В Одеському державному аграрному університеті пройшов семінар з питань вирощування нішевих культур. Особливу увагу тут приділили технології вирощування бавовнику.
Станом на сьогодні ідеальні природно-кліматичні умови для цієї сільськогосподарської культури склалися в Бессарабії. А, зважаючи на те, що бавовняна целюлоза використовується для виробництва пороху, її вирощування на полях Одещини, не лише матиме економічний ефект, але й допоможе оборонному сектору, який потребує 10 тис. тонн бавовняної целюлози.
Щоб отримати такий обсяг сировини, необхідно мати площу посівів близько 30 тис. га. Причому площа посівів може зменшитися вдвічі, якщо бавовну висадити на зрошуваних землях. Хоча цю сільськогосподарську культуру можна вирощувати на землях без поливу.
Навіть, якщо взяти мінімальний врожай бавовника в 10 ц/га, і хоча б половину розкритих природним чином коробочок, то й це може принести $200 чистого прибутку з кожного гектара. Якщо врахувати, що вирощувати бавовник можна на солончаках та неродючих пісках, де зараз взагалі не ведеться господарська діяльність, то цей показник є доволі непоганим.
Але, окрім волокна бавовни, 70% урожаю складає насіння, з якого отримують бавовняну олію. А вегетативну масу рослини використовують для виробництва пелет.
Сьогодні у Верховній Раді знаходяться законопроєкти, які дозволять зареєструвати права на сорти бавовнику, в тому числі генетично модифіковані. Також зміни в законодавстві дадуть можливість захистити інтелектуальні права власників насіння і здійснювати контроль за сортами.
Якщо вдасться оперативно внести зміни у законодавство, то посівна кампанія розпочнеться в кінці квітня – на початку травня, і вже в цьому році Україна одержить перший врожай бавовни.
Крім того, прийняття законопроєктів дозволить залучити інвестиції розміром у 30-50 млн доларів у завод із виробництва сирцю. Початкова його потужність становитиме 1 500 тонн сирцю на рік із поступовим нарощуванням до 6 000 тонн.
