Для забезпечення високих врожаїв кукурудзи необхідно приділяти увагу живленню як макроелементами, так і мікроелементами, зокрема цинком. В Україні рекламуються і продаються десятки видів цинковмісних мікродобрив, але який ефект від їх застосування та яка прибавка врожайності – мало хто може сказати. Команда агрономів Департаменту кукурудзи та соняшнику компанії «КВС-УКРАЇНА» спробувала відповісти на це запитання.
Цинк є найважливішим мікроелементом для кукурудзи. Він бере участь в синтезі хлорофілу, білків і вітамінів, входить до складу ферментів, регулює вуглеводневий обмін. При дефіциті цинку порушуються азотний обмін і синтез білків. Цинк також покращує запилення та допомагає рослині пережити несприятливі чинники навколишнього середовища: приморозки, посуху, спеку.
Що може спричинити дефіцит цинку і яким чином це можна виправити?
Дефіцит цинку може спричинити:
- низький його вміст у ґрунті;
- високе значення pH ґрунту;
- піщані ґрунти, з яких сполуки цинку легко вимиваються;
- високий вміст у ґрунті фосфору або високі дози внесення фосфорних добрив. Фосфор із цинком утворюють нерозчинні фосфати;
- волога та прохолодна погода в ранній вегетаційний період також призводить до тимчасового дефіциту цинку.
Більшість великих і середніх господарств в Україні вносять ті чи інші види мікродобрив із вмістом цинку. Внесення це планується наперед і не залежить від наявності візуальних ознак дефіциту. Внесення цинкових мікродобрив також не прив’язане до результатів аналізу ґрунту. Здебільшого добрива вносять по усіх полях рівномірно з рекомендованою компанією-виробником нормою. Агрономи господарств упевнені, що після такого внесення проблем з дефіцитом цинку не буде.
Читати по темі: Підбір гібридів кукурудзи для піщаних ґрунтів
Ми вирішили це перевірити і провести дослід із внесенням різних видів цинковмісних мікродобрив у різні фази розвитку, щоб визначити їх вплив на врожайність кукурудзи.
Для проведення досліду було обрано три гібриди різних груп стиглості: КЕЛТІКУС ФАО 270, КЕРБЕРОС ФАО 310 і перспективний гібрид КВС БЕЛЛАВІСТА ФАО 350. Також ми обрали три поширені в Україні рідкі листові мікродобрива: імпортний хелатний препарат на основі EDTA; український хелатний препарат на основі суміші янтарної, лимонної та винної кислоти; імпортний препарат на основі оксиду цинку. Сульфат цинку передбачалося застосувати для припосівного внесення в зону рядка рослин кукурудзи.
Відповідно до плану досліду, мікродобрива вносили у три етапи:
- припосівне внесення в рядки сульфату цинку сівалкою;
- внесення рідких листкових добрив у фазу 4–5 листків;
- внесення рідких листкових добрив у фазу 7–8 листків.
Рідкі добрива вносили середньою нормою, рекомендованою виробником, як це зазвичай роблять на виробничих посівах, сульфат цинку – 3 кг/га. Цинк на кожній ділянці вносили один раз, наступні етапи внесення були щоразу на інших ділянках. Дослід проводили в чотирьох повторностях для кожного гібрида і етапу внесення з контрольними ділянками. Ділянки на дослідному полі були розміщені випадковим чином для забезпечення коректних результатів досліду.
Також ми вирішили перевірити сумісність внесення цинковмісних мікродобрив і страхових гербіцидів на кукурудзі. Було проведено внесення гербіциду МайсТер Пауер з нормою 1,5 л/га та хелатного мікродобрива на основі EDTA в баковій суміші в фазу 4–5 листків. При цьому ділянки накривали поліетиленовою плівкою для запобігання подвійному внесенню гербіцидів при обробці всього дослідного поля.
Дослід проводили в Кагарлицькому районі Київської області.
- Попередник: озима пшениця.
- Удобрення восени: аміачна вода, 500 кг/га; NPK 16:16:16, 120 кг/га.
- Удобрення навесні: NPK 16:16:16 в рядки, 100 кг/га.
- Обробіток ґрунту: оранка.
По всій площі дослідного поля, крім ділянок із внесенням бакової суміші гербіциду та мікродобрива, вносили гербіцид Люмакс у фазу 3–4 листки з нормою 3,5 л/га.
Перед проведенням досліду було проведено агрохімічний аналіз ґрунту (таб. 1).
Як бачимо, у ґрунті досить високий вміст цинку, але він може блокуватись підвищеним вмістом фосфору та слаболужним рН ґрунту.
Збирання врожаю проводили спеціальним селекційним комбайном по ділянках з одночасним обліком врожайності та вологості. Результати досліду представлені на рис. 4.
Врожайність на контролі становила 7,9 т/га. Як ми бачимо з таблиці, найбільшу прибавку врожайності – майже 12% показує внесення одночасно з посівом у рядок гранульованого сульфату цинку. Але внесення розкидним способом сульфату цинку в підвищених дозах в розрахунку на споживання впродовж кількох років (як рекомендують деякі джерела) потребує додаткового вивчення, оскільки цинк у ґрунті швидко переходить у нерозчинні форми.
При листковому внесенні цинку прибавка залежить від фази, коли вносився цинк, та виду добрива. Внесення рідких цинкових мікродобрив ефективне у фазу як 4 листків, так і 7 листків. Хелатне добриво на основі суміші кислот у фазу 4 листків дає прибавку 1,3%, а в фазу 7 листків – 3,6%. Хелат на основі EDTA ефективніший у фазу 4 листків – 8,6% проти внесення в фазу 7 листків – 5,5%. Мікродобриво на основі оксиду цинку, навпаки, ефективніше в фазу 7 листків – 6,6% прибавки врожайності, в фазу 4 листки – 3,0% прибавки.
Внесення гербіцидів і цинкових мікродобрив краще розділяти в часі, оскільки, як видно з таблиці, така композиція майже не дає прибавки врожайності.
Аналізуючи результати досліду, стає зрозуміло, що цинковмісні мікродобрива на кукурудзі працюють ефективно і дають значний приріст врожайності. Вибір виду та фази внесення цинковмісного мікродобрива цілком залежить від власника або агронома, але при цьому вони можуть орієнтуватися на наше дослідження.
Олег Лога, агроном-консультант компанії «КВС-Україна»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022
