Команда польських учених (кафедра ентомології, фітопатології та молекулярної діагностики, Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині; кафедра ботаніки та екології Зелено-Гурського університету) працюють над дослідженням природної стійкості зерна пшениці різних сортів до одного з головних шкідників комор.
Довгоносик комірний (Sitophilus granarius) – один із найшкідливіших і найпоширеніших шкідників зерна злаків у регіонах з помірним кліматом. Шкода, завдана ним, передбачає прямі втрати маси зерна через поїдання шкідником та непрямі втрати через вторинне зараження линянням, фекаліями або мертвими комахами.
Крім того, зараження зерна цією комахою підвищує температуру і вологість матеріалу. Це сприяє прискореному розвитку цвілі, у тому числі високотоксичних видів. Тим самим викликаючи подальше зниження цінності зерна.
У Польщі щорічні втрати маси зерна під час зберігання через поїдання зерновим довгоносиком становлять близько 5%.
Мета дослідження полягала у тому, щоб визначити конкурентний потенціал 46 сортів пшениці щодо стійкості до зернового довгоносика.
Динаміка розвитку S. granarius переважно залежить від трьох факторів: температури, вологості зерен та їх виду.
На відміну від живих рослинних тканин зерно, яке зберігається, не містить типових захисних речовин. Проте хімічний склад зерен окремих сортів пшениці може істотно відрізнятися. Різна концентрація хімічних сполук, накопичених у зерні, може бути як фактором приваблення, так і відлякування шкідників.
Проведені дослідження показали, що ступінь ураження зерновим довгоносиком значною мірою залежить від фізичних характеристик зерен. Наприклад, твердості ендосперму та оболонки зерна або гладкості його поверхні.
Дослідження показують, що іншими факторами, які визначають присутність зернового довгоносика на зерні, є воски на поверхні зерен пшениці та хімічні сполуки, що містяться в ефірних оліях, виявлених у кутикулі.
Тим, хто вирощує зерно для тривалого зберігання, можна рекомендувати сорти, які характеризуються більш високою стійкістю до шкідливих комах. Менш стійкі підійдуть для швидкого продажу зерна, отже, для короткого його зберігання.
За результатами наукової роботи, розвиток зернового довгоносика на проаналізованих зернах 46 сортів пшениці (сортів, рекомендованих для обробітку в північному регіоні Польщі) помітно відрізнявся.
Найбільш вроджену стійкість до цієї комахи показали сорти Лівіус, Багатка, Спідвей, Платін та Юліус. Відповідно їх можна рекомендувати для тривалого зберігання зерна.
Найчисленніші покоління потомства зернового довгоносика відзначені на зерні сортів Аскалон, Бамберка, Острога, Форум, Мюзелка.
mdpi.com
