Гербіцидне прополювання посівів кукурудзи

Кукурудза має надзвичайно високий продуктивний потенціал, тому вважається однією з найважливіших культур у сучасному землеробстві. Це зумовлено її морфо-біологічними особливостями, які визначають пристосувальні реакції до умов вирощування, що забезпечують раціональне використання поживних речовин, вологи та енергі сонця.

Водночас повільне зростання та розвиток кукурудзи на початку вегетації (до фази 5 листків), широкорядний спосіб посіву та значна потенційна засміченість ріллі сприяють зростанню шкідливості першої, найпотужнішої, а також наступних, менш агресивних генерацій бур’янів. У зв’язку з цим останнім часом відбувається інтенсивний пошук шляхів оптимізації форм і методів інтегрованої системи боротьби з дикорослими видами у посівах цієї зернової культури. Поряд із удосконаленням прийомів механізованого догляду за рослинами набувають поширення технології на основі застосування ґрунтових і страхових гербіцидів.

Вчені Інституту зернових культур НААН України (Дніпропетровська область) впродовж 2018–2020 рр. вивчали агроекономічну ефективність різних технологічних систем гербіцидного захисту посівів кукурудзи залежно від рівня шкідливості бур’янів та умов погоди.

Агротехніка вирощування, за винятком прийомів, що вивчаються, загальноприйнята для зони Степу. Попередник кукурудзи на зерно (гібрид ДН «Хортиця», ФАО-­240) – озима пшениця, мінеральне тло – N₃₀P₃₀K₃₀. Гербіциди ґрунтової дії вносили під передпосівну культивацію, післясходові – на стадії 3–5 листків культури. Схему експерименту наведено у табл. 1.

Встановлено, що ефективність системи захисту посівів кукурудзи від бур’янів значною мірою визначається гідротермічними погодними умовами. Наприклад, у 2018 році спостерігалася порівняно низька ефективність ґрунтових гербіцидів на початку вегетації кукурудзи. Рівень засміченості посівів на 30­-й день після загортання препаратів (25.05 – фаза 3–5 листків) оцінювався як високий (вар. 3–5, 21,6–25,6 шт./м²). Це явище зумовлене особливостями погоди протягом 3-­ї декади квітня і травня під час набухання та проростання насіння бур’янів. Для зазначеного періоду характерні різкі коливання температурного режиму повітря: вдень воно прогрівалось до +27…+32°С, вночі охолоджувалось до +4…+7°С, при цьому температура на поверхні ґрунту варіювала від +52…+60°С до +2…+6°С.

Як відомо, ґрунтові гербіциди найкраще діють при помірно теплій погоді та вологості ґрунту понад 20%. Вологий ґрунт – необхідний чинник для прояву фітотоксичності хлорацетамідів, оскільки їхня діюча речовина активна виключно у ґрунтовому розчині. Відсутність продуктивних опадів, висока температура повітря і суховії впродовж перших 5–7 днів після внесення гербіцидів призвели до швидкої втрати вологи з верхнього шару чорнозему, що унеможливило належний контроль першої хвилі бур’янів.

Однак у 2019–2020 pp. достатнє зволоження верхнього (0–10 см) шару ґрунту, а також періодичні дощі різної інтенсивності у травні сприяли суттєвому підвищенню токсикологічних властивостей досходових препаратів. Кількість вегетуючих бур’янів після 30-­денної експозиції становила 3,4–6,4 шт./м².

Певні відмінності спостерігалися і щодо видового складу шкідливих рослин на час застосування післясходових хімікатів. Так, у 2018 році в агроценозі домінували: лобода біла – 32%, мишій зелений і куряче просо – 30%, амброзія полинолиста – 26%. В умовах 2019 року переважну більшість становили щириця звичайна (58%) та злакові однолітники (23%), у 2020 р. – щириця звичайна (80%) та лобода біла (14%).

Варіювання погоди, динаміки проростання та флористичного спектру бур’янів за роками зумовили різну здатність гербіцидних систем контролювати фітосанітарний стан посівів упродовж перших 45–50 днів після висіву кукурудзи. У 2018 році найбільшу кількість бур’янів першої хвилі (у відносних величинах) знищувала бакова суміш страхових хімічних продуктів у складі Фронтьєр Оптима КЕ (диметенамід, 720 г/л) + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л). Технічна їх ефективність проти вегетуючих біогруп дикорослої флори становила 89,1% (табл. 1).

Водночас, за даними обліків, проведених у 2019–2020 рр., виділено комбіновані технологічні схеми на основі досходових і післясходових препаратів: Дуал Голд КЕ (С-метолахлор, 960 г/л) + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + 280 г/л + тербутилазин, 250 г/л) + Кельвін Плюс ВГ (дикамба, 424 г/кг + дифлуфензопір, 170 г/кг + нікосульфурон, 106 г/кг) + ПАР Хастен. Частка знищених засмічувачів у цих варіантах досягала 97–100%.

Читати по темі: Ефективність використання цинку в позакореневому підживленні кукурудзи

Особливістю 2019 року був тривалий період появи сходів бур’янів та формування специфічної різновікової спільноти, в якій особини суттєво відрізнялися між собою за фазами розвитку та біометричними показниками. Як наслідок, під час обробки токсикантами посівів кукурудзи спостерігалося явище так званого вегетативного укриття, коли більш розвинені широколистяні рослини верхнього ярусу (щириця звичайна) захищали від прямого контакту з робочим розчином низькорослі бур’яни (мишій зелений). Цим частково можна пояснити досить велику залишкову кількість тонконогових, виживання яких у системах захисту, побудованих на застосуванні виключно страхових гербіцидів, у середньому становило 26,3%.

За деякими позиціями відстежували закономірності, характерні для всього періоду дослідження. Зокрема, серед досходових гербіцидів найкращі результати конт­ролю дикорослих видів отримано від застосування препарату Акріс СЕ, до складу якого входить діюча речовина диметенамід-­П (вар. 5). Розчинність його дещо вища, ніж у ацетохлору та метолахлору, що робить диметенамід­-П більш мобільним і доступним для проростків бур’янів. У середньому за 2018–2020 рр. після 30-­денної експозиції (на час внесення післясходових препаратів) тут налічувалося 9,7 шт./м² бур’янів проти 11,3–12,4 шт./м² у вар. 3, 4.

В умовах 2018 року найвищу врожайність зерна кукурудзи на гербіцидному агрофоні (7,85 т/га) отримали від застосування (фаза 3–5 листків культури) бакової суміші  Фронтьєр Оптима КЕ (диметенамід, 720 г/л) + Стеллар РК Метолат (табл. 2).

У 2019-­2020 рр. за рівнем урожайності перевагу мали технологічні системи, що поєднують ґрунтові та страхові гербіциди, зокрема, вар. 3, 5. Позитивна синергія різних за механізмом та тривалістю впливу, а також за ступенем фітотоксичності діючих компонентів сприяла належному контролю бур’янів та формуванню продуктивності кукурудзи в межах 5,92–6,98 т/га.

Рентабельність виробництва є визначальним критерієм успішного господарювання за умов конкурентного ринкового середовища. За середньої врожайності зерна на гербіцидному агрофоні 6,52–6,85 т/га отримано досить високі показники економічної ефективності вирощування просапної культури. Відмінності у варіантах досліду були зумовлені, головним чином, рівнем продуктивності посівів та вартістю засобів захисту рослин. Застосування препаратів, що мають відносно низьку вартість або невеликі норми внесення, за умови сприятливої метеоситуації дає змогу суттєво підвищити прибутковість виробництва. Зате при використанні порівняно високих доз дорогих гербіцидів для компенсації додаткових витрат різниця у врожайності на користь останніх має бути близько 0,5 т/га.

З точки зору економічної доцільності в лінійці препаратів для комбінованого захисту посівів виділено такі суміші: Дуал Голд КЕ (С-­метолахлор, 960 г/л) – до сівби + Стелар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАР Метолат – по сходах. Перевага цього поєднання зафіксована у 2019–2020 рр. і в середньому за період досліджень (рентабельність 151,5%). Номенклатурний ряд бакових сумішей післясходових гербіцидів очолили формуляції варіантів 6 і 7 (рентабельність 148,7–149,6%).

ВИСНОВКИ

За посушливих умов у перших 5–7 днів після внесення досходових гербіцидів (2018 р., середня фонова засміченість посівів – 37 шт./м²) за рівнем технічної ефективності, врожайності та рентабельності виробництва зерна перевагу мала страхова система хімічного захисту культурних рослин на основі бакової суміші післясходових препаратів: Фронтьєр Оптима КЕ (диметенамід-­П, 720 г/л) + Стелар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАР Метолат.

За сприятливої погоди для прояву фітотоксичності ґрунтових гербіцидів (2019–2020 рр., фонова засміченість посівів – 129–147 шт./м²) у технології вирощування кукурудзи більш прибутковим виявилося застосування комбінованої системи контролю шкідливих видів: Дуал Голд КЕ (С-­метолахлор, 960 г/л) – до висіву + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАВ Метолат – по сходах.

В. М. Судак, А. І. Горбатенко, О. І. Бокун, кандидати с.-г. наук; С. С. Семенов, А. О. Кулик, Інститут зернових культур НААНУ

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025