Ми живемо у вік науково-технічного прогресу, коли світ навколо зазнає кардинальних перетворень, змінюється до невпізнанності. При цьому зміни стосуються не тільки побуту і технологій, а й довкілля.
Розвиток промисловості, збільшення викидів парникових газів та підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері призвели до невідворотних кліматичних змін, які торкнулися й України. За результатами територіальної оцінки річного водного балансу (рис. 1 і 2, табл. 1) за останніх двадцять років відбулося зменшення майже на 10% площ вологої та надмірно вологої зон. Натомість на 13% в сукупності зросла площа дуже сухої, сухої зон і зони недостатнього зволоження. На 1-3оС підвищилася середньорічна і середньомісячні температури повітря. Це наклало певний відбиток на районування сільськогосподарських культур, зокрема, соняшнику, кукурудзи, сої, сорго, нуту тощо та сприяло збільшенню площ їх посіву в центральних, західних і північних областях.
Зміни торкнулися і технологій вирощування зернових колосових культур. При цьому вони стосуються як вибору сорту (пріоритетна ознака – посухостійкість), обробітку ґрунту, так і системи хімічного захисту від шкодочинних об’єктів.
Зупинимося детальніше на фунгіцидному захисті зернових культур.
За даними Інституту захисту рослин НААН, на початку поточного десятиліття головною хворобою озимої пшениці був септоріоз листя; значна частина посівів була уражена також борошнистою росою і піренофорозом (жовтою плямистістю) (рис. 3).
Однак із поступовим потеплінням та зменшенням суми опадів за останні роки піренофороз (жовта плямистість) значно потіснив позиції септоріозу листя і борошнистої роси. Також розширився ареал поширення цього збудника. Якщо раніше ця хвороба фіксувалася переважно у південних і східних областях, то сьогодні присутність піренофорозу виявляють в усіх областях України.
Більш стабільна ситуація із хворобами ячменю. Тут головною проблемою залишається сітчаста плямистість, зустрічаються борошниста роса, ринхоспоріоз, значно рідше фіксують поширення темно-бурої плямистості. Також слід зазначити, що інтенсивність розвитку хвороб пшениці та ячменю змістилася на другу половину вегетації й збігається із періодом виходу прапорцевого листка – колосіння.
На фоні названих тенденцій значно зростає значення фунгіцидної обробки у цей період. Крім того, захист посівів зернових культур у фазі прапорцевого листка стає дедалі важливішим з огляду на той факт, що внесення фунгіцидів у цей час дає змогу максимально якісно захистити від хвороб прапорцевий, підпрапорцевий і третій листки – функціональні листки, що відповідають за формування і налив зерна (рис. 4).
Обираючи фунгіцид для захисту посівів зернових культур у період прапорцевого листка – колосіння, важливо звертати увагу не тільки на його ефективність щодо контролю головних хвороб, а й на тривалість захисного ефекту. Адже, як показує практика, фунгіцид, внесений у Т2 (ВВСН 37–55) має захищати посіви до завершення молочної стиглості зерна. Може виникнути запитання: «А як же внесення фунгіцидів у період цвітіння колоса (ВВСН 61–65; Т3)?». В зв’язку з тим, що на час проведення цієї фунгіцидної обробки зернові культури формують досить потужну вегетативну масу (площа листової поверхні сягає 60–70 тис. м2/га), внесені препарати головним чином потрапляють на колос і прапорцевий листок. При цьому середній ярус (підпрапорцевий і третій) листків залишається не захищеним. Беручи до уваги те, що підпрапорцевий і третій листки відповідають за надходження в сукупності близько 30% у пшениці й 55% у ячменю пластичних речовин до зернівки, передчасна їх втрата через ураження хворобами може відчутно знизити рівень урожайності та погіршити його якість. Саме завдяки повноцінному захисту посівів у період прапорцевого листка – колосіння фунгіцидами, захисний період яких триває щонайменше 30–40 днів, дає змогу уникнути цих втрат і більш повно розкрити потенціал зернової продуктивності наших посівів.
Зазначеним вище вимогам повністю відповідає інноваційний фунгіцид компанії BASF Адексар® СЕ Плюс, висока ефективність і пролонгований період захисту якого підтверджено численними європейськими та українськими дослідженнями (рис. 5–7). Хочемо акцентувати, що на графіках наведено середні показники ефективності щодо контролю хвороб впродовж 30–40 днів після внесення. При цьому в перших 10–15 днів ефективність усіх дослідів була вищою за 90%. Дослідження проводилися у різних ґрунтово-кліматичних зонах, що свідчить про стабільність роботи фунгіциду за різних погодних умов.
Висока фунгіцидна ефективність і пролонгований період захисту Адексар® СЕ Плюс насамперед пов’язанні з властивостями активних інгредієнтів. Діючі речовини, які входять до складу Адексар® СЕ Плюс, належать до трьох найбільш перспективних класів хімічних сполук щодо контролю хвороб зернових культур і є лідерами в них із ефективності: триазоли, стробілурини та SDHI-інгібітори (піразол-4-карбоксаміди). Епоксіконазол, піраклостробін і Ксеміум® (флуксапіроксад) мають перехресну ефективність проти септоріозу листя, борошнистої роси, видів іржі, сітчастої, смугастої та темно-бурої плямистостей, ринхоспоріозу, інших плямистостей листя, що посилює роботу кожної з цих діючих речовин (рис. 8).
Крім того, різний механізм дії та розподілу в рослині забезпечує ефективний контроль збудників хвороб на будь-якому етапі їх розвитку – від інфікування до спороутворення. Зокрема, системні властивості епоксиконазолу і Ксеміуму®, трансламінарні – піраклостробіну забезпечують тривалий лікувальний ефект. Водночас здатність піраклостробіну та Ксеміуму® на початкових етапах локалізуватися на поверхні листків у восковому шарі з формування запасів «депо» і їх подальший перерозподіл гарантує тривалу профілактичну дію.
Забезпечуючи ефективний і тривалий контроль хвороб листя зернових культур, Адексар® СЕ Плюс обумовлює збереження значної частини врожаю зерна, що підтверджено численними європейськими та українськими дослідженнями (рис. 9, 10). При вартості гектарної норми внесення Адексар® СЕ Плюс з урахуванням затрат на застосування, що еквівалентно 1,5–3,5 ц зерна пшениці або ячменю (залежно від норми внесення), він дає змогу додатково отримати 8–15 ц/га збереженого врожаю. Це у два-три й більше разів окупає витрати, пов’язані з придбанням і використанням цього продукту, що підтверджує високу економічну й господарську доцільність включення цього фунгіциду до систем захисту зернових культур в усіх регіонах України. При цьому чим вищий рівень інфекційної загрози, тим вища окупність Адексар® СЕ Плюс.
Підсумовуючи все сказане вище, можемо надати рекомендацію. Обираючи фунгіциди для системи захисту зернових культур, потрібно спиратися на об’єктивну оцінку переваг продукту не лише з точки зору ефективності контролю хвороб і його вартості, а й тривалості захисного періоду. Адже ефективний захист усієї листової поверхні від фази прапорцевого листка до завершення наливу зерна є основою реалізації потенційної продуктивності посівів зернових культур.
Гарних вам врожаїв разом з Адексар® СЕ Плюс та високої реалізаційної ціни на сільськогосподарську продукцію!
П. В. Материнський, С. М. Чоловський, кандидати с.г. наук
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018