Виробники часто наголошують, що їхній гербіцид контролює бур’яни, стійкі до 2,4-Д і МЦПА. І у каталогах головною перевагою багатьох гербіцидів вказують контроль бур’янів, стійких до 2,4-Д та МЦПА. Тож необхідно купувати саме їхній гербіцид, адже він контролює бур’яни, стійкі до… То що ж це за бур’яни? Напевно їх дуже багато і всі вони стійкі до 2,4-Д та МЦПА? І звідки взялася ця стійкість? Вона природна, чи набута? А може, це і є ота сама резистентність, якою так всі лякають?
Насправді ж селективні гербіциди тому і селективні, що діють не на всі рослини. До речі, вони не спричиняють загибелі чи незворотного пригнічення культури, на якій застосовуються, принаймні, якщо дотримуватися рекомендацій щодо їх застосування. Тому не дивно, що кожен селективний гербіцид супроводжується списком бур’янів, які він контролює добре, які не дуже, і які взагалі не контролює. Так само і 2,4-Д та МЦПА мають такі списки. А також такі списки мають ті гербіциди, які контролюють бур’яни, що стійкі до 2,4-Д та МЦПА.
Для прикладу, заглянемо у таблицю ефективності гербіциду на основі МЦПА – Агрітоксу. І спробуємо виявити, які ж такі бур’яни він не контро
лює або контролює недостатньо. Давайте розглянемо озимі зернові колосові культури. Перший бур’ян у списку – вероніка (види). Як Агрітокс, так само всі інші гербіциди на ринку України не забезпечують належного рівня контролю цього бур’яну.
Наступна група бур’янів, які ми б хотіли виділити як не дуже чутливі до МЦПА, – це волошка синя, глуха кропива (види), триреберник (види) та фіалка (види). Як не дивно, але більшість сульфонілсечовин теж лише пригнічують перелічені бур’яни. Річ у тім, що всі перелічені бур’яни, в тому числі вероніка, є зимуючими, і на на момент обробки, тобто у ранньовесняний період, вони вже сильно перерослі та стають майже не чутливі до дії гербіцидів. Якщо маєте проблему з таким бур’янами на вашому полі, наша рекомендація – осіння обробка.
Читати по темі: Вони крутили бур’яни, крутять і будуть крутити
Що найцікавіше, є зимуючі бур’яни, чутливі до ледь не всіх гербіцидів навіть у фазу цвітіння, як-от грицики польові. У наших дослідах всі поширені варіанти гербіцидного захисту дають близько 100% контролю цього розповсюдженого бур’яну в будь-яку фазу його росту.
Ну, і на завершення списку – підмаренник чіпкий. Як МЦПА та 2,4-Д, так і більшість сульфонілсечовин слабо впливають на цей бур’ян за весняної обробки. Але всі ми знаємо, що найпростішим рішенням проти нього буде флорасулам, який проявляє дуже високу ефективність проти підмаренника і має низьку вартість гектарної обробки.
А тепер давайте поглянемо на табличку ефективності сульфонілсечовин та інших інгібіторів ацетолактатсинтетази (ALS-інгібіторів). Як же так, виявляється, там можна знайти дуже шкодочинні бур’яни, які вони не контролюють!.. І одразу звертаємо увагу на багаторічні дводольні бур’яни. Якщо високі норми сульфонілсечовин ще якось пригнічують осот (види) чи кульбабу лікарську, то такі бур’яни, як берізка польова, полин (види), щавель (види) не беруть взагалі – на відміну, наприклад від Агрітокса, що забезпечує високий або достатній рівень контролю цих бур’янів.
Не зайвим буде також згадати падалицю соняшнику, яка стійка до сульфонілсечовин і/або до імідозалінонів, і падалицю ріпаку, стійку до імідозалінонів. І сульфонілсечовини, й імідозалінони належать до ALS-інгібіторів, тому контроль падалиці стійкого соняшнику та ріпаку гербіцидами з таким механізмом дії буде неповним. Для повноцінного контролю необхідно застосовувати гербіциди з іншим механізмом дії. Тут і приходять на допомогу гормональні гербіциди.
І останній штрих – гербіциди, що контролюють бур’яни, стійкі до 2,4-Д та МЦПА, жодним чином не впливають на хвощ польовий. А гербіцид Агрітокс є стандартом контролю хвоща польового.
Варто зупинитися також на резистентності бур’янів до гербіцидів. Нагадуємо, що бур’яни переважно розмножуються генеративним шляхом, а це означає, що кожна рослина бур’яну генетично неоднорідна. А тому може відрізнятися своєю чутливістю до гербіцидів. Застосовуючи гербіциди з одним механізмом дії, особливо у нормах витрати, близьких до мінімальних, чи в умовах, що сприяють нерівномірному внесенню їх у полі (сильний вітер, поломки обладнання для обприскування, огріхи, коли на рослину бур’яну потрапляє не вся норма гербіциду), ми сприяємо виживанню та розмноженню бур’янів, що є більш стійкими до того чи іншого гербіциду.
До речі, гербіциди поділяють за ризиком виникнення резистентності на групи з високим і помірним ризиком (Herbicide Resistance Action Committee – HRAC). У посівах озимих зернових до першої групи (високий ризик) належать ALS-інгібітори, такі як сульфонілсечовини (трибенурон-метил, тифенсульфурон-метил, йодсульфуронметил натрію, амідосульфурон, просульфурон, триасульфурон та багато інших) та триазолпірімідини (флорасулам, флуметсулам). Гербіциди гормонального типу (2,4-Д, МЦПА, дикамба, флуроксипір та ін.) належать до групи помірного ризику, що не виключає, але суттєво знижує ризик виникнення резистентності та поширення стійких до гербіцидів видів бур’янів.
Тож уважно читайте рекомендації виробників і підбирайте гербіциди відповідно до бур’янів, що переважають або є проблемними на вашому полі. А щоб уникнути поширення резистентних бур’янів, які могли з’явитися на полі, чергуйте обробки гербіцидами з різних груп, або ж, іще краще, для контролю широкого спектру бур’янів та досягнення стійкого ефекту комбінуйте гербіциди з різним механізмом дії у баковій суміші.
Сергій Панасенко, продакт-менеджер «Нуфарм Україна»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
