Група дослідників із Центру Джона Іннеса у Великій Британії, використовуючи лабораторні та польові технології, змоделювала повний період вегетації озимого ріпаку.
Науковці встановили, що охолодження наприкінці листопада/початку грудня для рослин дуже важливе. Оскільки воно сприяє ростовим процесам під час раннього розвитку квітів озимого ріпаку. А от тепліші зими призводять до втрати до 25% врожаю.
Дослідники використовували закриті лабораторії з контрольованим середовищем, запрограмовані на імітацію зимового щорічного вегетаційного періоду на основі погодних даних.
Після лабораторно-контрольованого випробування в приміщенні команда перенесла експеримент на поле. При цьому використовували систему польових ділянок з підігрівом на відкритому повітрі, що імітує теплу зиму.
Результати як лабораторних, так і польових випробувань були однаковими. А саме – тепліші зими призводили до сповільнення росту та зниження врожаю.
Вчені помітили, що рослини ріпаку можуть пройти фазу розвитку, відому як сплячка квіткових бруньок, якщо температура взимку занадто висока. Такий фізіологічний процес відбувається, коли мікроскопічні новоутворені бруньки знаходяться у неактивному стані, очікуючи низьких температур, які провокують ріст.
Рослини ріпаку, охолоджені на цьому ключовому етапі розвитку, розвивалися швидше та були більш урожайними. При цьому формуючи більше насіння.
І навпаки: рослини, вирощені в більш теплих умовах, росли повільніше і були менш врожайними.
futurefarming.com
