Оптимальна густота продуктивного стеблостою пшениці — один із ключових параметрів, що визначає врожайність. Надмірне або недостатнє загущення рослин впливає на конкуренцію за світло, вологу й поживні речовини, а також змінює мікроклімат у посівах, що впливає на розвиток хвороб і ефективність захисних заходів. Саме тому правильне програмування густоти посіву — основа сталого та передбачуваного врожаю.
Сьогодні існують різні підходи до визначення оптимальної густоти продуктивних стебел. Окрім традиційного врахування норми висіву, слід розглядати сукупність факторів: строк посіву, якість насіння (включно з енергією проростання та лабораторною схожістю), агрофізичний стан ґрунту, глибина посіву, коефіцієнт кущення, попередник, рівень агротехніки, зокрема система удобрення, система захисту, кількість ефективних опадів за період вегетації, тощо.
«Прагнення компенсувати недоліки агротехніки шляхом збільшення норми висіву призводить до хаотичного формування елементів продуктивності посіву та втрати можливості цілеспрямовано керувати процесами його оптимізації. Водночас надмірне зрідження посівів лише посилює нерівномірність розміщення рослин: там, де рослини відсутні — культура зріджена, а де є — потерпає від загущення. Тому важливо звести норму висіву до мінімально необхідної, яка забезпечуватиме оптимальну щільність продуктивного стеблостою незалежно від погодних умов вегетаційного періоду», — зазначає головний агроном агрогрупи «Агрейн» Тарас Корнієнко.
За його словами, ключовими чинниками, що визначають продуктивну густоту посівів, є сорт культури та глибина посіву.
«Нині використовується чіткий алгоритм співвідношення глибини до норми висіву: при глибині 2 см достатньо висівати 2 млн насінин на гектар, на 3 см — 3 млн, на 4 см — 4 млн, і відповідно на 5 см — 5 млн насінин. У таких умовах найкраще проявляється здатність сорту до формування продуктивних стебел. Простіше кажучи: чим глибше посів — тим менше стебел», — каже Тарас Корнієнко.
ПРАКТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ
Для визначення реальної ефективності густоти продуктивних стебел в агрогрупі «Агрейн» було закладено демонстраційне поле.
Після фази виходу в трубку на обраній ділянці проводили облік кількості стебел на 1 м², відбирали зразки для оцінки кількості зерен у колосі та визначали потенційну врожайність.
Оцінка базувалась на наступних розрахунках:
- середня маса 1000 зерен — 40–50 г (середнє — 0,045 г на зерно);
- кількість зерен у колосі — 35–45;
- густота продуктивних стебел — 500–550 шт/м².
Таким чином, при вказаній кількості продуктивних стебел можна очікувати врожайність 5,0–6,0 т/га. Що є оптимальним рівнем для ведення господарства без перевитрати ресурсів.
