Міжнародна група науковців встановила, що вирішальну роль у формуванні корисних функцій ґрунтових мікроорганізмів відіграє не тип ґрунту, а сама сільськогосподарська культура.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного фахівцями Rothamsted Research, CABI, John Innes Centre та інших британських наукових установ.
Дослідники використали ґрунти з дев’яти різних регіонів Великої Британії для вирощування шести польових культур: пшениці, ячменю, вівса, кінських бобів, ріпаку та цукрового буряка.
Аналіз показав, що склад бактерій дійсно залежить від типу ґрунту, однак саме рослина визначає, які функції виконуватимуть ці мікроорганізми.
За словами провідного автора дослідження Родріго Такетані, рослини активно відбирають бактерії за їхніми корисними властивостями, зокрема здатністю покращувати живлення або підвищувати стійкість до стресових факторів.
Дослідження показало цікаві відмінності між культурами. Так, цукровий буряк і ріпак сприяли розвитку мікроорганізмів, які допомагають рослинам переносити посуху.
Ячмінь залучав бактерії, що покращують доступність цинку в ґрунті, а кінські боби, навпаки, мали меншу потребу в мікроорганізмах, які забезпечують рослини азотом. Оскільки бобові культури отримують його завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями.
Науковці підкреслюють, що ці закономірності спостерігалися незалежно від походження ґрунту — як у Шотландії, так і в інших регіонах Великої Британії. Це свідчить про те, що рослини цілеспрямовано формують навколо коренів власний мікробіом відповідно до своїх потреб.
Отримані результати можуть вплинути на майбутній розвиток біологізації землеробства. На думку дослідників, замість створення універсальних мікробних препаратів, перспективнішим напрямом може стати селекція культур, здатних ефективніше взаємодіяти з корисними місцевими мікроорганізмами.
Вчені вважають, що такий підхід допоможе підвищити ефективність використання поживних речовин, покращити стійкість рослин до стресів і сприятиме розвитку більш сталих систем землеробства.
рhys.org
