Всі сезони виробництва сільськогосподарської продукції різні й кожен по-своєму важкий: рання чи пізня весна; висока вологість ґрунту внаслідок великої кількості зимових і весняних опадів чи, навпаки, недостатня їх кількість; пізні приморозки на поверхні ґрунту тощо – всі ці чинники впливають на старт весняних польових робіт. Цьогорічний їх початок взагалі не схожий на жоден із попередніх – навіть найбільш досвідчені аграрії такого не пригадують. Однак, зібравшись із думками та силами, ми продовжуємо свої дослідження.
Будучи насіннєвою компанією, ми не припинили виробництво насіння. Ба більше, продовжили власні щорічні дослідження, зокрема, з підбору нових високоврожайних гібридів кукурудзи та соняшнику, визначення їх реакції на загущення чи зрідження, випробування гібридів соняшнику під різні технології, визначення природної стійкості до хвороб і багато інших.
У зв’язку з високою ціною на добрива аграрії почали шукати шляхи зменшення витрат, особливо при вирощуванні кукурудзи на зерно, адже «цариця полів» потребує багато живлення. Тому ми вирішили закласти дослід щодо впливу листового підживлення карбамідом на урожайність кукурудзи.
Мета досліду – дослідити, як добриво карбамід, внесене по листках, впливає на урожайність кукурудзи.
Дослід було проведено у Калинівському районі Вінницької області. Для дослідження підібрали високоврожайний гібрид КВС ФЕРНАНДО ФАО 260 з бренду Plus4GRAIN, який характеризується дуже високим потенціалом урожайності та гарно реагує на достатню й високу кількість поживних речовин. Саме він міг добре прореагувати на внесення карбаміду по листку та показати прибавку до врожайності кукурудзи.
Технологія вирощування представлена у табл. 1.
Сівба на локації відбулася 4 травня із глибиною залягання насіння 5 см. Температура ґрунту становила 8,5°C. Відразу після посіву було внесено ґрунтовий гербіцид.
Оскільки весна була прохолодною, то сходи ми отримали на 14-й день після висіву. На ранніх етапах розвитку ріст рослин був повільним в зв’язку з низькими середньодобовими температурами, але з третьої декади травня розпочалося значне їх підвищення, тому рослини почали активно нарощувати листостеблову масу.
На 14 червня ми мали потрібну фазу розвитку кукурудзи для внесення карбаміду із вмістом азоту в діючій речовині 46,2% виробництва Черкаського заводу мінеральних добрив. Добриво вносили у фазу 7–8 листків. Дослід мав 8 варіантів і був проведений у 5 повторностях. Вилив робочого розчину становив 200 л/га.
Оглянувши рослини через кілька годин після внесення, можна було помітити, що, починаючи від норми 15 кг/га і вище, на листках спостерігалася кристалізація азоту у вигляді білого нальоту (рис. 3, 4, 5, 6).
Рослини, на яких вносили менше ніж 15 кг/га, були «чистими» і візуально ніяк не відрізнялися від контролю (рис. 7, 8, 9, 10).
Наступний огляд посівів було проведено через 7 днів після внесення – 21 червня. Рослини, де була норма 5 кг/га, 7 кг/га та 10 кг/га, залишалися зеленими і не мали ніяких ознак внесення карбаміду (рис. 11, 12, 13, 14).
Починаючи з норми 15 кг/га, на краях листків, де накопичувався робочий розчин, були помітні припали у вигляді жовтих плям і ліній. Закономірність була такою: більша концентрація карбаміду зумовлювала пошкодження більшої площі листкової поверхні (рис. 15, 16, 17, 18).
Наступний огляд проводився 28 червня. Проінспектувавши кожен варіант та всі повторності, ми помітили, що всі рослини були однакові за висотою й перебували в однаковій фазі розвитку в усіх варіантах та повтореннях – 11 листків. Що ж до забарвлення, то за будь-яких норм воно залишалося однаково яскраво-зеленим. Лише ті листки, які отримали підпали, так і залишилися з жовтими плямами.
Подальший розвиток рослин впродовж вегетації та аж до моменту збирання ніяк не відрізнявся між різними нормами внесення карбаміду по листку та контролем, де добриво не вносили. Гібрид КВС ФЕРНАНДО ФАО 260 мав яскравий зелений стеблостій, вилягання чи злому стебел не спостерігалося, хоча під час наливу зерна проходили рясні опади.
Було проведено замір висоти рослин кукурудзи та висоти кріплення качана у всіх повторностях та у всіх варіантах досліду. Результати наведено на графіку (рис. 21).
На цьому графіку видно, що зі збільшенням норми внесення висота рослин порівняно з контролем збільшується лише на кілька сантиметрів. Можна сказати, що отримані дані знаходяться в межах похибки. Висновок: внесення карбаміду по листку не впливає на збільшення чи зменшення висоти рослин порівняно з контролем, де добриво не вносилося.
Читати по темі: Цинк на кукурудзі: що і коли вносити
На дослідному полі за вегетаційний період випало 309,5 мм опадів у вигляді дощу. Більш детально ці дані в розрізі місяців наведено на рис. 22.
Липень характеризувався посушливою погодою: випало лише 15,4 мм опадів, що, у свою чергу, могло вплинути на стерильність жіночих суцвіть, а надалі негативно подіяло на запилення качана. Забігаючи наперед, варто сказати, що гібрид КВС ФЕРНАНДО ФАО 260 з посухою впорався на відмінно: всі зерна було повністю запилені та запліднені. Серпень і вересень – це місяці, які були щедрими на опади. Випало близько 100 мм у кожному, тому склалися всі передумови для набору високої маси тисячі зернин.
24 жовтня провели обстеження рослин кукурудзи, а також зробили облік структурних характеристик качанів у кожному з варіантів та у всіх повторностях. Зразки представлено на рис. 23.
На рис. 23 можна побачити, що всі качани, де вносився карбамід, мають більше кількості зернин у ряду – вони помітно довші. На рис. 24 представлена розгорнута інформація.
Спершу було підраховано загальну кількість рядів і зерен у ряду по кожному з варіантів та у всіх повторностях. Далі порахували загальну кількість зерен з качана. Простежується закономірність: із внесенням карбаміду збільшувалася кількість зерен у качані порівняно з контролем. Найбільшу кількість отримали при нормі в 20 кг/га. Варіанти з 30 кг/га та 40 кг/га давали меншу прибавку порівняно з нормою у 20 кг/га.
Маса тисячі зернин (при вологості 14%) була високою, але карбамід не вплинув на її підвищення порівняно з тими ділянками, де його не вносили. Відтак можна зробити висновок, що внесення карбаміду по листку не впливає на підвищення маси тисячі зернин, однак кількість зерна з качана при цьому збільшується.
Підходимо до найцікавішого – результатів урожайності (наведені на рис. 26).
Як свідчить аналіз даних, у будь-якому з варіантів, де вносився карбамід по листку в фазу 7–8 листків, ми отримували прибавку до врожайності. Найвищою була при нормах 20 кг/га та 30 кг/га.
Як свідчать дані табл. 3, вологість зерна під час збирання в середньому становила 23%. Тобто карбамід ніяк не вплинув на її підвищення чи зниження. Прибавку врожайності ми отримали на рівні 6,5% у варіанті з нормою внесення 20 кг/га порівняно з контролем, де карбамід не вносили.
Проведення досліду із внесення карбаміду по листку в фазу 7–8 листків дало змогу зробити такі висновки:
- Прибавка врожайності від внесення карбаміду по листку відбувається при будь-яких нормах: чим більша норма, тим вища врожайність;
- Підживлення впливає на структурні показники: кількість зерна з качана зі збільшенням норми добрива збільшується, однак підвищення маси 1000 зернин при цьому не відбувається.
Рекомендуємо вносити карбамід по листку в фазу 7–8 листків з нормою 20 кг/га, особливо, якщо зменшується загальна кількість азотних добрив під основний обробіток ґрунту.
Андрій Шульга, агроном-консультант у Сумській та Чернігівській областях, ТОВ «КВС-Україна»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023
