Ефективність використання цинку в позакореневому підживленні кукурудзи

У сучасних агротехнологіях застосування мікродобрив для допосівної обробки насіння або позакореневих підживлень є невід’ємною складовою в забезпеченні збалансованого живлення рослин, створення умов для максимальної реалізації потенціалу продуктивності гібридів кукурудзи.

Серед мікроелементів для живлення кукурудзи особливо важливими є цинк, мідь, бор, марганець тощо. Цинк – основний мікроелемент для кукурудзи. Потреба в ньому особливо зростає за високого вмісту в ґрунті гумусу, рухомих сполук фосфору, за нейтрального та лужного ґрунтового середовища, холодної та вологої погоди. Досліджено, що за значної нестачі цинку рослини кукурудзи сповільнюють ріст через скорочення міжвузлів, знижується озерненість качанів або ж вони взагалі не зав’язуються.

Наразі на внутрішньому ринку є велика пропозиція добрив із вмістом мікроелементів, зокрема цинку, ефективність використання яких доведена науковими дослідженнями у різних ґрунтово-­кліматичних зонах, як для допосівної обробки насіння, так і для внесення під час сівби чи в інші фази. Зокрема, за результатами лабораторних досліджень Н. О. Діденко та А. П. Ранського, за використання комплексних сполук цинку з ароматичними та гетероциклічними тіоамідами лабораторна схожість насіння кукурудзи, порівняно з контрольним зразком, збільшувалася з 73 до 82%, енергія проростання – з 80 до 84%, рістрегулівна активність, що визначалася за масою паростків, – у 1,09–1,20 раза.

У Лівобережному Лісостепу на чорноземах типових середньосуглинкових застосування цинкових добрив для допосівної обробки насіння зумовлювало підвищення енергії проростання на 3,1 % відносно конт­ролю, польової та лабораторної схожості – на 3,3 та 3,0% відповідно.

В умовах Лісостепу Правобережного на чорноземах малогумусних, середньосуглинкових за дворазового позакореневого підживлення кукурудзи у фази 5–7 та 10–12 листків мікродобривом Еколист моноцинк збільшувалися лінійні розміри рослин, загальна площа листкової поверхні, площа верхнього «прапорцевого» та прикачанного листків. Разом з тим, відмічалося найвище значення довжини качана, зростала маса 1000 зернин на 7,5–12,4%, вміст білка – на 0,07–0,15%, але знижувався вміст жиру – на 0,01–0,20 %.

На сірих лісових ґрунтах підживлення кукурудзи мікродобривом Хелатин цинк у фазу 3–5 листків сприяло збільшенню площі листкової поверхні, показників урожайності та біоенергетичного коефіцієнта.

Зважаючи на те, що для отримання високих і сталих урожаїв зерна кукурудзи досить важливим є комплексний підхід до вирощування культури, актуальним є питання дослідження впливу мікроелементів, зокрема цинку, на ріст, розвиток, продукційні процеси, зернову продуктивність рослин кукурудзи в умовах Західного Лісостепу.

Мета дослідження полягала у вивченні ефективності використання цинку в вигляді висококонцентрованого рідкого добрива для позакореневого підживлення кукурудзи та його впливу на ріст і розвиток рослин, формування площі листкової поверхні, показників індивідуальної продуктивності, урожайності зерна в умовах Західного Лісостепу.

Дослідження проводили в Хмельницькій ДСГДС ІКСГП НААН впродовж 2021–2022 рр. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений середньосуглинковий, слабозмитий, малогумусний на лесоподібному суглинку бурувато-­палевого забарвлення, має дрібногоріхову структуру. У вологому стані – в’язкий. Ґрунт достатньо насичений основами – 39,8–42,0 мг екв. на 100 г, має гідролітичну кислотність 1,8–2,7 мг екв. на 100 г ґрунту. Вміст гумусу (за Тюріним) – 3,2%. Формами поживних речовин середньозабезпечений: вміст азоту, що легко гідролізується, – 14,4–16,6 мг, фосфору рухомого – 11,0–12,0 мг, калію обмінного – 7,8–8,0 мг на 100 г ґрунту.

Читати по темі: Добриво під кукурудзу

Технологія вирощування кукурудзи, крім досліджуваних чинників, є загальноприйнятою для зони Західного Лісостепу. Після збирання попередника (соя) проводили лущення стерні на глибину 6–8 см і основний обробіток ґрунту (оранку) – на 25–27 см. Весняний обробіток ґрунту розпочинали з боронування з подальшим проведенням двох культивацій: першої – на глибину 10–2 см, другої (передпосівної) – на глибину загортання насіння. Мінеральні добрива вносили під передпосівну культивацію з розрахунку N₄₈P₄₈K₄₈. Сівбу ранньостиглого гібрида ДН Атон та середньораннього ДН Астра проводили в оптимальні для регіону строки – у третій декаді квітня із запланованою передзбиральною густотою стояння 90 та 85 тис. шт. рослин/га відповідно. Підживлення рослин кукурудзи проводили у фази 5–6 і 8–9 листків згідно зі схемою досліду. Використовували препарат вітчизняного виробництва, а саме: висококонцентроване рідке цинкове добриво Хімік Цинк (Zn – 85 г/л, N – 45 г/л, карбонові кислоти – 220 г/л).

ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ

Продуктивність гібридів кукурудзи забезпечується їх біологічними властивостями позитивно реагувати на погодні чинники, які складаються в зоні вирощування, та рівень мінерального живлення рослин.

У роки проведення нами досліджень (2021–2022 рр.) погодні умови характеризувалися істотними відхиленнями від середніх багаторічних значень за показниками «середньодобова температура повітря» – у бік перевищення, за «кількістю опадів» – в окремі місяці спостерігався дефіцит опадів, у інші – їх надмірна кількість, що відповідає загальним тенденціям зміни клімату в Україні в напрямку зростання його посушливості та температури.

Варто зазначити, що ріст і розвиток рослин, формування врожаю у роки досліджень відбувалися за різних умов зволоження (табл. 1). Зокрема, у перший рік досліджень, за достатнього забезпечення вологою на час сівби, період сівба – сходи становив 8–10 діб, тоді як на другий рік збільшувався до 14–16 діб, що було зумовлено значно меншим запасом продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту на час сівби та умовами зволоження впродовж наступних 20 діб після сівби.

Разом з тим, значний дефіцит опадів у травні та червні 2022 р. (76,9 і 59,2% до середнього багаторічного показника) у поєднанні з суттєвим зростанням середньодобової температури повітря на +2,6°С у травні та +4,0°С у червні призвели до зменшення інтенсивності наростання вегетативної маси рослин кукурудзи у обох гібридів кукурудзи на ранніх фазах розвитку порівняно з попереднім роком. Викидання та цвітіння волоті, формування качанів також відбувалися за підвищених показників середньодобової температури повітря (+2,7°С) та значно меншої кількості опадів порівняно з середньобагаторічним показником першого року досліджень.

Дозрівання кукурудзи у 2021 р. відбувалося за доволі сприятливого температурного режиму та незначним перевищенням середньобагаторічного показника кількості опадів, тоді як у 2022 р. – за досить великої кількості опадів впродовж другої та третьої декад вересня (153,4 і 206,8 мм) та першої декади жовтня (43,6 мм) на фоні поступового зниження середньодобової температури повітря. За таких погодних умов вегетаційний період у ранньостиглого гібрида ДН Атон становив у 2022 р. 128 діб, а у середньораннього гібрида ДН Астра – 137 діб, тоді як у 2021 р. – 114 та 134 доби відповідно.

БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ Й ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ

Важливим показником, що характеризує реакцію кукурудзи на умови вирощування та застосування агротехнічних прийомів, є висота рослин. Вона істотно залежить від групи стиглості гібридів, умов вирощування і може змінюватися за різної агротехніки вирощування. Висота рослин у обох гібридів кукурудзи, що досліджувалися, максимального значення досягала у фазі цвітіння волоті й становила в середньому за два роки досліджень у ранньостиглого гібрида ДН Атон 200,0–225,1 см, у середньораннього гібрида ДН Астра – 210,7–238,3 см, залежно від підживлення мікроелементами. Позакореневе підживлення у фази 5–6 та 8–9 листків цинком сприяло збільшенню висоти рослин кукурудзи ранньостиглого гібрида ДН Атон на 12,5%, середньораннього гібрида ДН Астра – на 13,1% порівняно з контролем.

Відповідно зі збільшенням висоти рослин кукурудзи відбувалося й наростання площі листкової поверхні. Так, на час проведення першого позакореневого підживлення у фазі (5–6 листків) вона становила у ранньостиглого гібрида ДН Атон 2,77–3,04 тис. м²/га, а у середньораннього гібрида ДН Астра – 2,95–3,25 тис. м²/га, тоді як у фазі 8–9 листків вона збільшилася до 17,54–19,26 тис. м²/га та 18,67–20,13 тис. м²/га відповідно (табл. 2).

Максимальні значення площі листкової поверхні у рослин обох гібридів кукурудзи відмічено у фазі їх цвітіння, а саме: 31,57–34,67 тис. м²/га – у ранньостиглого гібрида ДН Атон та 33,59–36,99 тис. м²/га – у середньораннього гібрида ДН Астра. Позакореневе підживлення цинком забезпечило зростання цього показника порівняно з контролем на 9,8 і 10,1% відповідно. Надалі, починаючи з фази молочної стиглості, показники площі листкової поверхні мали тенденцію до зменшення внаслідок часткового відмирання листя у нижньому ярусі.

Відомо, що дефіцит цинку призводить не тільки до сповільнення росту рослин через скорочення міжвузлів, зниження озерненості качанів, а й до їх формування. За результатами наших досліджень, позакореневе підживлення зумовлювало збільшення кількості продуктивних качанів на 100 рослинах у ранньостиглого гібрида ДН Атон до 99 шт., у середньораннього ДН Астра – до 98 шт., тоді як на контролі цей показник становив 94 і 95 шт. відповідно. Відмічено позитивний вплив позакореневих підживлень і на формування біометричних показників та елементів структури врожаю гібридів кукурудзи, а саме: довжини качана, кількість рядів зерен і зерен у ряду. У середньому за роки досліджень довжина качана у рослин ранньостиглого гібрида ДН Атон збільшувалася на 5,2%, у рослин середньораннього гібрида ДН Астра – на 11,4% порівняно з контролем, кількість рядів на качані – на 2, а кількість зерен у ряду – на 3 та 4 шт. (табл. 3).

Збільшувалися, порівняно з контролем, й показники маси зерна з 1 качана та 1000 зерен, що є важливими показниками повноцінності зернівок і найбільш стабільними елементами структури врожаю. Зокрема, за обробки посівів препаратом цинку у ранньостиглого гібрида ДН Атон маса зерна з 1 качана збільшувалася на 10,3%, а маса 1000 зерен – на 11,2%, у середньораннього гібрида ДН Астра – відповідно на 14,9 та 12,2%. Озерненість качана збільшувалася у ранньостиглого гібрида ДН Атон на 2,2% порівняно з контролем, у середньораннього гібрида ДН Астра – на 2,4%.

ВПЛИВ ЦИНКУ НА УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ

Варіювання кількості продуктивних качанів і покращання показників структури врожаю впливали й на формування урожайності зерна гібридів кукурудзи, яка збільшувалася у ранньостиглого гібрида ДН Атон з 8,82 т/га на контролі до 9,54 т/га – за дворазового позакореневого підживлення рослин добривом Хімік Цинк, у середньораннього гібрида ДН Астра – відповідно з 9,02 т/га до 9,80 т/га.

Загалом використання цинку для позакореневого підживлення кукурудзи у фази 5–6 та 8–9 листків забезпечило підвищення урожайності зерна у ранньо­стиглого гібрида ДН Атон на 0,72 т/га (8,2 %) та у середньораннього гібрида ДН Астра – на 0,78 т/га (8,6%) порівняно з контролем (табл. 4).

ВИСНОВКИ

За результатами досліджень встановлено, що лінійні розміри рослин визначаються генетичними особливостями гібридів та істотно залежать від їх групи стиглості й мінерального живлення. Проведення позакореневих підживлень кукурудзи у фази 5–6 і 8–9 листків висококонцентрованим рідким цинковим добривом Хімік Цинк зумовлює збільшення висоти рослин ранньостиглого гібрида ДН Атон та середньораннього гібрида ДН Астра на 11,6 та 11,9%, відповідно, площі листкової поверхні – на 9,8 та 10,1%, фотосинтетичного потенціалу – на 9,3 та 9,7%.

Кількість продуктивних качанів на 100 рослинах збільшується у ранньостиглого гібрида ДН Атон – на 5 шт., у середньораннього ДН Астра – на 4 шт., маса зерна з 1 качана – на 14,1 та 14,9%, маса 1000 зернин – на 11,2 та 12,2%, озерненість качана – на 2,2 та 2,4%, урожайність зерна – на 8,2 та 8,6%, відповідно.

В. Г. Молдован, Ж. А. Молдован, Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025