Десикація кукурудзи: про гроші й не тільки

Коли мова заходить про десикацію кукурудзи, зазвичай  виникають два запитання: «на скільки?» і «скільки?». На скільки відсотків можна знизити передзбиральну вологість зерна і скільки коштів можна заощадити при цьому. Хтось, підрахувавши витратну частину (вартість обробки) і технічні можливості (наявність висококліренсних обприскувачів), відразу відкидає доцільність десикації, а той, хто мав невдалий досвід, можливо, не наважиться на повторний експеримент. Але реалії сьогодення, які пов’язані насамперед зі змінами кліматичних чинників, та енергетична залежність технологій, зокрема кукурудзи, робить десикацію важливим технологічним прийомом.

Звичайно, йдеться не про всю зону кукурудзосіяння, а лише про регіони, де рівні врожайності меншою мірою лімітовані вологою, а система удобрення розрахована на потенціал не нижче 8 тонн. До того ж погодні чинники останніх років незаперечно демонструють тенденцію до зростання показників вологості зерна в полі на момент збирання. Цьому сприяють два чинники: пролонгована прохолодна весна, яка відтерміновує стадійний розвиток рослин, подовжуючи період вегетації, та прохолодна осінь з низькими температурами (подекуди зі зниженням до нульової позначки) і високою відносною вологістю повітря, що значно уповільнює темпи скидання вологи дозріваючими рослинами. На рис. 1 окреслено зони, де середній показник відносної вологості повітря в період з 15 вересня по 31 жовтня за останні 4 роки перевищував 75% і де цей чинник допускав доцільність проведення десикації як технологічного прийому. Як бачимо, передзбиральний період 2022 року порівняно із попередніми роками був унікальним за вимірюваним показником. Також доцільність десикації буде виправданою у випадку більш пізніх посівів та в разі кращої мобілізації азоту з ґрунту (на високих фонах живлення, родючих ґрунтах і за достатньої кількості опадів). Варто брати до уваги також і температурний режим осіннього періоду, але непрогнозованість і нестабільність цього показника навряд чи може братися за основу при прийнятті рішення про десикацію.

В наших попередніх публікаціях та дослідженнях інших авторів можна знайти підтвердження того факту, що ефективність десикації й очікуване зниження вологості може досягати 5% і більше (у разі сухої і теплої осені). Натомість прохолодна погода і підвищена вологість повітря знижують ефективність цього технологічного прийому. В нашому досліді ми наводимо результати із одного з найбільш несприятливого для десикації осіннього періоду 2022 року. Саме показники відносної вологості повітря в період з 15 вересня по 31 жовтня минулого сезону були одними із найвищих на тлі нижчих від середньобагаторічних показників середньодобових температур. Ці чинники мали вирішальний вплив як на процеси природнього висихання рослин, так і на ефективність десикації. В цілому на представлених табличних даних (табл. 1) можна спостерігати, що зниження показника вологості відносно необроблених контролів варіювало від 0,5 до 2,7% залежно від ФАО гібридів та строків застосування десиканту (в нашому випадку Раундап Макс, 2,4 л/га).

Зазвичай точкою відліку для початку проведення десикації є початок фізіологічної стиглості зерна, який супроводжується формуванням і утворенням «чорної крапки» (black layer). Водночас цей показник не виключає чинника суб’єктивності й може мати значне варіювання у ступеню прояву, оскільки як у межах поля, так і поміж гібридами з різним ФАО і з різним ступенем відкритості та щільності обгорток, а також структури зерна і навіть в межах одного качана прояв цієї ознаки матиме різну інтенсивність. Повністю сформована «чорна крапка» свідчить про повну втрату зв’язку насінини з качаном, що унеможливлює транспортування пластичних речовин, а відповідно, і будь­яких системних препаратів. Щодо вологості зерна, то вона також може бути в діапазоні від 36 до 28% і також мати значну диференціацію в посіві навіть одного гібрида. Прийняття рішення про десикацію стає ще більш проблематичним на неоднорідних (негомогенних) полях із «блюдцями» та неоднорідними ґрунтовими відмінностями.

Більш коректною, на нашу думку, може бути оцінка стану фотосинтетичної активності верхніх листків рослин кукурудзи. Адже системність дії десиканта (в нашому випадку гліфосату) залежатиме від активності поглинання і транспортування активних речовин до зернівок. Початок висихання верхніх листків є сигналом про початок фізіологічного дозрівання рослин, і за умови відсутності чинників екстремального впливу (суховії, підмерзання) цей процес відбувається послідовно від прапорцевого листка до прикачанного. В нашому досліді ми вивчали три різних терміни застосування Раундап^® Макс: 1) підсихання 1­го листка – початок підсихання 2­го листка; 2) підсихання 1­го, 2­го листків – початок підсихання 3­го листка; 3) підсихання 1­го, 2­го, 3­го листків (рис. 2).

Порівнюючи показники вологості зерна на момент проведення десикації та ступінь її впливу на показники урожайності, можна стверджувати, що залежно від гібриду (група стиглості), проведення десикації за вологості зерна 33,5–36,6% супроводжувалося істотним зниженням врожайності, натомість для гібрида ДКС3805 навіть за вологості 27,5% застосування десикації забезпечувало високу ефективність. Констатуючи наведені результати, можна говорити про значну залежність оптимального значення показника вологості насіння та специфіки гібрида. З урахуванням біозони та умов вирощування встановлення оптимального часу проведення десикації потребує зваженого і обґрунтованого підходу. На основі отриманих результатів ми можемо зробити такі висновки:

1) для гібридів із різним ФАО відправною точкою проведення десикації буде різний показник вологості зерна, оптимальні параметри застосування мають різний діапазон;

2) вищі показники падіння вологості при десикації матимуть гібриди із вищим ФАО;

3) навіть за несприятливих умов для десикації (висока відносна вологість повітря, низькі температури) можна досягти зниження вологості до 2% уже на 7­у добу після внесення;

4) застосування десикації раніше від оптимального часу (1­й строк) призводить до найбільш істотного зниження вологості й водночас до істотного зниження маси 1000 насінин та урожайності;

5) більш пізнє внесення десиканту (3­й строк) сприяє підвищенню маси 1000 насінин і має тенденцію до збільшення врожайності, але зниження вологості не перевищуватиме 1%.

Читати по темі: Ефективність використання азотних добрив у прикореневому підживленні кукурудзи

Нагадуємо, що йдеться виключно про умови 2022 року, який, окрім підвищеної відносної вологості повітря, мав також несприятливі для десикації температурні показники і характеризувався короткочасним зниженням мінімальної температури на початку 2­ї декади жовтня майже до нульової позначки, що також вплинуло на перебіг процесів падіння вологості зерна. Варто розуміти, що на ефективність десикації можуть впливати такі чинники:

• підвищена вологість повітря та низькі температури (особливо в нічні часи при зниженні до +5°С);
• короткочасна дія низьких (менше ніж 0°С) і призупинення без можливості відновлення фізіологічних процесів – ефект «кріодесикації»;
• підсушування рослин внаслідок суховіїв і призупинення без можливості відновлення фізіологічних процесів – ефект «термодесикації».

Звісно, передусім нас цікавить фінансова складова цієї технологічної операції. Пряме і швидке співставлення можливе при порівнянні вартості сушіння 1 тонно­відсотка та вартості досушування 1 тонно­відсотка в полі. Скажімо, ваша сушарка працює, витрачаючи 40 грн на 1 тонно­відсоток, а загальні витрати на десикацію із врахуванням вартості препарату та затрат на внесення становили 800 грн. Враховуючи, що у вас урожайність 12 тонн (фізична вага), а зниження вологості становить 2%, на досушування в полі витрачено 800 : 2 : 12 = 33,3 грн. Тобто на 6,7 грн менше. Але це прямі підрахунки, які не беруть до уваги логістику транспортування зерна до сушарки та однозначно менші витрати палива комбайном на вимолочування більш сухої біомаси рослин.

Хотілось би акцентувати увагу на непрямих перевагах десикованих полів, куди слід віднести:

1) більш швидше поникання качанів і підсихання обгорток, що проявляється у зниженні ступеню ураження качанів і зернівок як патогенними, так і сапрофітними грибами, що особливо помітно при тривалому перестоюванні рослин (рис. 3, 4);

2) нижчі показники повторного підвищення вологості десикованого зерна при повернені вологої погоди порівняно з недесикованим;

3) більш суха біомаса легше і якісніше подрібнюється комбайном і рівномірно розподіляється по полю, що підвищує якість подальшого основного обробітку ґрунту;

4) досягається ефект знищення багаторічних бур’янів, які на момент збирання кукурудзи присутні в посівах;

5) процес досушування десикованого зерна на сушарках проходить з меншими енергетичними витратами порівняно з недесикованим;

Якщо ви прийняли рішення проводити передзбиральну десикацію своїх посівів, то препарати родини Раундап^® (Екстра, Енерджі, Пауер, Макс) є найбільш вдалим вибором. До їх незаперечних переваг слід віднести:

• системність дії десикантів, діюча речовина яких проникає у рослину, розподіляючись периферійно в транспортній системі, досягаючи всіх тканин вегетативних і генеративних органів. На противагу місцевій дії контактних препаратів, застосування гліфосатвмісних препаратів Раундап^® має абсолютно системний вплив на всю рослину;
• формуляція препаратів забезпечує швидке проникнення навіть через потовщені захисні шари рослинних тканин, які зазвичай убезпечують рослини від інтенсивної транспірації під час посухи;
• синхронність включення до обмінних процесів рослини, що відтворює природний процес дозрівання і поступову трансформацію органічних речовин, не знижуючи потенціальної врожайності культури;
• широке температурне вікно застосування препаратів;
• швидкий процес метаболізму гліфосату за відсутності супутніх інгредієнтів до мінімально допустимих і безпечних норм у продукції.

Наводимо деякі характеристики родини Раундапів^®, які допоможуть вам бути більш гнучкими у прийнятті рішень. Будьте впевнені у їх ефективності й отримуйте бажані фінансові результати!

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023