Чи здатні озимі зернові дати врожай, якщо посіяти їх навесні? Відповідь на це питання дає доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко, який провів власний експеримент на дослідних ділянках.
На полі, де поряд ростуть ярі та озимі культури, закладені окремі ділянки озимих сортів, висіяних навесні.
Результат виявився однозначним: якщо це справді озимий сорт жита, пшениці, тритикале чи ячменю, то він не утворить колоса при весняному посіві.
«Для формування колоса озимі повинні пройти стадію яровизації, — пояснює науковець. — У сучасних сортів цей період короткий. Навіть грудневий посів встигає пройти яровизацію і дати колос наступного року. Але весняний посів прирікає рослину залишитися у фазі кущення до зими».
За спостереженнями, навесні посіяне озиме жито протягом кількох місяців формує лише розвинену вегетативну масу, без виходу в трубку.
До зими більшість таких рослин гине, а ділянка залишається непродуктивною. Лише поодинокі екземпляри можуть перезимувати і дати колос наступного року.
Виняток становлять так звані дворучки — сорти, які здатні формувати колос і при весняному посіві. Проте класичні озимі без періоду холодового загартування врожаю не забезпечать.
Цікаво, що така особливість може бути використана і в інший спосіб.
«Озиме жито або тритикале, висіяне навесні, дає щільний зелений покрив, який можна застосувати як однорічний газон, — радить Авраменко. — Наступного року процедуру доведеться повторити, адже озимі не збережуть декоративність після зими».
Таким чином, весняний посів озимих — не стратегія для отримання зерна, але може стати практичним рішенням для тимчасового озеленення або кормового використання зеленої маси.
