Чи всі гібриди кукурудзи реагують на змінну норму висіву однаково добре? Минулого року ми в OneSoil разом із агропромхолдингом «Астарта-Київ» вирішили перевірити це на практиці й провели польовий експеримент.
Для досліду було обрано п’ять гібридів: КВС 4484, КВС 381, МАС 24.Ц, ДКС 3730, ГРАН 6. Як пройшов експеримент і яка стратегія сівби виявилася найбільш успішною для кожного гібриду, я розповім у цій статті.
«Астарта-Київ» – великий агропромисловий холдинг в Україні. Земельний банк – близько 230 тис. га. Холдинг займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом цукру, переробкою сої, молочним тваринництвом.
«Астарта-Київ» співпрацює з компанією AgriChain, яка розробляє інформаційний портал для управління агробізнесом. За його допомогою в холдингу стежать за процесами виробництва, земельним банком і посівами. Також в AgriChain постійно вивчають і тестують технології та обладнання, які можуть підвищити ефективність агрокомпаній. Перевірені польовими дослідами технології AgriChain рекомендує використовувати своїм клієнтам та інтегрує у власні інструменти. Експерименти з «Астартою» ми розпочали завдяки ініціативі AgriChain.
Перший із них пройшов у Полтавській і Вінницькій областях. Ґрунти у цих регіонах – переважно чорноземи опідзолені, чорноземи типові малогумусні та сірі лісові.
ЯК ПРОХОДИВ ЕКСПЕРИМЕНТ
Насамперед я вивчив зони продуктивності на полях холдингу в обох регіонах. Робив це у веб-застосунку OneSoil. Відбувалося це так: я вибирав поле, яке мене цікавило, на карті, відкривав вкладку «Сівба», заповнював сівозміну. Кілька наступних хвилин програма аналізувала обране поле і будувала для нього зони продуктивності.
Потім важливо було оцінити стабільність зон продуктивності на всіх полях. Для цього я порівнював карти вегетації за останніх 3–4 роки у ключові фази розвитку рослин. Під ключовими фенологічними фазами я маю на увазі ті стадії, коли дані щодо вегетації та фактична врожайність максимально пов’язані.
Якщо малюнок з року в рік приблизно збігався, зони продуктивності на полі можна вважати стабільними, якщо суттєво відрізнявся – ні. Для експерименту я відбирав поля зі стабільними зонами продуктивності. Чому саме так, розповім трохи нижче.
Як тільки поля для досліду обрано, можна переходити до карт-завдань. Норми для тестування були такими: 65 тис., 77 тис. і 90 тис. насіння на га. Для всіх полів їх обирали агрономи «Астарти-Київ». Моє завдання полягало в тому, щоб розподілити ці норми за зонами продуктивності так, щоб на кожну зону припадало три норми висіву. Саме за таким принципом будували карти сівби.
Наступний етап – аналіз карт врожайності після збирання урожаю. Для цього в кожній зоні продуктивності я виділяв однорідні зони. Це невеликі ділянки, площею до 0,4 га, приблизно з однаковими нормами висіву та врожайністю в кожній точці. Як показує досвід, така зона включає два проходи комбайна.
Для кожної однорідної зони я розраховував середнє значення врожайності і потім оцінював тенденцію до збільшення або зниження врожайності.
ЩО ВАЖЛИВО БУЛО ВЗЯТИ ДО УВАГИ У ПОЛЬОВОМУ ДОСЛІДІ
Зони продуктивності на полях експерименту мають бути стабільними. Якщо з року в рік зони продуктивності розташовані на полі однаково, значить, продуктивність поля не залежить від особливостей культури та кліматичних умов. При такому підході кліматичні чинники не вплинуть на результати експерименту і ви зможете оцінити саме роль гібрида у збільшенні або зниженні врожайності.
Читати по темі: Висів на полі гібридів із різними групами стиглості
Важливо відкалібрувати комбайни та використовувати системи моніторингу врожайності. Інакше відстежити вплив норми висіву на результат сівби не вдасться. Або ви отримаєте недостовірні значення врожайності, на які не можна покладатися.
ЯК ГІБРИДИ ВІДРЕАГУВАЛИ НА ЗМІННУ НОРМУ
КВС 4484. У всіх зонах продуктивності врожайність зросла при зниженні норми висіву до 65 тис. насінин на га. В майбутньому норму висіву для цього гібрида можна сміливо знижувати.
КВС 381. У зонах низької та середньої продуктивності врожайність також зросла зі зменшенням норми висіву. В зонах високої продуктивності – зі збільшенням до 90 тис. насінин. Отже, стратегія сівби цього гібрида залежатиме від зони продуктивності.
MAC 24.Ц. У зонах середньої продуктивності норма висіву мало вплинула на врожайність. В зонах низької продуктивності приріст урожайності дала знижена норма. У зонах високої продуктивності врожайність зросла зі збільшенням норми висіву.
ДКС 3730. У зонах середньої та низької продуктивності врожайність зросла зі зменшенням норми висіву. В зонах високої продуктивності – навпаки: за норми висіву 65 тис насінин на га врожайність знизилася. При нормах 77 і 90 тис. різниці в урожайності не було. Отже, в зоні високої продуктивності для цього гібрида можна було використати середню норму.
ГРАН 6. У зонах високої продуктивності врожайність зросла зі збільшенням норми висіву до 90 тис. насінин на га. В зонах із середньою продуктивністю найкраще спрацювала середня норма висіву. У зонах низької продуктивності норма висіву на врожайність не вплинула.
ПІДСУМКИ ЕКСПЕРИМЕНТУ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Своїм дослідом я підтвердив, що технологія диференційованої сівби кукурудзи працює і може збільшити рентабельність виробництва. Але різні гібриди по-різному реагують на диференційовану сівбу. Це я спостерігав як при проведенні конкретно цього досліду, так і в інших агрохолдингах України та фермерських господарствах у всьому світі.
Якщо ви плануєте робити ставку на зростання рентабельності за рахунок диференційованої сівби кукурудзи, важливо протестувати різні гібриди і вибрати той із них, який саме на вашому полі та у ваших кліматичних умовах дасть більший приріст урожайності. Результати описаного вище експерименту підходять лише для «Астарти-Київ» і лише на полях, де ставився експеримент.
У своїх польових дослідах важливо ретельно аналізувати зони продуктивності на полі, тестувати різні стратегії розподілу насіння за зонами і збирати врожай комбайном з моніторингом урожайності.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022
