Застосування стабілізаторів азотних добрив

246
Застосування стабілізаторів азотних добрив

Сьогодні ринок пропонує як традиційні азотні добрива, так і стабілізовані (з інгібіторами). Різні інгібітори працюють по-різному. На що варто звертати увагу, визначаючись із вибором, розглянемо у нашій статті.

Діючі речовини, що додаються для стабілізації азотних добрив (інгібітори), вступають у різні біохімічні реакції (див. рис.). Але в який саме момент включається той чи інший механізм дії?

ІНГІБІТОРИ НІТРИФІКАЦІЇ

Азот, що надходить у ґрунт в амонійній формі, ґрунтові мікроорганізми перетворюють спочатку в нітрити, а потім у нітрати. Цей процес називають нітрифікацією. Він триває від 10 до 14 днів – залежно від типу ґрунту й температури навколишнього середовища у вегетаційний період.

Використовуючи стабілізатори, можна сповільнити процеси нітрифікації у ґрунті. Саме тому їх називають інгібіторами нітрифікації.

З додаванням інгібітору нітрифікації до аміачних добрив або добрив, що містять сечовину, фаза амонійного азоту в ґрунті подовжується. Активність бактерій Nitrosomonas загальмовується, і цього «нітрифікаційного гальмування» вистачає приблизно на 4–8 тижні. З підвищенням температури ґрунту тривалість процесу скорочується.

Завдяки вповільненню утворення нітрату з амонію добрив рослини отримують необхідне забезпечення азотом відповідно до потреб, оскільки їх ріст також залежить від температури. Водночас рослина налаштовується на частково амонійне живлення.

Ризик нагромадження нітратів у ґрунті знижується; рослинам не загрожує емісія летких азоти­стих сполук, наприклад, закису азоту. Стабілізовані інгібіторами нітрифікації добрива дають змогу вносити вищі дози азоту без ризику переходу його надлишків у нітрати. На відміну від традиційної стратегії внесення азотних добрив, з’являється можливість поєднувати окремі дози добрив, призначених для внесення в різні часові періоди, а відтак зменшити кількість проходів по полю й час роботи.

Пропоновані ринком стабілізовані добрива розрізняються за типом добрива й інгібітору нітрифікації. Крім мінеральних добрив у твердому та рідкому вигляді, обробляти інгібіторами нітрифікації можна й органічні добрива, такі як гнойова рідина й біошлам від біогазових установок.

Рис. Схема зон дії інгібіторів уреази та нітрифікації
Рис. Схема зон дії інгібіторів уреази та нітрифікації

ІНГІБІТОРИ УРЕАЗИ

До другої групи стабілізованих добрив відноситься сечовина з додаванням інгібіторів уреази (UI), які гальмують процес гідролізу аміду (сечовини) до амонійного азоту. Цей процес передує реакції нітрифікації.

Перетворення сечовини залежить від температурного режиму й відбувається за сприяння ензиму уреази, що міститься у ґрунті. При температурі ґрунту +10°С цей процес триває до двох днів. Реакція гідролізу призводить до значного зростання pH у зоні навколо гранул сечовини, що може викликати втрати газоподібного аміаку.

Як багато азоту буде втрачено – залежить від умов внесення, типу ґрунту й рівня його pH. Посилена втрата газоподібного аміаку відбувається, насамперед, в умовах посушливої вітряної погоди з інтенсивним сонячним випромінюванням. Інгібітор уреази блокує активність ензиму, внаслідок чого час перетворення сечовини в амоній збільшується приблизно на десять днів (залежно від температури ґрунту).

Добрива на основі сечовини з інгібітором уреази мають потенціал зниження втрат аміаку та підвищення ефективності використання азоту рослинами. Вони сприяють отриманню кращої врожайності, особливо на легких ґрунтах із високим рівнем pH, де небезпека втрати азоту найвища.

Крім того, порівняння використання традиційних добрив на основі сечовини й добрив з інгібіторами уреази в дослідах у Німеччині й Австрії показало більш високий вміст білка в зерні озимої пшениці у другому випадку при однаковій урожайності.

Перевага використання добрив з інгібітором уреази полягає в тому, що їх не обов’язково заробляти у ґрунт.

Добрива на основі сечовини з інгібітором уреази ніяк не впливають на процес нітрифікації. Таким чином, в об’єднанні разових доз добрив немає сенсу, як немає й економії на зменшенні робочих проходів по полю.

Робота з такими добривами нічим не відрізняється від роботи із традиційними добривами на основі сечовини.

Бернхард Фукс, Норберт Баумгартнер, Німеччина

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram