Повсюди за позитивних температур триває хвилеподібне відновлення весняної вегетації озимих культур та багаторічних трав.
У Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників, спостерігається мляве живлення личинок хлібного туруна (жужелиці).
Шкідники за чисельності 0,4-1 екз. на кв. м пошкодили до 2% рослин. У решті областей продовжується їх підйом у верхні шари ґрунту. Живлення личинок навесні починається після відтавання ґрунту і триває (в залежності від їх віку і температурного режиму) 5-7 тижнів.
У теплі сонячні дні в південних областях спостерігався літ злакових мух (чорна пшенична, шведська).
Крайові смуги озимини заселяли хлібні блішки, також активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) у верхні шари ґрунту.
Відмічається вихід жуків піщаного мідляка та заселення ними прикрайових смуг озимих зернових та ріпаку. Скрізь існує ймовірність осередкових пошкоджень ярих зернових, сходів ранніх просапних культур.
Агрокліматичні умови в південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита стимулювали незначний розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу.
Збудники цих хвороб збереглися на 0,5-7 (макс. 15% у Миколаївській обл.) рослин.
В осередках Львівської, Тернопільської, Черкаської, інших областей на 0,4-5 (макс. 15% у Львівській обл.) рослин озимини розвивається снігова пліснява.
На 1-10% рослин озимого ріпаку, переважно на листках нижнього ярусу, відмічають ураження рослин альтернаріозом, пероноспорозом, за незначного розвитку хвороб.
На бактеріоз коренів хворіє 1-6% рослин (Київська обл.), снігову плісень – 11-13% (Львівська обл.).
У господарствах Житомирської області на поодиноких рослинах виявляли борошнисту росу за ураження рослин 1-2%.
Прояв фомозу відмічали у Львівській, Київській та Черкаській областях на 2-8% рослин.
Подекуди посіви культури Дніпропетровської, Київської, Миколаївської та Одеської областей осередково заселяють хрестоцвіті блішки та клопи, прихованохоботники (стебловий капустяний та великий ріпаковий), піщаний мідляк.
dpss.gov.ua
