24 Жовтня 2021

Якщо ріпак вийшов із зими у поганому стані – план порятунку

Якщо ріпак вийшов із зими у поганому стані, його можна реанімувати. Досвідом поділився директор ТОВ «Ольга» (Вінницька область) Андрій Ковальчук.

«Озимий ріпак ми вирощуємо понад десять років. З них були й такі, коли ріпак виходив із зими в дуже поганому стані.

Наприклад, посіяли його широкорядним способом. Погода не посприяла, і навесні ми місцями отримали лише по 3-5 дуже кволих рослин на квадратний метр, у фазі одного-двох листочків, із товщиною кореневої шийки 0,5 мм. Проте, побачивши на полі таку картину, ми не впали у відчай, а швидко почали проводити реанімаційні заходи. В результаті — отримали врожай 40 ц/га.

«Витягувати» кволий ріпак ми вже навчилися, тому сьогодні для нас це не проблема. Розпочну з того, що біологічною особливістю ріпаку є його висока здатність до відновлення (ріпак швидко гілкується: з головного стебла відростають 10-12 бічних, із бічних — нові стебла й т. д.). Найголовніше в цій ситуації завдання — вчасно простимулювати цей процес.

Із зерновими культурами складніше: якщо отримаємо дуже зріджені сходи пшениці чи кукурудзи, то вийти на високу врожайність буде важче, адже зернові не здатні так добре відновлюватися, як ріпак.

Отож рятуємо ріпак. Передусім йому треба дати живлення. Це – азотні добрива. Якщо ріпак у хорошому стані, то добрива можна вносити за один раз. Коли ж ріпак слабкий, кількість азотних добрив не зменшуємо, а розподіляємо їх на 2-3 дробних внесення.

Також змінюємо форму добрива: амідну не використовуємо — застосовуємо аміачну селітру, де частина азоту в нітратній формі. Отже, по мерзлоталому ґрунту для старту даємо на гектар 200 кг аміачної селітри й 200 кг сульфату амонію. Такого живлення цілком достатньо для відновлення вегетації рослин.

Наступне завдання: весною як мінімум двічі вносимо регулятори росту. Перший раз заходимо з хорошою нормою препарату (обов’язково з бором) у той період, коли в ріпаку відбувається початок видовження стебла. Таким чином ми підживлюємо рослину й одночасно стримуємо розвиток, щоб вона не вийшла в тоненьке стебло.

Вдруге «проходимося» регулятором росту у фазу ріпаку ВВСН 30-35, плюс для захисту застосовуємо інсектициди. Потім чекаємо дощів і вносимо азот у формі аміачної селітри (2 ц/га). Загалом на гектар вносимо до 4 ц аміачної селітри. Так, це значна кількість недешевих добрив, але передисковувати й пересівати поле виходить значно дорожче.

Наш підхід такий: якщо виходиш на ріпакове поле й бачиш, що на великій частині площі немає жодної рослини на квадратний метр (щоправда, в нашому господарстві такого не буває), звісно, поле треба пересіяти. Проте якщо на квадратному метрі є хоча б 4-5 рослин, то цього достатньо, щоб сформувати нормальну густоту стебел і влітку зібрати задовільний урожай.

Як ми переконалися на власному досвіді, завдяки невідкладним «реанімаційним заходам» можна отримати потужний посів із потенціалом урожайності до 40 ц/га.

Щодо захисту ріпаку від хвороб — для цього проводимо обробки перед цвітінням і під час цвітіння — «прибираємо» склеротиніоз й альтернаріоз. Дехто стверджує, що достатньо обробити рослини один раз — під час цвітіння. Я із цим не згоден.

Аргументи такі: якщо ми дали посилене азотне живлення, то вегетація ріпаку відбуватиметься довше. Отож, коли рослина дозріває, по зеленому стручку відбуватиметься зараження альтернаріозом, і за відповідних погодних умов стручок може просто «згоріти» від хвороби. Таким чином втратимо масу тисячі зерен, а якщо перед збиранням підуть дощі, ріпак просто осипиться. Щоб запобігти цьому, по зеленому стручку обов’язково обробляємо рослини від альтернаріозу та від шкідників. У результаті на початку жнив ріпак має виповнений жовтий стручок.

Пам’ятаю, в один рік під час збиральної компанії вночі пішов великий дощ із грозою. Тоді ми цілісіньку ніч не спали, переживали, що ріпак осиплеться. Проте вранці приїхали на поле й побачили, що жоден стручок не постраждав.

А ще ми обов’язково проводимо десикацію. Багато хто з аграріїв не робить цього. І, вважаю, дарма. Адже на потужних посівах ріпаку не встигають визріти нижні стручки, тому втрачається 3-5% урожаю. Цю проблему легко вирішує десикація».

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Погода

Kyiv
рвані хмари
6.2 ° C
7.1 °
4.8 °
68 %
0.9kmh
75 %
Нд
8 °
Пн
8 °
Вт
11 °
Ср
12 °
Чт
11 °