Приватна агрофірма «Білий Стік», що на Львівщині, понад 25 років господарювання не зупиняється на сталих агротехнологічних схемах, постійно випробовує щось нове. Директор Олег Іванчина підтверджує, що технологія, яку використовували в господарстві три роки тому, вже минулого року була не настільки ефективною. Він наголошує на постійному розвитку та диверсифікації виробництва завдяки оптимізації робочих місць у зв’язку з нестачею кадрів.
Завдяки чому господарству вдається залишатися ефективним, інвестувати в нові проєкти та експериментувати з інноваційними продуктами – далі у нашій розмові.
Агроном: Розкажіть детальніше про господарство, його спеціалізацію.
Олег Іванчина: ПАФ «Білий Стік» орендує 2200 га на Львівщині включно з сінокосами і пасовищами. Займаємося вирощуванням сільськогосподарських культур, також розвиваємо тваринництво, зокрема, маємо 1200 голів ВРХ, з яких – 500 дійне стадо. Два роки тому після тривалої перерви відновили свинарство. На сьогодні утримуємо 160 свиноматок.
А.: Ви свідомо диверсифікували діяльність господарства?
О. І.: Диверсифікація бізнесу була закладена від початку діяльності господарства і з початком повномасштабного вторгнення підтвердила свою ефективність: коли логістичні ланцюги зернових повністю зупинилися, завдяки надходженням обігових коштів від тваринництва нам вдалося мінімізувати наслідки фінансової кризи 2022 року.
А.: Якщо деталізувати рослинництво, якої сівозміни дотримуєтеся?
О. І.: Ми дотримуємося напрацьованої сталої сівозміни впродовж багатьох років, не змінювали її, навіть коли одна культура була більш затребуваною ринком чи, навпаки, менш рентабельною. Скажімо, у 2024 р. кукурудза була рентабельною, адже від неї за рік до цього багато аграріїв відмовилися на користь сої, оскільки попередні два роки заробіток на сої був привабливим, але в минулому році не так все добре складалося з цією культурою.
Якщо деталізувати по культурах, то маємо 30% озимої пшениці, 25% озимого ріпаку, 20% кукурудзи, 7% відводимо під сою, ще 9% займає цукровий буряк, 3% – ячмінь ярий, решта – трави та соняшник на малопродуктивних землях і поганодоступних земельних ділянках.
А.: Деталізуйте також щодо урожайності.
О. І.: У розрізі минулого року озиму пшеницю зібрали з середньою урожайністю 7 т/га, ріпак – 4 т/га, кукурудзу – 10 т/га, цукровий буряк – 75 т/га, сою – 3 т/га, соняшник – 2,5 т/га, ярий ячмінь – 6 т/га.
А.: Яка технологія обробітку ґрунту застосовується у вашій зоні?
О. І.: П’ять років тому ми повністю відмовилися від оранки. На сьогодні практикуємо вертикальний обробіток, використовуючи культиватор Vector Köckerling. Обрана технологія ґрунтообробітку забезпечує меншу затратність і більшу продуктивність, а також якісно підготовлений ґрунт під посів та збереження вологи.
Ми завжди перебуваємо в пошуку шляхів оптимізації виробничих витрат при максимальній віддачі витрачених коштів на один гектар за рахунок нової техніки, універсальних агрегатів, нових гібридів та сортів культур, які завдяки інноваційній генетиці дають більший врожай при меншому внесенні мінеральних добрив. Маємо власні демополя, де багато експериментуємо перед масштабуванням того чи іншого продукту чи рішення.
А.: Якщо говорити про демополя, які бренди обирали минулого року та які сорти/гібриди показали себе найкраще?
О. І.: Озимого ріпаку випробовували до 20 гібридів, найкраще показали себе гібриди DSV (Крокодил, Дайнемік, Дактарі). Вони дійсно є новим поколінням, адже продемонстрували високі показники здоров’я рослин протягом усієї вегетації. Озимої пшениці випробовували до 15 сортів, задоволені сортами Патрас, Петрос, Артіст, Асорі. На агровиробничий сезон 2025 першою репродукцією сорту Артіст у промислових масштабах засіяли 80 га. Він вирізняється високою адаптивністю до несприятливих умов вирощування, при цьому демонструє високий потенціал урожайності та зимостійкості, на демополі сорт дав 8 т/га та гарні якісні показники (другий, третій клас). З понад 20 гібридів кукурудзи відмітили для себе Ніколадж від IFAGRI, який збирали з вологістю 18% та урожайністю до 15 т/га. На цей рік запланували його в товарному посіві. Варто зауважити, що системи захисту та живлення підбираємо за рекомендацією перевіреного роками постачальника. На демополях використовували переважно продукцію бренду IFAGRI.
Читати по темі: Родючість ґрунту і живлення рослин
У промисловому виробництві ми мінімізуємо ризики, не надаємо перевагу тому чи іншому бренду. Озимої пшениці, наприклад, вирощуємо одразу 10 сортів, ріпаків – 20 гібридів, кукурудзи теж близько 20 гібридів.
Тут можна зауважити, що, наприклад, не всі гібриди ріпаку дозрівають одночасно. Ми використовуємо вегетаційний індекс NDVI і там, де є потреба, проводимо десикацію препаратами з діючою речовиною дикват за допомогою дрона. За кукурудзою теж слідкуємо за допомогою індексу NDVI, певні гібриди, які відстають у дозріванні, можемо забрати з поля для потреб тваринництва. Як правило, кукурудзу ми висіваємо по висхідній – ФАО від 240 до 330.
А.: На демоділянках відмітили для себе нові препарати системи захисту?
О. І.: Два роки поспіль спостерігаємо за регулятором росту Трегус на ріпакові та пшениці. Бачимо результат і переконалися, що з цим препаратом реально добирати значний відсоток урожаю. Не виключено, що в наступному сезоні введемо його в наші агротехнологічні операції.
А.: Якщо говорити про засоби захисту рослин, то яким брендам ви довіряєте?
О. І.: Ще п’ять років тому ми повністю використовували оригінальні ЗЗР, на сьогодні до 90% у нас генерики, з оригіналів залишилися лише кілька фунгіцидів. З генериків рекомендуємо IFAGRI, ALFA Smart Agro, AXT, DEFENDA, GREENFORT.
Враховуючи дані за минулі агровиробничі сезони, ми наперед продумуємо систему захисту, а під час сезону вже дивимося, варто вносити той чи інший продукт або краще купити інший, а цей залишити на наступний сезон.
А.: Наведіть приклад із вирощування пшениці.
О. І.: По пшениці з осені ми не вносимо нічого, навесні по мерзлоталому ґрунту під кінець фази кущіння вносимо гербіцид Триатлон із прилипачем, а також додаємо монокалійфосфат (МКР 0-52-34), норма витрати робочої рідини 150 л/га. Другу обробку проводимо у 31-й фазі, регулюючи ріст культури, вносимо фунгіцид Рекс Плюс (1 л/га), хлормекват-хлорид 750 і тринексапак-етил, додаючи інсектицид, який поєднує імідаклоприд і альфа-циперметрин. У фазі прапорцевого листка даємо фунгіцид Абакус (1 л/га), сульфат магнію (2,5 кг/га), а також чистий альфа-циперметрин (0,1 л/га). По колосу даємо фунгіцид з діючою речовиною тебуконазол (1-1,5 л/га), за потреби додаємо Тілмор (0,5-0,6 л/га) і знову згаданий вище двокомпонентний інсектицид.
А.: Ви зауважили в розмові, що маєте надійного постачальника МТР. Розкажіть, які підходи застосовуєте при виборі постачальників?
О. І.: Звісно, ми звертаємо увагу насамперед на ті компанії, які пропонують нам найнижчу ціну на ринку. Проте для нас важливо працювати і з перевіреними постачальниками, адже закуповуємо 100% наперед. Ці дві складові поєднують найбільші постачальники, наприклад, представники компанії «Ерідон». У таких компаній спеціалісти завжди відкриті до вирішення нестандартних ситуацій. Якщо є потреба оперативно отримати певний продукт чи консультацію, то з цим ніколи не виникало ніяких проблем. Ми співпрацюємо тривалий час і маємо довірливі стосунки, тому прислухаємося до їхніх порад, експериментуємо з новими продуктами, які пропонує компанія.
А.: Які ваші очікування від нового сезону?
О. І.: Ми налаштовуємося на досягнення очікуваних планових показників у рослинництві та тваринництві, незважаючи на один із ключових викликів: нестачу персоналу, особливо у тваринництві, де висока трудомісткість виробничих процесів.
А.: Дякуємо за розмову, і нехай рік буде вдалим і для вас, і для усіх аграріїв.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
