Агрохімічний аналіз для неоднорідного поля – це дорого. Розповідаємо про альтернативу: як вносити добрива за зонами продуктивності.
З наших попередніх польових досліджень ми дізналися, що на полі з високою неоднорідністю отримати достовірні результати агрохімічного аналізу можна лише в одному випадку: якщо використовувати дуже щільну сітку відбору. А це означає, що за середньої вартості аналізу однієї проби 20–40 доларів агрохімічне обстеження обійдеться дорого. Як бути в такому разі, й чи існує інший спосіб розрахувати добрива для диференційованого внесення?
Так, такий спосіб є – вносити добрива не за картами розподілу поживних речовин, а за зонами продуктивності. Що це таке і чому це має сенс, розповім у статті. Почнемо із простого. Добрива потрібні для того, щоб підвищити врожайність і підтримати ріст і розвиток рослин.
ЩО ЗАЗВИЧАЙ ОБМЕЖУЄ ВРОЖАЙНІСТЬ
Завжди по-різному. Іноді на врожай впливає раптова посуха чи злива у середині сезону. Іноді вирішальним стає вміст органіки або нестача фосфору в ґрунті. Все врахувати складно. Що ж тоді робити?
В агрохімії існує поняття обмежувального чинника. Це такий чинник, який найсильніше відхиляється від оптимального значення. За законом Лібіха, саме він більше за інших обмежує розвиток рослин у конкретний період часу.
Якщо при диференційованому внесенні добрив ми ґрунтуємось лише на агрохімічних показниках ґрунту, то припускаємо, що таким чинником обов’язково є вміст поживних речовин. Але ж обмежувати врожайність може як вміст мінеральних речовин, так і, наприклад, розподіл вологи на полі. Більше того, на неоднорідному полі майже у кожної ділянки може бути свій обмежувальний чинник.
ЯК ВИЗНАЧИТИ ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК
1. ВИДІЛИТИ ЗОНИ ПРОДУКТИВНОСТІ НА ПОЛІ
Зони продуктивності відображають рівень родючості різних ділянок поля. Вони будуються на основі даних про урожайність та вегетацію. Знаючи врожайність, ми можемо виділити ті ділянки, на яких показники були нижчими за середні. Отже, саме на цих ділянках є певні обмежувальні чинники.
Як це зробити. Безкоштовно виділити зони продуктивності можна у вебзастосунку OneSoil. Застосунок будує зони за вегетацією й на основі відносної врожайності за 4 роки, яку розраховує наш алгоритм за супутниковими знімками. Все, що потрібно зробити, – зареєструватися, перейти у вкладку «Добрива», вибрати своє поле. І перед вами з’явиться мапа зон продуктивності.
2. ПОРІВНЯТИ ЗОНИ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА РЕЛЬЄФ
Якщо карта зон продуктивності схожа на карту рельєфу, значить, рельєф впливає на хімічні та фізичні властивості ґрунту й розподіл вологи на полі. Волога, своєю чергою, – на врожайність. Найчастіше з цим нічого не вдієш. Тож якщо розподіл вологи на полі виявиться єдиним обмежувальним чинником, сміливо переходьте до внесення добрив.
Як це зробити. Карту рельєфу зазвичай можна завантажити з бортових комп’ютерів вашої техніки. Візуалізуйте її у вебзастосунку OneSoil і переходьте до аналізу. У своїх експериментах ми так і робимо.
3. ПОРІВНЯТИ ЗОНИ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯСКРАВІСТЬ ҐРУНТУ
Якщо зони продуктивності пов’язані з рельєфом, дивимося на яскравість ґрунту. Мапа зон продуктивності схожа на мапу яскравості ґрунту? Швидше за все, на врожайність впливає вміст гумусу.
Як це зробити. Для аналізу яскравості використовують знімок ґрунту в момент, коли він був розораний, а на поверхні не було рослинних решток. Найпростіше це зробити відразу після сівби. Завантажити такий знімок можна зі спеціального ресурсу Sentinel. Реєструєтеся, вибираєте на карті свій регіон, завантажуєте знімок формату B08. Це знімок у ближньому інфрачервоному каналі. Після того завантажуєте його в будь-яку GIS-програму, збільшуєте контрастність і переходите до аналізу.
4. ПЕРЕВІРИТИ КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТУ
Якщо зв’язку між яскравістю ґрунту, рельєфом та продуктивністю на полі немає, потрібно перевірити кислотність. Це можна зробити у лабораторії або за допомогою pH-метра.
Проблеми із кислотністю треба усунути перед внесенням добрив. Якщо цього не зробити, рослини можуть просто не засвоїти добрива. Наприклад, фосфор при низькій кислотності переходить у недоступний для рослин стан.
Читати по темі: Чому зерновим не вистачає магнію?
Тільки тоді, коли ви дослідили поле і переконалися, що ні рельєф, ні вміст органіки не обмежують урожайність, а з кислотністю все гаразд, варто робити аналіз на вміст фосфору, калію та інших макро- і мікроелементів.
ЯК ВНОСИТИ ДОБРИВА ЗА ЗОНАМИ ПРОДУКТИВНОСТІ
Основний принцип – потрібно виходити з запланованої врожайності та продуктивності зон на вашому полі. На ділянках з високою продуктивністю винесення поживних елементів більше, з низькою продуктивністю – менше. Відтак норму добрив у першому випадку збільшуємо, у другому – знижуємо.
Розрахунок норм за такого підходу складається із трьох кроків:
- Виділяємо зони продуктивності;
- Визначаємо обмежувальний чинник і усуваємо його, якщо це можливо;
- Для зони високої продуктивності норму збільшуємо, для зон низької продуктивності – зменшуємо.
Безоплатно розрахувати фосфорні та калійні добрива можна за допомогою OneSoil. Застосунок автоматично розраховує винесення поживних елементів із ґрунту для кожної зони та визначає дозу добрив.
ЩО ЗАПАМ’ЯТАТИ
Якщо ви хочете максимально використати потенціал поля і за допомогою добрив підвищити врожайність, я рекомендую починати з аналізу зон продуктивності. Після цього визначте обмежувальний чинник, усуньте його, якщо можливо, і внесіть добрива.
Навіть достовірний агрохімічний аналіз може виявитися марним, якщо обмежувальний чинник на полі – це не вміст поживних елементів.
Визначити зони продуктивності на полі можна у програмі OneSoil. Там же можна автоматично розрахувати норми фосфорних і калійних добрив за зонами продуктивності та створити карту-завдання для техніки. Все це безкоштовно.
Всеволод Генін, фахівець із ГІС і агрохімії, розробляє інструменти для точного землеробства із 2013 року; співзасновник компанії OneSoil
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
