Пізні строки сівби або висів у сухий ґрунт часто призводять до того, що озимі культури входять у зиму у фазі 1–3 листків або лише на початку кущення.
Такі рослини ослаблені й потребують особливої уваги восени, – наголошує доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко.
За словами науковця, на ринку пропонують чимало «чудодійних» мікродобрив і стимуляторів росту, проте їх ефективність у таких випадках значно перебільшена.
«Я десятки років випробовую різні схеми, у тому числі з мікродобривами. Так, певний ефект від окремих препаратів може бути, але суттєвого підвищення врожайності вони не забезпечують», — зазначає він.
Натомість ефективним способом підтримки слабких посівів є осіннє азотне підживлення. Авраменко пояснює, що навіть на ранніх фазах розвитку (сходи — перший листок) рослини вже здатні споживати поживні речовини з ґрунту, а не лише з насінини.
Тому внесення азоту восени дає змогу посівам краще розвинути кореневу систему й підготуватися до зими.
«Не варто боятися, що осіннє підживлення знизить морозостійкість. У сучасних умовах клімату це не становить ризику. Навпаки, на практиці ми бачимо, що підживлені посіви краще перезимовують і швидше відновлюються навесні», — наголошує фахівець.
Рекомендації щодо норм внесення залежать від типу ґрунтів і кліматичних умов:
- На непроникних (непромивних) ґрунтах — у південних і східних регіонах України — можна внести повну дозу азоту восени.
- На легких, піщаних або торфових ґрунтах, а також у зонах із промивним типом ґрунтів, доцільно обмежитись 20–50% від загальної норми азоту.
«Осіннє підживлення дає рослинам шанс на розвиток навіть у зимові відлиги. Часто буває, що посіви, які восени були лише у фазі шила, виходять із зими вже на початку кущення», — підсумовує Сергій Авраменко.
