У Дніпропетровській, Одеській та Черкаській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників (ярий та озимий ячмінь), спостерігається відновлення живлення личинок хлібного туруна (жужелиці).
За чисельності 0,4-1 екз. на кв. м вони пошкодили до 2% рослин. Личинки здебільшого перебувають у другому та третьому віках (15:85%), тому період пошкодження посівів подовжуватиметься.
У теплі сонячні дні у Закарпатській, Одеській та Черкаській областях відмічено заселення озимих злаковими мухами, хлібними блішками, цикадками. Також у посівах зернових культур південних областей відмічається відновлення живлення гусениць озимої совки.
Сприятливі агрокліматичні умови в південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита стимулювали розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей. Збудники цих хвороб тут збереглися на 2-8% у Волинській, Житомирській, Львівській, Одеській, Полтавській, Закарпатській, Хмельницькій, Черкаській (макс. – 15% рослин у Миколаївській) областях.
На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби в Кіровоградській області, в місцях пониження рельєфу, 1% рослин уражений сніговою пліснявою.
Посіви озимого ріпаку осередково у Вінницькій, Львівській, Одеській, Миколаївській областях заселяють жуки прихованохоботників. За добу на жовту чашку-пастку, відловлюється 2-5 особини. Якщо впродовж трьох діб на пастку відловиться більше 10 жуків, то це вважається – масовий вихід прихованохоботників.
В Одеській області відмічено заселення посівів зі сторони лісосмуг капустяними білокрилками, за чисельності 1-2 екз. на рослину.
Переважно на минулорічних листках 2-8% рослин культури відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу (Волинська, Житомирська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Черкаська, Хмельницька обл.).
Дуплистістю кореневої шийки в осередках Полтавської області уражено 2% рослин.
dpss.gov.ua
