Команда дослідників з Польщі (Університет прикладних наук імені Ігнація Мосцицького в Цехануві, Седлецький університет з природничих та гуманітарних наук, Познанський університет з природничих наук) представила власну систему вирощування органічного ячменю з урожайністю не менше, ніж у традиційному землеробстві.
Польові досліди були проведені у Польщі у 2019-2021 роках. У їх ході визначали вплив мікробних продуктів та живої мульчі на врожайність та елементи структури врожаю зерна. А також – на біологічний індекс родючості ґрунту (BIF) у ярого ячменю, вирощеного в органічному сільському господарстві.
Досліджували два фактори:
- мікробні продукти: контроль (без обробки мікробними препаратами), інокуляція фосфор-вивільняючими бактеріями (Bacillus megaterium var. phosphaticum, Arthrobacter agilis) та ко-інокуляція (одночасна інокуляція) фосфор-вивільняючими бактеріями та азотфіксуючими (Azospirillum lipoferum Br17, Azotobacter chroococcum);
- жива мульча: контроль (без живої мульчі – ярий ячмінь, вирощений у чистому посіві), червона конюшина та райграс італійський.
Попередником ярого ячменю було озиме жито. Після збирання озимого жита проводили післязбиральну культивацію. У жовтні поле було удобрено 15 т га козячого гною. Потім ділянку виорали та залишали до наступної весни. На початку квітня проводили передпосівну культивацію.
Ярий ячмінь сорту Юнова та рослини, вирощені як жива мульча, були висіяні в один і той же день на початку квітня.
Посів ярого ячменю та живої мульчі проводили зерновою сівалкою у два проходи, міжряддя – 12,5 см. Глибина посіву ярого ячменю становила 5-6 см, живу мульчу сіяли на глибину 1-2 см. На ділянках, де вирощували ярий ячмінь з мульчею, обробки проти бур’янів не застосовувалися.
На ділянках ярого ячменю без живої мульчі застосовували дві механічні обробки. Першу обробку бороною проводили після появи сходів, другу – після розвитку 5-6 листків.
Застосування фосфор-вивільняючих бактерій (Bacillus megaterium var. phosphaticum, Arthrobacter agilis) проводили в два терміни. А саме: у день посіву ярого ячменю і фазу кущіння, з розрахунку 1 л інокулянта на 150 л води на один гектар.
Бактерії Azospirillum lipoferum Br17 застосовували двічі у період вегетації. Спочатку зерно ячменю обробили суспензією інокулянту, а потім проводили обприскування інокулянтом (1 л/150 л води на гектар) на стадії сходів.
Інокулянт Azotobacter chroococcum вносили двічі протягом вегетаційного періоду ярого ячменю. Тобто, в день посіву ярого ячменю та у фазу кущіння, з розрахунку 1 л інокулянту на 250 л води/га.
Результати дослідження показали, що найбільшу врожайність зерна – 4,5 т/га дав ярий ячмінь при спільній інокуляції фосфор-вивільняючими бактеріями (Bacillus megaterium var. phosphaticum, Arthrobacter agilis) та азотфіксуючими (Azospirillum lipoferum Br17, Azotobacter chroococcum). Найнижча – 3,14 т/га зафіксована для необробленого контролю.
Найбільшу кількість зерен (26 штук) було зареєстровано для ярого ячменю при одночасній інокуляції фосфор-вивільняючими та азотфіксуючими бактеріями.
Значно менше зерна (на 7 штук) спостерігалося при інокуляції тільки фосфор-вивільняючими бактеріями та ще менше (на 10 штук) для необробленого контролю. Жива мульча значно вплинула на кількість зерен у колосі ярого ячменю.
Найбільше значення біологічного індексу родючості ґрунту, що визначається у фазу цвітіння, було отримано на ділянках з ярим ячменем, засіяних живою мульчею конюшини лугової в суміші з райграсом італійським або конюшини лугової після інокуляції фосфор-вивільнювальними бактеріями.
Отож, у проведених дослідженнях було встановлено, що, незалежно від сприятливих погодних умов у період вегетації ярого ячменю, найвища врожайність зерна була отримана з ділянок, засіяних живою мульчею конюшини лугової або конюшини лугової в суміші с райграсом італійським.
mdpi.com
