Через прохолодну, з нестійким потеплінням, погоду відбувається помірний розвиток та поширення у посівах озимих зернових культур смугастих блішок, злакових попелиць, мух (шведські, гессенська, опоміза), хлібних п’явиць, цикадок, які виявлені на 17-83% площ (пошкоджено 1-15% рослин, переважно в допороговій чисельності).
9-15% рослин ярого ячменю (Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Волинська, Вінницька, Київська, Миколаївська, Тернопільська, Чернігівська, інші обл.) заселяють та пошкоджують хлібні блішки – 0,3-5 екз. на кв.м.
Погодні умови дещо стримують активність клопа шкідливої черепашки, який перелітає у посіви зернових культур у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській, подекуди Черкаській, інших областях Степу та Лісостепу. Але, у зв’язку з нічним зниженням температурного режиму, шкідник перебуває у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту. В крайових смугах озимини зазначених зон враховується 0,1-2 екз. на кв.м.
У посівах озимих культур найбільшого поширення набули септоріоз, борошниста роса, якими на 5-35% (макс. 70% обстежених площ) уражено 2-12% рослин.
Подекуди гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями, бурою листковою іржею, кореневими гнилями охоплено 1-6% (макс. 10%) рослин. На 5-20% обстежених площ ярого ячменю борошнистою росою, гельмінтоспоріозом, темно-бурою плямистістю уражено 1-5% рослин. У Закарпатській області у посівах вівса до 2% рослин уражено червоно-бурою плямистістю.
Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за чисельності 1-6 пошкодили 3-18% рослин культури. За наявності 10-15 жуків на кв.м варто захищати посіви інсектицидами. Розпочалось заселення гороховим зерноїдом і попелицею. Дещо більше поширення мають піщані мідляки, які обліковувалися на 30% площ, за чисельності 1-4 екз. на кв.м. У Вінницькій області 3% рослин гороху уражені кореневими гнилями.
Багаторічним травам завдають шкоди довгоносики (листогризучі та насіннєїди), клопи, інші комахи, знешкодження яких здійснюється підкошуванням за бутонізації трав.
У центральних і східних бурякосійних областях жуки бурякових довгоносиків (звичайного і сірого) масово заселяють плантації цукрових буряків. В крайових смугах, за чисельності 0,1-1,5 екз. на кв.м, фітофаги пошкодили 0,8-3% рослин культури.
У теплу сонячну погоду спостерігався літ звичайного бурякового довгоносика: у полі зору – 1-4 екз. за 10 хвилин спостережень. Також на сходах буряків живляться бурякові блішки, крихітка, подекуди піщаний мідляк, щитоноски. У Чернігівській області відмічено початок розвитку коренеїду. Поширення коренеїда в посівах обмежують через міжрядні рихлення.
Скрізь в посівах озимого ріпаку відмічається шкодочинність ріпакових прихованохоботників (насіннєвий, стебловий), квіткоїда, хрестоцвітих блішок, клопів, де ними пошкоджено 4-15% рослин у слабкому ступені. Подекуди посіви культури заселяє та пошкоджує оленка волохата, спостерігається літ біланів.
Альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів, пероноспорозом уражено 1-4% (осередково до 6% у Херсонській обл.) рослин озимого ріпаку. Посіви ярого ріпаку заселяють хрестоцвіті блішки, які пошкодили в середньому 2-4% рослин у слабкому ступені.
На сходах соняшнику відмічається пошкодження піщаним мідляком (Вінницька, Луганська, Одеська, Миколаївська, Херсонська обл.). Шкідником заселено до 10-15% посівів, за чисельності 0,5-1,5 (макс. до 4 у Луганській, Херсонській обл.) екз на кв.м. Пошкоджено від 3 до 10% рослин.
dpss.gov.ua
