувалися ті самі препарати відповідно до схеми.
ПОГОДНІ УМОВИ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ
Погодні умови за роки досліджень (2021–2023 рр.) були сприятливими для вирощування озимої пшениці. Зокрема, погода у вересні 2021 та 2023 рр. у період підготовки ґрунту була відносно теплою і характеризувалась достатньою вологозабезпеченістю ґрунту, а у 2022 р. – з надмірною кількістю опадів.
Жовтень і листопад характеризувалися підвищеною температурою повітря. Найвищий показник відхилення (4,0°С) спостерігали у жовтні 2020 р.
Припинення активної вегетації рослин озимини за роки досліджень (2021–2023 рр.) зафіксували у другій – третій декадах листопада, що було на рівні середніх багаторічних даних. Зимовий період характеризувався теж підвищеним температурним режимом та достатньою кількістю опадів, переважно у вигляді дощу. Середньодобова температура повітря у грудні 2022 р. перевищувала середню багаторічну на 0,8°С, у січні – на 4,3°С, у лютому – на 2,0°С.
Взагалі за роки досліджень лише у лютому 2021 р. та у грудні 2022 р. середньомісячна температура була нижчою за середньобагаторічні дані на 0,5°С. У ці періоди спостерігалися інтенсивні снігопади. Характерним для зимового періоду було незначне (15–20 см) і періодичне промерзання ґрунту. За роки досліджень умови зимового періоду для перезимівлі рослин озимини були задовільними.
Стабільний перехід середньодобової температури повітря через 5,0°С (тобто на початок активної вегетації рослин) розпочався з середини березня, що було на рівні багаторічних даних.
У березні середньомісячна температура повітря коливалася і була на рівні середньої багаторічної або переважала її на 1,9°С – у 2023 р. Середньомісячний рівень опадів у 2021 та в 2022 рр. також був на рівні середньорічних даних, а у 2023 р. переважав на 36,9 мм.
Читати по темі: Чому сорт і дата сівби є ключовими для врожайності та боротьби з хворобами
Погода у квітні за роки дослідження була прохолодною та характеризувалася зменшенням середньомісячної кількості опадів за 2021 та 2022 рр. відповідно на 16,1 та 27,0 мм, проте у 2023 р. випало на 39,7 мм більше опадів від норми.
Середньомісячна температура в травні була дещо меншою від норми на 0,5–0,6°С. Кількість опадів у 2021 та 2022 рр. була достатньою, а у 2023 р. відмічали кількість опадів, на 57,3 мм меншу від норми, проте це істотно не впливало на вологозабезпеченість посівів. У червні та липні за роки досліджень погода була спекотною та посушливою. Повна стиглість зерна пшениці озимої настала в другій декаді липня у 2021 та 2022 рр. та у кінці липня у 2023 р.
СИСТЕМА ЗАХИСТУ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ
Однією з найважливіших складових сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур є їх надійний захист від шкодочинних організмів. Як свідчать результати наших досліджень, застосування елементів інтегрованого захисту пшениці озимої забезпечує істотне зростання врожайності, особливо за комплексного внесення. Прирости врожайності зерна від застосування інтенсивної системи догляду за посівами становили 2,21–9,60% порівняно з базовою технологією.
Отримані експериментальні дані засвідчили, що, у середньому за 2021–2023 рр., залежно від системи догляду за посівами, сорти Астарта, Краєвид, Глаукус та гібрид Хюбері сформували врожайність у межах 8,37–9,06 т/га; 8,64–9,47; 8,78–9,43 і 9,50–9,71 т/га відповідно (табл. 2). Найвищу врожайність зерна у досліді забезпечив гібрид Хюбері, за базової системи догляду вона становила 9,5 т/га, за інтенсивної – 9,71 т/га.
Продуктивність пшениці озимої визначає низка структурних показників: густота стеблостою, довжина колоса, кількість зерен у колосі. Як показали дослідження, найбільше впливає на врожайність пшениці саме густота продуктивного стеблостою та озерненість колоса.
Продуктивна кущистість сортів та гібрида пшениці озимої була на рівні 564–624 шт./м2 (табл. 3). Спостерігалася тенденція до зростання кількості продуктивних стебел за інтенсифікації технології догляду за посівами.
Також відмічено позитивний вплив інтенсивної системи догляду за посівами на показники структури врожаю та його якості. Найбільшими у досліді вони були у сорту Краєвид і становили: маса зерна з колоса – 2,09 г; маса 1000 зерен – 44,6 г; натурна маса зерна – 757 г/л; сирої клейковини – 29,0%.
Всі сорти пшениці озимої за обох систем догляду сформували продовольче зерно ІІ класу якості, лише якість зерна гібрида Хюбері відповідала ІІІ класу. З цього можна зробити висновки, що показники якості зерна озимої пшениці значною мірою залежать від генетичних особливостей сорту.
ЧИ ОКУПОВУЄТЬСЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ
Інтенсифікація технології вирощування пшениці озимої передбачає комплексне застосування новітніх наукових досягнень в розрізі кожної її складової. За рахунок ефекту взаємодії досягається не тільки прогресуюче зростання врожайності, а й збільшення економічної окупності як кожного з чинників, так і технології взагалі.
Аналіз економічної ефективності вирощування пшениці озимої показав, що витрати за інтенсивної системи догляду за посівами були вищими порівняно з базовою на 2067 грн/га (7,9%) (табл. 4).
Проте за вирощування сортів додаткові витрати на інтенсифікацію технології догляду за посівами покривалися за рахунок вартості приросту врожайності зерна, про що свідчать показники рентабельності, які практично були на одному рівні за обох систем догляду за посівами.
За вирощування гібрида Хюбері рентабельність була найвищою в досліді – вона становила 92% за базової технології догляду. Інтенсифікація догляду за посівами спричинила зниження цього показника до 82%, що свідчить про меншу вимогливість зазначеного гібрида пшениці озимої до догляду за посівами порівняно із сортами.
ВИСНОВКИ
При вирощуванні озимої пшениці в умовах Західного Лісостепу найвищу врожайність зерна (9,71 т/га) забезпечив гібрид Хюбері за інтенсивної системи догляду. Серед сортів найвищу врожайність зерна (9,47 т/га) та найвищі показники його якості забезпечило вирощування сорту Краєвид за інтенсивної системи догляду за посівами.
Інтенсифікація системи догляду за посівами пшениці озимої сприяла формуванню істотно вищої врожайності зерна порівняно з базовою та покращенню показників структури врожаю і його якості.
В. М. Польовий, Л. Я. Лукащук, М. М. Лук’яник, О. Ю. Злотенко, Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
