21 Жовтня 2021

Ефективність позакореневого підживлення соняшнику

В сучасних системах землеробства спостерігається певна нестабільність ефективності основного удобрення, що є наслідком незбалансованих цін на сільськогосподарську продукцію та засоби хімічної промисловості, застосування переважно мінімальної системи обробітку ґрунту, а також практично повної відсутності сталої структури посівних площ. Частковим вирішенням проблеми недостатнього забезпечення рослин поживними елементами є застосування позакореневого підживлення, яке, на думку багатьох дослідників, є ефективним при вирощуванні більшості культур.

Позакореневі підживлення особливо ефективні за несприятливих погодних умов та інших чинників, що знижують доступність елементів живлення із ґрунту: показників вологості та температури, рН ґрунту тощо. У такому разі листкове підживлення стимулює поглинання поживних речовин із ґрунту. Позакореневе підживлення підвищує інтенсивність синтезу хлорофілу в листі, що сприяє його насиченому зеленому забарвленню, а це, у свою чергу, стимулює ріст коріння, виділення цукрів, зростання кількості мікроорганізмів, які забезпечують синтез ауксинів та інших коренестимулюючих речовин. Зі зростанням клітинного газообміну збільшується кількість поглинутої корінням вологи, а отже, активізується процес всмоктування поживних речовин із ґрунтового розчину. Позакореневі підживлення в більшості випадків будуть ефективнішими, якщо їх проводити кілька разів – на початку та впродовж вегетації культур.

Особливого значення набуло позакореневе підживлення основної олійної культури – соняшнику, який дуже чутливий до нестачі бору, що особливо гостро відчувається під час посухи та на карбонатних ґрунтах.

Позакореневе підживлення соняшнику мікродобривами сприяє підвищенню врожайності, оскільки оперативно й ефективно регулює процеси живлення в період вегетації рослин у конкретних умовах кожного року. Важливу роль відіграє збалансоване співвідношення мікроелементів. Усі елементи живлення тісно пов’язані між собою в єдиних біохімічних процесах, і роль кожного з них дуже важлива, тому доцільно проводити підживлення мікроелементами у поєднанні з основними елементам (NPK). Поглинання елементів здійснюється всіма надземними органами, включаючи листя та стебла. При цьому вони потрапляють безпосередньо в ту частину рослини, в якій, як правило, найінтенсивніше відбуваються фізіологічні процеси, і саме там найчастіше спостерігається їх нестача. Застосування мікродобрив особливо важливе в так звані критичні фази розвитку культури, коли необхідно забезпечити збалансоване живлення рослин соняшнику мікроелементами. Це стимулює коренеутворення і закладення кошиків, що в кінцевому підсумку вплине на підвищення продуктивності.

ДОСЛІД 1. ВПЛИВ СТРОКІВ І КІЛЬКОСТІ ПІДЖИВЛЕНЬ НА УРОЖАЙНІСТЬ

Метою наших досліджень було визначення впливу різних строків позакореневого підживлення на деякі біометричні показники рослин і урожайність насіння соняшнику.

Для реалізації мети впродовж 2017–2019 рр. було закладено польовий дослід на дослідному полі Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва. Вирощувався гібрид Чародій селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. Для визначення ефективності позакореневого підживлення використовувався комплекс мікро- і макродобрив – Солю В (бор 15%) (0,5 л/ га) і Кодафол (14–6–5) в.р. (0,5 л/ га) відповідно.

Варіанти досліду включали: 1) без підживлення (контроль); 2) одне підживлення; 3) два підживлення; 4) три підживлення. Перше підживлення проводилося у фазу зірочки соняшнику, наступні – з інтервалом один тиждень.

Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий слабкозмитий малогумусний важкосуглинистий на карбонатному лесі.

Позакореневе підживлення підвищує інтенсивність синтезу хлорофілу в листі, а це, у свою чергу, стимулює ріст коріння, виділення цукрів, зростання кількості мікроорганізмів, які забезпечують синтез коренестимулюючих речовин
Позакореневе підживлення підвищує інтенсивність синтезу хлорофілу в листі, а це, у свою чергу, стимулює ріст коріння, виділення цукрів, зростання кількості мікроорганізмів, які забезпечують синтез коренестимулюючих речовин

Погодні умови, що склалися у період проведення досліджень, відповідали особливостям лісостепової зони і, з урахуванням останніх тенденцій, супроводжувалися загальним підвищенням середньодобової температури повітря та періодичним проявом посухи у вегетаційний період.

За підсумками щорічних спостережень визначено, що навіть одноразове застосування позакореневого підживлення стимулює ріст і розвиток рослин соняшнику. Як засвідчили результати досліджень (табл. 1), лише одне підживлення сприяло збільшенню висоти рослин соняшнику на 6–7 см. Найбільше значення висоти виявлено у варіанті з трьома підживленнями, де вона перевищувала контроль на 21 см, тоді як після двох підживлень ця перевага становила 12 см.

Таблиця 1. Вплив підживлень на деякі біометричні показники соняшнику (середнє значення за 2017–2019 рр.)Площу листкової поверхні виміряли в фазу цвітіння після завершення повного циклу внесення добрив. Найбільшою вона виявилася після трьох підживлень з перевищенням контролю на 39%. Дворазове використання позакореневого підживлення сприяло зростанню площі листкової поверхні на 16%, а одноразове – на 9,6%, що підтверджує тенденцію до позитивної реакції рослин соняшнику на збільшення кількості підживлень впродовж його вегетації. З іншого боку, в дослідах не проводилося збільшення понад три рази кількості підживлень, тому ймовірність подальшого зростання цих показників потребує перевірки.

Дослідженнями встановлено, що використання тільки одного підживлення соняшнику позначається загалом на тенденції до збільшення врожайності насіння (табл. 2). Лише в умовах 2019 р. у цьому варіанті отримано істотне її підвищення порівняно з контролем на 0,22 т/ га.

Таблиця 2. Урожайність насіння та ефективність підживлень соняшникуУ результаті більш інтенсивного збільшення площі листкової поверхні в інших варіантах досліду урожайність насіння соняшнику істотно підвищилася порівняно з контролем без підживлення. Найбільш ефективним виявився варіант із трьома підживленнями, де величина урожайності в середньому за три роки зросла на 0,86 т/ га. У варіанті з двома підживленнями це зростання було на рівні 0,48 т/ га.

Урожайність соняшнику суттєво відрізнялася в окремі роки досліджень через стан погодних умов. Найбільш сприятливими були умови 2018 р., коли кількість опадів у критичні для рослин періоди становила 75,8 мм, менш сприятливими – у 2017 р., за опадів на рівні 28,8 мм. Найменшу урожайність отримали у 2019 р. у зв’язку з гострою нестачею кількості опадів у критичні періоди (18 мм).

Однак, незважаючи на відмінності в погодних умовах і загальному рівні врожайності культури, ефективність позакореневого підживлення в окремі роки відповідала тим самим тенденціям, що і в середньому за три роки досліджень. Тобто результатами наших досліджень підтверджуються висновки інших дослідників про високу ефективність позакореневого підживлення за різних погодних умов, що складаються впродовж вегетаційного періоду соняшника.

Згідно з проведеними розрахунками, варіант із трьома підживленнями є найбільш прибутковим, оскільки чистий прибуток додаткового врожаю становив 4889 грн, що на 2283 грн перевищує варіант із двома підживленнями і на 4286 грн – варіант, де застосовувалося лише одне підживлення. Коефіцієнт енергетичної ефективності виявився найвищим також у варіанті з трьома підживленнями, перевищивши контроль на 39%, тоді як після двох підживлень він був вищим на 23%, а після одного – лише на 6,9% порівняно з варіантом без внесення добрив.

Беручи до уваги, що витрати на застосування позакореневого підживлення мало пов’язані з іншими витратами в технології, можна говорити про високу окупність витрат безпосередньо на цей прийом з огляду на додатковий врожай насіння соняшнику. У варіанті з одноразовим застосуванням підживлення вартість додаткового урожаю перевищила додаткові витрати у 2,6 разу, після дворазового – у 4,5 разу і у варіанті з триразовим – у 5,3 разу.

ДОСЛІДИ 2 І 3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДЖИВЛЕНЬ ЗА ПОСУШЛИВИХ УМОВ

В умовах сильної посухи 2020 року було закладено ще один дослід для визначення ефективності позакореневих підживлень на двох фонах обробітку ґрунту – оранки і чизельного на 25–27 см. Для досліджень використовувалися добрива Грінфорт Універсальний 5–20–32 – 2,0 кг/ га; Спідфол Бор – 1 кг/ га; Натурамін – 0,5 кг/ га та Кодафол 14–5–6 – 0,5 л/ га. Спідфол Бор, на відміну від мікродобрива, яке використовувалося в попередньому досліді, є фізіологічно-кислим добривом у формі боратів. Підживлення проводилося одноразово у фазу зірочки.

В досліді вирощувався гібрид соняшнику LG 59580 за технологією експрес. Сівбу культури було проведено без передпосівної культивації із внесенням після сівби комбінації гербіцидів прометрин + пропізахлор та гліфосат. Під час вегетації у фазу 3–4 листків було внесено трибінурон-метил у дозі 45 г/ га.

За підсумками спостережень встановлено, що найбільше значення висоти рослин виявлено у варіанті з комплексом Грінфорт Універсальний + Спідфол Бор + Натурамін – вона перевищувала контроль на 23 см. Варіанти Грінфорт Універсальний + Спідфол Бор і Кодафол + Спідфол Бор сприяли перевищенню величини контролю на 13 і 15 см відповідно (табл. 3).

Таблиця 3. Ефективність позакореневого підживлення соняшнику на фоні різного обробітку ґрунту у 2020 роціПлоща листкової поверхні у варіанті Грінфорт Універсальний + Спідфол Бор перевищувала конт­роль на 5,8%, Кодафол + Спідфол Бор – на 11,4%. Найбільшу площу листкової поверхні отримано у варіанті Грінфорт Універсальний + Спідфол Бор + Натурамін – 22,8%.

Результати досліджень показали, що застосування комбінації Грінфорт Універсальний + Спідфол Бор збільшило врожайність соняшнику порівняно з контролем на 0,17 т/ га. Кодафол + Спідфол Бор забезпечили збільшення врожаю на 0,58 т/ га. Найбільше збільшення врожайності отримано у варіанті з застосуванням комбінації Грінфорт Універсальний + Спідфол Бор + Натурамін – 1,05 т/ га.

Способи обробітку мало впливали на зміну біологічної урожайності соняшнику. Однак на фоні найбільшого підвищення внаслідок позакореневого підживлення зафіксовано перевагу оранки над чизельним обробітком на 0,21 т/ га при 8% вологості насіння.

Додатково було закладено ще один дослід із визначення впливу позакореневого підживлення на фоні дискового обробітку на глибину 8–10 см. В досліді було використано такі добрива: Грінфорт Універсальний 14–44–8 – 2,5 кг/ га; Натурамін – 0,5 кг/ га; Райза – 0,33 л/ га. Підживлення проводилося одноразово у фазу 3–4 пар листків.

Варіант із застосуванням Грінфорт Універсальний збільшив врожайність порівняно з контролем на 0,58 т/ га, Натурамін – на 1,07 т/ га (табл. 4). Застосування суміші добрив Натурамін + Райза виявилося менш ефективним порівняно із внесенням тільки Натураміну – перевищувало контроль на 0,86 т/ га. Найбільше збільшення врожаю виявлено у варіанті поєднання добрив Грінфорт Універсальний + Натурамін + Райза, де він був вищим від контролю на 1,19 т/ га (майже на 50%).

Таблиця 4. Біологічна урожайність насіння соняшнику на фоні дискування залежно від позакореневого підживлення (2020 р.)Результати досліджень 2020 р. засвідчили, що за суворих посушливих умов – недостатньої кількості та майже відсутності опадів у літній період позакореневе підживлення, особливо з доповненням до робочого розчину стимуляторів амінокислотного складу, сприяє підвищенню стійкості до несприятливих умов росту та розвитку рослин, а також забезпечує суттєве зростання урожайності насіння соняшнику. Однак отримані у 2020 р. дані потребують додаткового підтвердження відповідно до рекомендованої в агрономії періодичності.

Ефективність позакореневого підживлення соняшнику2ВИСНОВКИ

1) Застосування позакореневого підживлення сприяє покращенню умов росту та розвитку соняшнику, що проявляється у підвищенні біометричних параметрів рослин.

2) За підсумками трирічних результатів досліджень можна рекомендувати господарствам Лівобережного Лісостепу для підвищення урожайності насіння соняшнику застосування триразового позакореневого підживлення комплексом макродобрив і мікродобрив із вмістом бору.

3) У період зміни клімату з погіршенням умов забезпечення вологою впродовж вегетації соняшнику ефективним заходом є підживлення комплексом макро- і мікродобрив із додаванням стимуляторів росту на основі амінокислот, що підвищує стійкість рослин до стресів і забезпечує отримання стабільно високих врожаїв цієї основної олійної культури.

М. В. Шевченко, д-р с.-г. наук, Р. С. Мозговий, О. А. Зубковський, С. М. Доля, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Погода

Kyiv
чисте небо
18.2 ° C
18.7 °
17.6 °
46 %
0.9kmh
0 %
Чт
18 °
Пт
16 °
Сб
12 °
Нд
7 °
Пн
7 °