За підсумками 2022 року загальний обсяг споживання мінеральних добрив складе близько 2-2,9 млн тонн. Це на 40-55% менше, ніж минулого року, коли обсяг ринку складав 4,75 млн тонн.
Про це повідомляє компанія Group DF International.
«Це попередні, доволі оптимістичні, оцінки. Зернова угода дала аграріям обігові кошти. Тому вони змогли збільшити обсяги закупівлі добрив та ЗЗР.
З листопада ринок почав зростати. Аграрії закуповуються на весну 2023 року. Ми, відповідно, не знижуємо навантаження. Є стійкий платоспроможний попит, який до початку січня подвоїться. Ми маємо всі підстави прогнозувати зростання врожайності у 2023 році», – зазначив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
За його словами, найбільшим попитом на українському ринку користувалась аміачна селітра.
Попри різке зменшення обсягів споживання, друге та третє місце за популярністю посідають складні добрива (NPK, NP, DAP) – 620-660 млн тонн та КАС – 400-600 млн тонн.
«Селітра залишається «королевою мінеральних добрив» і, як і раніше, користується в Україні найбільшим попитом. У лідера зростання попереднього року – КАС ми бачимо падіння», – додає він.
Основними факторами, які визначали рівень споживання мінеральних добрив у 2022 році на внутрішньому ринку, стали війна в Україні та її прямі наслідки.
«Зростання ціни на мінеральні добрива, зниження купівельної спроможності аграріїв, обстріли підприємств, перебої з електроенергією, порушення логістичних ланцюжків, а також втрата одного з найбільших гравців – Сєвєродонецького «Азоту» – це лише частина викликів, які довелося подолати українським виробникам в умовах війни», – зазначив Арестархов.
У свою чергу, зниження обсягу виручки аграріїв та скорочення платоспроможного попиту на добрива були викликані скороченням посівних площ, яке становило близько 14-16%.
«З 28,4 млн га всіх посівних площ, що обробляються у 2022 році, близько 4,4 млн було засіяно цього року. Землі опинилися під окупацією або в небезпечній прифронтовій території», – додав він.
За його словами, попри значне скорочення ринку, окремі українські виробники не зупинились, та навіть збільшили свою частку ринку.
«Головний висновок року: коли імпорт скоротився, українська хімія вистояла та витримала удар війною. Попри величезні кадрові втрати (пов’язані з мобілізацією), попри катастрофічне падіння попиту на мінеральні добрива та попри дефіцит електроенергії, хімічні заводи адаптувались і почали поставляти стільки добрив, скільки замовив внутрішній покупець. Українські заводи почали швидко запускати власні когенераційні установки та забезпечили себе мінімальними обсягами електроенергії.
Минулий рік – перевірка української хімічної галузі на міцність, перевірка на здатність тримати удар. Результат говорить сам за себе: всі 100% контрактів нашими заводами виконано, добрива для аграрного сектора є в наявності. Посівна 2023 буде забезпечена також», – повідомив Арестархов.
У 2022 році імпортери різко скоротили імпортні поставки добрив в Україну через складну та дорогу логістику. Та, як наслідок, надто високу собівартість, та через зупинку імпорту з таких країн, як Білорусь та РФ. На цьому фоні український бізнес набагато швидше адаптувався, пристосувавшись до форс-мажорів.
«В умовах війни та зруйнованих логістичних ланцюжків, українські заводи забезпечували виконання всіх взятих на себе зобов’язань. Та навіть продовжували здійснювати експортні поставки. Починаючи з листопаду, ми бачимо відновлення ринку, зернова угода дала можливість аграріям збільшити виручку та збільшити обсяги закупівлі добрив», – додав він.
