Кожного року аграрії підбирають найкращі, найбільш урожайні гібриди кукурудзи для вирощування на власних полях. Однак не кожен гібрид зможе реалізувати свій потенціал повною мірою в тих умовах, які йому запропонують. Від чого це залежить? На високий результат восени впливає чимало чинників.
Сьогодні перше місце серед лімітуючих чинників посідає волога – з кожним роком вона зменшується і альтернатив для її заміни немає (зрозуміло, що всі господарства не зможуть вирощувати на поливі, адже води на всіх не вистачить). Потім йде підвищення багаторічних середньодобових температур, особливо у літній період, коли рослини ростуть і розвиваються, відбуваються запилення і запліднення зернівок качана, їх налив. Далі йдуть чинники, на які ми можемо вплинути, – забезпечення якісного удобрення та живлення кукурудзи, а також вчасний захист посівів від бур’янів і шкідників.
Залишається найголовніше – на яких ґрунтах ми будемо вирощувати нашу «царицю полів». Якщо це чорноземи, то за нормального господарювання проблем майже немає. Однак багато агрономів завжди мають кілька полів піщаного складу, а господарства на півночі України взагалі вирощують кукурудзу лише на «пісках». Тому важливо підібрати той гібрид, який, незважаючи на низькі показники родючості цих ґрунтів, зможе забезпечити максимальний урожай.
Читати по темі: Який гібрид кукурудзи обрати для сівби зі змінною нормою?
Ми, як селекційна компанія, не змогли залишитися осторонь вивчення цього питання і минулого року заклали дослід із вирощування високоврожайних гібридів кукурудзи KWS на піщаних ґрунтах.
Локація проведення досліду – село Бутівка Сосницького району Чернігівської області. Головний агроном господарства ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» залюбки погодився нам допомогти у проведенні досліду, адже має близько 80% площ легкого гранулометричного складу.
Отже, перейдемо до самого досліду. Спочатку було підібрано ділянку поля (рис. 1), яка має рівний рельєф та однорідність щодо розвитку культур впродовж кількох років за показником NDVI.
Наступним етапом став відбір зразків ґрунту для проведення хімічного аналізу. Результати наведено у табл. 1.
Із даних аналізу бачимо, що рівень органічної речовини в ґрунті низький і становить близько 1,9%. Оскільки пожнивних решток надходить мало, а біологічне життя розвинене слабо, то гумусу теж дуже мало.
Рівень нітратного азоту на середньому рівні, адже основним азотним добривом був безводний аміак, і не вся його частина перейшла у форму NO3. Також зафіксовано низький рівень Ca. Вміст решти елементів встановлено на середньому або високому рівні.
Вибір гібридів для проведення досліду був таким: Амарос (ФАО 230), КВС Кавалер (ФАО 250), Келтікус (ФАО 270), КВС 2370 (ФАО 280), КВС Кумпан (ФАО 290). Оскільки це зона Полісся і восени можуть бути проблеми з вологістю зерна, було прийнято рішення вирощувати гібриди з ФАО до 300. На рис. 2 показано схему досліду, а саме: посів у двох повторностях і зі збільшенням ФАО кукурудзи зліва направо.
Оскільки в середині квітня середньодобова температура становила +7…+8°C, а запасів вологи, накопиченої у зимово-весняний період, виявилося обмаль, було прийнято рішення починати сівбу кукурудзи. Сівбу було проведено 17 квітня з глибиною загортання насіння на 5 см. Однак із третьої декади квітня розпочалося значне похолодання, яке супроводжувалося затяжними дощами. Тому на цій локації ми отримали сходи на 23–25-й день після сівби. Під час обстеження посівів було викопано по одній рослині кожного гібрида та оглянуто кореневу систему (рис. 4).
Як видно, найкращий розвиток кореневої системи спостерігається у гібридів Амарос і КВС Кавалер. Ці гібриди ранні й демонструють швидкий стартовий ріст, тому й коренева система у них більш розвинута, ніж у інших досліджуваних гібридів.
У результаті затяжних дощів і прохолодної погоди рослини кукурудзи були жовтими, безбарвними, ослабленими та майже не росли (рис. 5). Листочки часто були пошкоджені внаслідок сильних опадів, оскільки їх приплескувало до землі. Пізніше вони повністю відмирали.
З першої декади червня розпочалося активне наростання середньодобової температури, завдяки чому рослини кукурудзи почали активно рости і розвиватись (рис. 6). Листки мали темно-зелене забарвлення. Однак на момент обстеження кукурудза відставала у рості на 2–3 листки порівняно з аналогічним періодом попередніх років вирощування. До цього призвели запізнені сходи, а також похолодання та затяжні дощі у травні.
Цвітіння кукурудзи теж змістилося на 10–12 днів пізніше норми, внаслідок чого життєздатність пилку зменшилася, оскільки середньодобова температура у середині липня вдень піднімалася до +38°C, а вночі опускалася до +24°C. Це призвело до недозапилення кінчиків качанів усіх гібридів. Також було помітне скручування листків кукурудзи усіх гібридів та часткове відмирання нижніх листків (рис. 7).
Обстеження дослідних ділянок 15 вересня показало: рослини кукурудзи гібридів Амарос та КВС Кавалер (рис. 8) були майже повністю сухими, а у гібридів Келтікус, КВС 2370 та КВС Кумпан половина листків все ще залишалися зеленими (рис. 9).
У табл. 3 наведено дані щодо кількості рядів і зерен у ряду кожного гібрида.
З табл. 3 бачимо, що найбільша кількість зерен на качані у КВС Кумпан (ФАО 290) і Келтікус (ФАО 270) – 512 та 507 відповідно.
Обмолот дослідних ділянок кукурудзи проводили 30 жовтня з одночасним заміром вологості зерна. Дані наведено на рис.10.
Проаналізувавши результати урожайності гібридів кукурудзи, наведені у табл. 4, бачимо, що найвищу урожайність із двох повторностей показав гібрид Келтікус при базовій вологості зерна (14%) 72,2 ц/га. КВС 2370 показав урожайність 71,8 ц/га, що на 0,4 ц/га менше від гібрида Келтікус. Водночас КВС Кумпан було зібрано з урожайністю 69,4 ц/га, що на 2,8 ц/га менше від гібрида Келтікус і на 2,4 ц/га менше від КВС 2370.
За вегетаційний період вирощування кукурудзи у цій локації випало близько 250 мм опадів, з них основна частина у травні й червні, а у липні та серпні їх кількість була незначною.
З огляду на результати досліджень, компанія «КВС-Україна» рекомендує для вирощування кукурудзи на піщаних ґрунтах насамперед такі гібриди: Келтікус (ФАО 270), КВС 2370 (ФАО 280) і КВС Кумпан (ФАО 290). Вони показали найвищу урожайність за базисної вологості зерна, а також мали найбільшу вегетативну масу, адже для піщаних типів ґрунтів важливо максимально забезпечити їх органічною речовиною, яка формується внаслідок мінералізації пожнивних решток.
Як показує практика, загущені посіви понад 72 тис. рослин на га при вирощуванні на бідних ґрунтах легкого гранулометричного складу з низькою вологоємністю ґрунту, а також з низьким вмістом органічної речовини не дають високих показників урожайності. Тому ми рекомендуємо густоту кукурудзи на момент збирання в діапазоні 63–68 тис. рослин на га (залежно від гібрида). Тим самим вдасться зменшити затрати на насіння та підвищити урожайність з гектара, а в підсумку зросте і прибуток.
Андрій Шульга, агроном-консультант у Сумській і Чернігівській областях, компанія «КВС»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022
